УХВАЛА
14 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 2-а-98/10
Провадження № 11-187зва20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевірила заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання провести перерахунок і виплату пенсії, і
ВСТАНОВИЛА:
1. У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати перерахунок її пенсії у січні 2006 році таким, що не відповідає вимогам Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), зобов`язати відповідача при проведенні перерахунку пенсії з 01 січня 2006 року врахувати її заробітну плату з індивідуальним коефіцієнтом 3,51521 та зобов`язати виплатити різницю пенсії за період з 01 січня 2006 року по теперішній час, з урахуванням збільшення страхового стажу у 2006, 2008, 2010, 2012, 2014 роках відповідно до Закону № 1058-IV. Просила поновити їй строк звернення до суду.
Вимоги мотивувала тим, що під час перерахунку пенсії у 2006 році відповідач безпідставно зменшив їй індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з 3,51521 на 1,92544, внаслідок чого при наступних перерахунках після прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та внесення змін до Закону № 1058-IV вона була позбавлена права на збільшення пенсії.
2. Справа розглядалась судами неодноразово.
Таращанський районний суд Київської області постановою від 12 червня 2017 року у задоволенні позову відмовив.
Цей суд зазначив, що в межах заявлених позовних вимог позивачка просить про захист своїх соціально-пенсійних прав з 2006 року, але при цьому з позовними вимогами про визнання дій управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області щодо перерахунку пенсії у січні 2006 року протиправними та про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум пенсії з 1 січня 2006 року, звернулася 23 лютого 2009 року. З цього суд висновував, що позивачка звернулася до суду з пропуском строку встановленого статтею 99 КАС України в редакції, чинній на час звернення її з позовом до адміністративного суду, і клопотання про його поновлення не заявляла.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
3. ОСОБА_1 не погодилася з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подала касаційну скаргу.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 27 червня 2018 року постанову Таращанського районного суду Київської області від 12 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року залишив без змін.
4. ОСОБА_1 подала до Європейського суду з прав людини заяву, у якій скаржилася на порушення своїх прав за пунктом 1 статті 6 та статі 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, прояв яких полягав у надмірній тривалості цивільного провадження та в тому, що у національному законодавстві відсутні ефективні засоби юридичного захисту.
5. 22 червня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року на підставі пункту 3 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
6. Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 25 червня 2020 року заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав їй строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
На виконання зазначеної ухвали ОСОБА_1 необхідно було зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, адресу електронної пошти, офіційну електронну адресу, за наявності. Додати копії заяви відповідно до кількості учасників справи та клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною.
Було вказано й на подання заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року з пропуском строку її оскарження та на неповажність причин його пропуску.
Серед іншого в ухвалі про залишення скарги без руху суддя вказав, що Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Безотечеська проти України" (заява № 4287/19) набуло статусу остаточного 19 грудня 2019 року. ОСОБА_1 дізналася про це рішення 18 січня 2020 року після отримання листа Міністерства юстиції України щодо виконання цього рішення, а заяву про перегляд рішень національних судів за виключними обставинами подала 19 червня 2020 року. Її посилання на те, що у своєму листі Орган представництва не надав роз`яснень стосовно повторного розгляду справи судом, як на поважні причини пропуску строку оскарження, не були визнані такими, тому суд запропонував скаржниці вказати інші підстави для поновлення строку, якщо такі є.
7. На виконання вимог ухвали про залишення скарги без руху ОСОБА_1 надіслала клопотання про усунення недоробок, зазначених в ухвалі від 25 червня 2020 року. До матеріалів клопотання додала заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
У заяві про поновлення строку ОСОБА_1 не називає інших поважних причин пропуску строку на перегляд за виключними обставинами постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року і не наводить додаткових, нових аргументів про слушність і реальність причин, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку на оскарження.
8. Відповідно до статті 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.