ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
29 вересня 2020 року
справа № 280/5389/19
адміністративне провадження № К/9901/22191/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Юрченко В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Запоріжпідшипник"
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року (судді - Шальєва В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А.)
у справі № 280/5389/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Запоріжпідшипник"
до Головного управління ДПС у Запорізької області
про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, -
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Запоріжпідшипник" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізької області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними дії з призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу № 595 від 30 жовтня 2019 року, визнати протиправним та скасувати наказ №595 від 30 жовтня 2019 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки".
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року позов задоволено повністю. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
Запити Головного управління ДФС у Запорізькій області №9084/10/08-01-49-01 від 04 квітня 2018 року, №16030/10/08-01 від 04 червня 2018 року, №42927/10/08-01-14-07-13 від 30 листопада 2018 року містять посилання на дані податкової звітності позивача за жовтень 2017 року, січень-лютий, серпень 2018 року, та норми законодавства, а саме статті 198, 201 Податкового кодексу України, проте у перелічених запитах контролюючого органу відсутні будь-які посилання на встановлену недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях позивача, не вказується конкретна декларація, в якій виявлена така недостовірність, не вказується та не розкривається в чому саме полягає ця недостовірність із зазначенням відповідних показників декларацій, не вказано, за результатами аналізу якої саме інформації та в який спосіб отримані відомості про можливі порушення позивачем вимог податкового законодавства, і взагалі не наведено, які конкретні факти свідчать про порушення позивачем податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що у вказаних запитах контролюючого органу конкретно не визначено жодної з шести, визначених у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, підстав для направлення таких запитів, а тому позивач звільнений від обов`язку надавати відповідь на вказані запити.
Вказане у свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язкові письмові запити, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ має бути визнано протиправним та скасовано.
Окрім того, задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Афєндіковим С.В., який відповідно до направлення на проведення перевірки №410 від 30 жовтня 2019 року, є головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Запорізькій області, на момент початку перевірки за наказом №595 від 30 жовтня 2019 року, пред`явлено службове посвідчення НОМЕР_1, видане йому Головним управлінням ДФС у Запорізькій області. Тобто службова особа відповідача на момент вручення наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області №595 від 30 жовтня 2019 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Торговий дім "Запоріжпідшипник" та направлення на проведення перевірки №410 від 30 жовтня 2019 року мала службове посвідчення Головного управління ДФС у Запорізькій області, замість належного службового посвідчення від Головного управління ДПС у Запорізькій області, що зумовлює відсутність у неї, як посадової особи відповідача, права приступити до проведення перевірки від Головного управління ДПС, та що є однією із законних підстав для не допуску відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України з боку позивача.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено повністю, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року - скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, звернув увагу на тому, що контролюючий орган дотримався приписів пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України стосовно змісту запиту, а не надання позивачем пояснень, а також документального підтвердження пояснень у обсязі, що вимагав контролюючий орган, обумовлює висновок про правомірність дій контролюючого органу з призначення документальної позапланової виїзної перевірки та власне спірного наказу № 595.
Крім того, судом враховано, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року в справі № 280/213/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року, Товариству відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу № 50 від 09 січня 2019 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" та визнання протиправним та скасування наказу № 50 від 09 січня 2019 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки". Цими судовими рішення, які набрали законної сили, встановлено, що запити №9084/10/08-01-49-01 від 04 квітня 2018 року, №16030/10/08-01 від 04 червня 2018 року, №42927/10/08-01-14-07-13 від 30 листопада 2018 року, направлені контролюючим органом на адресу позивача, відповідають вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.
Оскільки в цій справі беруть участь ті самі особи, що й в справі № 280/213/19 (Головне управління ДПС у Запорізькій області є правонаступником Головного управління ДФС у Запорізькій області), а предметом доказування, зокрема, є відповідність одних й тих самих запитів контролюючого органу пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, судом першої інстанції необґрунтовано не взято до уваги встановлені судами в справі № 280/213/19 обставини.
