Постанова
Іменем України
24 вересня2020 року
м. Київ
справа № 185/2018/19
провадження № 51-373 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кравченка С. І., Білик Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,
прокурора Сингаївської А. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Кобринчук О. М., яка діє в інтересах засудженої ОСОБА_1, на вирок Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100080007276, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Горлівки Донецької області, жительки АДРЕСА_1, раніше судимої вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2018 року, зміненого ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільненої на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробувальним терміном строком на 1 рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, визначеного ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, якою змінено вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2018 року, більш суворим покаранням, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням на неї обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вироком вирішено цивільний позов та питання речових доказів і процесуальних витрат у провадженні.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено свій, яким призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2018 року, зміненого ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць. В решті вирок суду залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за те, що вона, 21 та 22 жовтня 2018 року, в обідню пору доби, перебуваючи в магазині "АТБ-маркет Продукти 533", який розташований по вул. Полтавській, 125, в м. Павлограді Дніпропетровської області, повторно, таємно викрала майно на загальну суму 308,14 грн та 456,06 грн, відповідно, чим спричинила матеріальну шкоду ТОВ "АТБ маркет".
Крім того, ОСОБА_1, 09 січня 2019 року приблизно о 09:55 год в торгівельному комплексі " ІНФОРМАЦІЯ_2 " розташованому по АДРЕСА_2, викрила майно, яке належить ФОП ОСОБА_2, чим спричинила останньому матеріальної шкоди на загальну суму 1184 грн.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Кобринчук О. М. просить змінити вирок суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та звільнити останню від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Вважає, що апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу прокурора, в якій ставилось питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення нового, в зв`язку з неправильним застосуванням ч. 4 ст. 70 та ст. 75 КК України та необхідністю призначення більш суворого покарання, належним чином не обґрунтував прийнятого рішення. Стверджує, що рішення апеляційного суду про застосування саме положень ст. 71 КК України, а не ч. 4 ст. 70 КК України, належним чином не обґрунтоване, оскільки призначаючи остаточне покарання за сукупністю вироків, що ОСОБА_1 статус засудженої отримала не після постановлення вироку місцевого суду від 07 листопада 2018 року, а лише після винесення ухвали апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, якою вирок набув законної сили.
Позиції інших учасників судового провадження
Сторона обвинувачення вважала, що касаційна скарга захисника не підлягає до задоволення з огляду на рішеення Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з оскаржуваного питання.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому, згідно з положеннями ст. 438 КПКУкраїни підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.