Постанова
Іменем України
24 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 372/2613/18
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/223/2020
Провадження № 51 - 2377 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Матієк Т.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Круценко Т.В.,
захисника виправданого ОСОБА_1 адвоката Гаврюшенка Д.В.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110230000791 від 08 травня 2017 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Обухів Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Панченка О.І. на вирок Обухівського районного суду Київської області від 04 квітня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Обухівського районного суду Київської області від 04 квітня 2019 року
ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю наявності в діянні складу кримінального правопорушення.
Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Ухвалено процесуальні витрати віднести за рахунок держави.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він
06 травня 2017 року приблизно об 11 годині 55 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки "МАЗ 544008" реєстраційний номер НОМЕР_1, що перебував у з`єднанні з напівпричепом марки "KOGEL SN24" реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по автодорозі Київ-Знам`янка Н-01 в напрямку м. Києва та, наближаючись до перехрестя на 39 км автодороги Київ-Знам`янка Н-01 та 36 км+700м автодороги Київ-Обухів Р-01, розташованого в с. Таценки Обухівського району Київської області, у порушення вимог дорожнього знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості 50",
п. 12.9.б) Правил дорожнього руху України рухався зі швидкістю 95-107км/год, пунктів 2.3. б), д) не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, своєчасно не виконав вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, не вжив заходів для зупинки керованого ним транспортного засобу та допустив зіткнення з автомобілем марки "OPEL ASTRA" реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, яка рухалася по автодорозі Київ-Обухів Р-01, доїхавши до зазначеного перехрестя, виконала вимоги дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено", зупинилася перед дорожньою розміткою 1.12 "Стоп лінія", після чого почала виїзд на перехрестя для виконання маневру повороту ліворуч у напрямку м. Знам`янка. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Тютюна І.М. та потерпілої ОСОБА_2 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, повністю доведена сукупністю зібраних доказів. Зазначає, що суд першої інстанції з формальних підстав визнав недопустимими докази обвинувачення, у тому числі: протокол огляду місця події від
06 травня 2017 року з план-схемою до нього; відеозапис дорожньо-транспортної пригоди, протокол перегляду відеозапису від 09 травня 2017 року і постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від
09 травня 2017 року; постанову про призначення комплексної фото-технічної та автотехнічної експертизи від 06 лютого 2018 року, протокол огляду місця події від
06 лютого 2018 року та висновок експерта від 18 липня 2018 року
№ 19/12-1/83/84-СЕ/18, а також безпідставно поставив під сумнів наявність причинно-наслідкового зв`язку між дорожньо-транспортною пригодою та наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень у потерпілої. Указує на те, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог статей 370, 419 КПК України не надав належних відповідей на доводи прокурора та не навів мотивів, з яких доводи апеляційних скарг прокурора та потерпілої визнано необґрунтованими, і, безпосередньо дослідивши докази, безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції щодо недопустимості доказів обвинувачення.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаврюшенко Д.В. зазначає про безпідставність викладених у касаційній скарзі доводів та просить залишити її без задоволення.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаврюшенко Д.В. у судовому засіданні зазначив про безпідставність доводів касаційної скарги прокурора і просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводи свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "indubioproreo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.