У Х В А Л А
21 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/157/20
Провадження № 11-295заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України (далі - ВРУ) про визнання незаконними та скасування указів й постанови, поновлення на посадіГенерального прокурора України,
УСТАНОВИЛА:
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом про визнання незаконними та скасування Постанови ВРУ від 29 березня 2016 року № 1040-VIII "Про надання згоди на звільнення Президентом України ОСОБА_1 з посади Генерального прокурора України", указів Президента України від 3 квітня 2016 року № 124/2016 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Генеральногопрокурора України" та від 23 червня 2016 року № 269/2016 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 квітня 2016 року № 124/2016", а також про поновлення його на адміністративній посаді.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 квітня 2017 року адміністративний позов залишив без розгляду на підставі статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, а саме у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду та відсутністю поважних причин для його поновлення.
Верховний Суд України ухвалою від 11 липня 2017 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 КАС у згаданій редакції, погодившись із висновками цього суду про відсутність підстав для поновлення пропущеного позивачем строку звернення до адміністративного суду.
У червні 2020 року ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції позов з аналогічними вимогами про визнання незаконними та скасування згаданих вище Постанови ВРУ від 29 березня 2016 року № 1040-VIII та указів Президента України від 3 квітня 2016 року № 124/2016 і 23 червня 2016 року № 269/2016, а також про поновлення його на посаді.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 31 серпня 2020 року визнав неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом, відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, а позовну заяву повернув позивачеві з підстави, передбаченої частиною другою статті 123 КАС у чинній редакції.
11 вересня 2020 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сапожнікова О. Є., подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на згадану вище ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі від 31 серпня 2020 року, в якій також порушено питання про скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 від 13 березня 2017 року.
Положеннями частини третьої статті 292 КАСвизначено, що Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 серпня 2020 року подана у строк, встановлений частиною першою статті 295 КАС,із дотриманням передбаченого статтею 297 КАС порядку, за формою та змістом відповідає вимогам статті 296 цього Кодексу.
Підстав для залишення апеляційної скарги на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 серпня 2020 року без руху, її повернення чи відмови у відкритті апеляційного провадження немає.
Водночас у відкритті провадження Великою Палатою Верховного Суду з апеляційного перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції від 20 квітня 2017 року слід відмовити, оскільки зазначене судове рішення вже оскаржене позивачем та було предметом перевірки Верховним Судом України в порядку й з підстав, установлених для оскарження й перегляду такого рішення статтями 171-1 та 237 КАС у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.
Слід також врахувати, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 299 КАС у чинній редакції суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
З доповіді судді-доповідача вбачається, що виконано необхідні дії для підготовки справи до апеляційного розглядув частині перегляду ухвали Касаційного адміністративного суду у складі від 31 серпня 2020 року, передбачені статтею 306 КАС. Потреби у проведенні додаткових підготовчих дій, як і перешкод для призначення справи до розгляду не встановлено.
Згідно із частиною третьою статті 311 КАС Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
З огляду на те, що предметом перегляду в цій справі є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви, а також ураховуючи характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін, Велика Палата Верховного Суду призначає розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами без виклику учасників справи.