ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 620/3905/18
адміністративне провадження № К/9901/334/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
секретар судового засідання Кривда В.І.,
представники: позивача - Мхитарян Ю.В., відповідача - Качанок О.М.,
розглянув у судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мощенське" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 (суддя Клопот С.Л.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 (головуючий суддя Парінов А.Б., судді Беспалов О.О., Ключкович В.Ю.),
У С Т А Н О В И В :
29.11.2018 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мощенське" (далі - СТОВ "Мощенське", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.09.2018 №000047731310 та №00047711310.
Позовні вимоги обґрунтовані доводами позивача, що грошові кошти у сумі 2ʼ 810ʼ 235,00 грн, які Товариство видало громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 як позику на підставі договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (позики), безпідставно кваліфіковані контролюючим органом як дохід, на який нараховується та з якого утримується і перераховується до бюджету податок на доходи фізичних осіб, а також сплачується військовий збір. Оскільки строк позовної давності для стягнення заборгованості за цими позиками не збіг, ці грошові кошти не можуть вважатися безповоротною фінансовою допомогою у розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК).
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.08.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.09.2018 №00047731310 та №00047711310.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що СТОВ "Мощенське" надало громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 грошові кошти в позику. Та обставина, що позики в загальній сумі 2ʼ 810ʼ 235,00 грн, строк повернення яких згідно з договорами позики на дати смерті позичальників не настав, не були повернуті, не змінює характер позики на безповоротну грошову допомогу, правовими нормами не встановлено обов`язок позикодавця укласти договір із спадкоємцями позичальника про переведення на них боргу.
Відповідач подав касаційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи ці вимоги, ГУ ДПС в касаційній скарзі вказує на порушення Товариством норм підпункту "г" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 ПК. Зокрема зазначає, що оскільки позика не була повернута позичальниками, то вона набула статусу додаткового блага, а відтак позивач, як податковий агент, повинен був утримати податок на доходи фізичних осіб з такого доходу.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що фактичною підставою для збільшення контролюючим органом сум грошових зобов`язань Товариству з податку на доходи фізичних осіб згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки, викладені в акті від 21.08.2018 №555/14/03798607 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мощенське" податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.03.2018" (далі - акт перевірки).
Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, Товариство порушило норми підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.2 статті 171, підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпунктів "а", "ґ" пункту 176.2 статті 176, пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПК.
Такий висновок контролюючого органу вмотивований тим, що позивач, як податковий агент, зобов`язаний був утримати та сплатити податок з доходів, що були виплачені фізичним особам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як поворотна фінансова допомога, та яка не була повернута у зв`язку зі смертю цих осіб. За таких обставин фінансова допомога набула статусу додаткового блага, а позивач зобов`язаний виконати обов`язок щодо сплати податку згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК.
У судовому процесі встановлено, що Товариство на підставі договорів від 25.09.2013 №5, від 25.09.2013 №6 та від 12.11.2013 №11 надало поворотну фінансову допомогу (позику) громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Згідно з умовами договорів остаточною датою повернення фінансової допомоги визначено 31.12.2033. На дати смерті цих осіб (25.04.2015, 12.04.2016, 07.05.2014 відповідно) загальна сума неповернутих позик склала 2ʼ 810ʼ 235,00 грн.
Відповідно до підпункту "ґ" 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу).
Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу) (підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК).
Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).