В той же час, судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги доводи позивача щодо порушення з боку контролюючого органу порядку проведення податкової перевірки через пред`явлення службової особою перед початком проведення перевірки службового посвідчення Головного управління ДФС у Запорізькій області, а не Головного управління ДПС у Запорізькій області, як такі, що виходять за межі предмету доказування. При цьому суд вказав, що предметом позову є правомірність дій з призначення перевірки та наказу про призначення податкової перевірки.
Не погоджуюсь з постановою суду апеляційної інстанції Товариством подана касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
В касаційні скарзі скаржник вказує, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №280/5389/19 не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки суд апеляційної інстанції застосував норму матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі №520/2207/19.
В обґрунтування своїх вимог Товариство зазначає, що судом апеляційної інстанції помилково не враховано, що посадовою особою позивача Афєндіковим С.В., в порушення пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, не було пред`явлено службового посвідчення особи, яка зазначена у направленні на проведення перевірки №410 від 30 жовтня 2019 року, як головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Запорізькій області. Натомість на момент початку перевірки за наказом №595 від 30 жовтня 2019 року, Афєндіковим С.В. пред`явлено службове посвідчення службової особи Головного управління ДФС у Запорізькій області. Вказана обставина зумовила відсутність у посадової особи відповідача права приступити до проведення перевірки від Головного управління ДПС у Запорізькій області, та стало однією із законних підстав для недопуску до перевірки.
Окрім того, касаційна скарга містить мотиви Товариства щодо відмови у наданні інформації по запитам №9084/10/08-01-49-01 від 04 квітня 2018 року, №16030/10/08-01 від 04 червня 2018 року, №42927/10/08-01-14-07-13 від 30 листопада 2018 року та невідповідність цих запитів вимогам діючого законодавства. При цьому позивач вказав, що вказані запити не відповідають положенням Податкового кодексу України, а просте лише зазначення норм законодавства в якості правових підстав не підтверджувалось змістом самих запитів, що свідчить про те, що позивачем цілком законно та обґрунтовано відмовлено контролюючому органу у наданні відповідної інформації, яка запитувалася, та повідомлено про звільнення від обов`язку надавати відповідь на такі запити.
Позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні, поміж іншого, не досліджено та не надано оцінки обставинам щодо того, що підставою для проведення перевірки у наказі №595 від 30 жовтня 2019 року визначено підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Аналіз запитів, надісланих позивачу, загалом призводить до висновку, що причиною їх направлення є отримання податкової інформації, що передбачає підставу для проведення перевірки за підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки вказаним обставинам та доводам позивача, якими він обґрунтовував незаконність наказу та неправомірність дій щодо призначення проведення перевірки.
04 вересня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №280/5389/19. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №280/5389/19 слугувало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції застосовано статті 73, 78 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.
18 вересня 2020 року справа №280/5389/19 надійшла до Верховного Суду.
24 вересня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому податковий орган, просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року без змін, з огляду на те, що оскаржуваною постановою правильно встановлено обставини справи та рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем отримано запит податкового органу від 04 квітня 2018 року №9084/10/08-01-49-01 "Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)". У запиті встановлено недотримання позивачем норм підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок: встановлення розбіжностей між податковим кредитом підприємства та податковими зобов`язаннями контрагентів-постачальників ТОВ "АСТРА-ДІЛЛ" (ЄДРПОУ 41047113), ТОВ "АЛДАВІС" (ЄДРПОУ 41051030), ТОВ "ІНТЕР ЛОФТ КОМПАНІ" (ЄДРПОУ 41044222) за лютий 2018 року в розмірі 583,4 тис.грн.; відображення недостовірних даних в деклараціях з податку на додану вартість, а саме включення до складу податкового кредиту операцій з придбання в січні-лютому 2018 року товарів, робіт, послуг, придбання яких по ланцюгу постачання не встановлено та відсутня інформація щодо можливості виробництва товарів, послуг наявним трудовим ресурсом контрагентів-постачальників ТОВ "АСТРА-ДІЛЛ" (ЄДРПОУ 41047113), ТОВ "АЛДАВІС" (ЄДРПОУ 41051030), ТОВ "ІНТЕР ЛОФТ КОМПАНІ" (ЄДРПОУ 41044222), ПрАТ "ПРОМЗАПАЛ" (ЄДРПОУ 22116176), ТОВ "ПРОДУКТОВА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ" (ЄДРПОУ 41504550). У зв`язку з цим, та керуючись підпунктами 16.1.5 і 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпунктами 20.1.2, 20.1.3 пункту 20.1 статті 20, пунктами 1, 3 абзацу третього, абзацу п`ятого пункту 73.3 статті 73, підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Головне управління ДФС у Запорізькій області просило протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених вище фактів. Підставою для надсилання запиту є результати аналізу даних, що містяться у податковій звітності позивача, та їх співставлення з відомостями Єдиного реєстру податкових накладних та відповідно до податкової інформації, отриманої і опрацьованої у порядку та відповідно до статей 72,73,74 Податкового кодексу України".
Листом без номеру та без дати, отриманими контролюючим органом 09 липня 2018 року, позивач повідомив, що вищезазначений запит складений з порушенням норм податкового законодавства, тому він звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит; також повідомлено, що у разі отримання обґрунтованого запиту відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України підприємство надасть витребувану інформацію.
Також позивачем отримано запит податкового органу від 04 червня 2018 року №16030/10/08-01 "Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)". У запиті встановлено недотримання позивачем норм пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України внаслідок відображення недостовірних даних в деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, а саме включення до складу податкового кредиту операцій із придбання товарів, робіт, послуг у ТОВ "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "ВАВІЛОН" (ЄДРПОУ 41197522), ТОВ "КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ" (ЄДРПОУ 41442332), ПрАТ "ПРОМЗАПАЛ" (ЄДРПОУ 22116175), при цьому згідно з отриманою податковою інформацією відсутнє придбання товарів та інформація щодо можливості виробництва (надання) їх власним ресурсом, що унеможливлює здійснення такого постачання. У зв`язку з цим, керуючись підпунктами 16.1.5 і 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпунктами 20.1.2, 20.1.3 пункту 20.1 статті 20, пунктами 1, 3 абзацу третього, абзацу п`ятого пункту 73.3 статті 73, підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Головне управління ДФС у Запорізькій області просило протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених вище фактів. Підставою для надсилання запиту є результати аналізу даних, що містяться у податковій звітності позивача, та їх співставлення з відомостями Єдиного реєстру податкових накладних та відповідно до податкової інформації, отриманої і опрацьованої у порядку та відповідно до статті 72,73,74 Податкового кодексу України.
Листом без номеру без дати, отриманим контролюючим органом 09 липня 2018 року, позивач повідомив, що вищезазначений запит складений з порушенням норм податкового законодавства, тому він звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.
Позивачем отримано запит Головного управління ДФС у Запорізькій області від 30 листопада 2018 року №42927/10/08-01-14-07-13 "Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)". У запиті встановлено недотримання позивачем підпункту "а" пункту 198.1, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України внаслідок документального оформлення господарських операцій з придбання у ТОВ "ЛОТУС СІТІ" (ЄДРПОУ 42153622) за серпень 2018 року, у яких відсутнє придбання товару (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, що призвело до недостовірності даних визначення суми податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за серпень 2018 року №9199430721 від 19.09.2018 та, як наслідок, заниження сум податку на додану вартість по розрахункам за звітний період. У зв`язку з цим, та керуючись підпунктами 16.1.5 і 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпунктами 20.1.2, 20.1.3 пункту 20.1 статті 20, пунктами 1, 3 абзацу третього, абзацу п`ятого пункту 73.3 статті 73, підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Головне управління ДФС у Запорізькій області просило протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених вище фактів. Підставою для надсилання запиту є результати аналізу показників, що містяться у податковій звітності позивача, даних Єдиного реєстру податкових накладних та податкової інформації, отриманої і опрацьованої відповідно до статті 72,73,74 Податкового кодексу України.