Постанова
іменем України
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 720/751/18
провадження № 51-2465км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3,
захисника Бабіча О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_4 та його захисників Бабіча О.І. і Морозової О.В. на вирок Чернівецького апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у кримінальному провадженні,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260000000053, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2019 року ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Зараховано ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 27 квітня 2018 року по 2 травня 2018 року.
Внесену заставу в сумі 140 960 грн повернуто ОСОБА_5 .
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволено частково і стягнуто на його користь із обвинуваченого 100 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він 6 лютого 2018 року близько 23 години, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем Mercedes-Benz220 (д.н.з. НОМЕР_1 ), рухаючись по автодорозі Т-26-03 сполученням Чернівці - Хотин - Недобоївці в межах населеного пункту с. Рідківці Новоселицького району Чернівецької області зі швидкістю більше 50 км/год (тобто з перевищенням допустимих меж у населеному пункті), проїжджаючи 15 км + 100 м вказаної дороги, грубо порушуючи вимоги п. 1.5, пп. "б" п. 2.3, пп. "а" п. 2.9, пунктів 10.1, 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, не вибрав безпечної швидкості руху, неправильно застосував прийом керування транспортним засобом, виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся із автомобілем ВАЗ-2106 (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку в межах своєї смуги руху.
У результаті ДТП пасажиру автомобіля ВАЗ-2106 ОСОБА_6 згідно з висновком судово-медичної експертизи від 7 лютого 2018 року № 79 було заподіяно тілесні ушкодження, від яких він помер, а водію цього автомобіля - ОСОБА_3 згідно з висновком судово-медичної експертизи від 23 березня 2018 року № 271-Н було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
Чернівецький апеляційний суд вироком від 24 лютого 2020 року апеляційні скарги обвинуваченого та її захисників залишив без задоволення, а апеляційну скаргу потерпілої задовольнив, скасував вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 в частині призначеного покарання та ухвалив у цій частині новий вирок, яким призначив йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарги та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Бабіч О.І., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі захисник Бабіч О.І. вказує на те, що місцевий суд в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_4 поклав ряд доказів, які сторона захисту вважає недопустимими, оскільки вони здобуті з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та порушенням прав і свобод людини.
Так, захисник наголошує на тому, що висновки судових автотехнічних експертиз щодо дослідження технічного стану та перевірки працездатності зовнішніх світлових приладів автомобілів Mercedes-Benz220 та ВАЗ-2106, а також висновок транспортно-трасологічної експертизи від 21 березня 2018 року № 111-А є недопустимими доказами, оскільки під час проведення цих експертних досліджень вказані автомобілі оглядав експерт без дозволу слідчого судді, чим було порушено права власників цих автомобілів на недоторканність володіння ними.
Також, на переконання касатора, недопустимим доказом є протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 7 лютого 2018 року, оскільки цей огляд був проведений без участі понятих та усупереч вимогам статей 104 - 106 КПК додаток до нього (схема до протоколу огляду місця ДТП) не підписаний особою, яка проводила огляд місця події, а саме слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУ НП в Чернівецькій області ОСОБА_30
Не погоджується сторона захисту і з протоколами проведення слідчих експериментів від 4 квітня 2018 року, оскільки ці слідчі дії було проведено з істотним порушенням кримінального процесуального закону, що, на переконання сторони захисту, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_7 (статиста).
Крім того, захисник вважає недопустимим доказом висновок повторної транспортно-трасологічної експертизи від 6 вересня 2019 року № 154/19-29, оскільки на дослідження експерту було надано диск із 26 фотофайлами, які в порядку ч. 11 ст. 290 КПК не були попередньо відкриті стороні захисту, а тому ставить під сумнів достовірність наданих прокурором на дослідження експертів фотографій. До того ж цю експертизу було проведено з допущенням суттєвих помилок у розрахунках, а висновки є суперечливими.
Також Бабіч О.І. зазначає про допущені місцевим судом порушення вимог ст. 363 КПК, адже після допиту експерта ОСОБА_9 місцевий суд безпідставно відмовив стороні захисту у задоволенні клопотання про необхідність підготуватися до захисту від нового доказу, яким стали показання вказаного експерта, та перейшов до стадії судових дебатів, чим порушив право ОСОБА_4 на захист.
Стверджує, що факту вчинення ОСОБА_4 злочину в стані алкогольного сп`яніння не доведено, оскільки орган досудового розслідування порушив порядок відібрання біологічних зразків для проведення лабораторного дослідження з метою визначення стану алкогольного сп`яніння (відібрання біологічних зразків було проведено до внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування), а тому висновок судово-токсикологічної експертизи суд мав визнати недопустимим доказом.
Місцевий суд безпідставно відмовив у задоволенні ряду клопотань сторони захисту, зокрема про проведення слідчого експерименту, повторних транспортно-трасологічної (щодо встановлення місця зіткнення транспортних засобів) та автотехнічної експертиз.
Крім того, касатор стверджує, що апеляційний суд повторно не дослідив доказів, на дослідженні яких наголошувала сторона захисту, усупереч ст. 23 КПК безпосередньо не дослідив наявних у матеріалах кримінального провадження доказів, не допитав повторно свідків, а лише послався на показання цих свідків, які вони надавали в суді першої інстанції, при цьому надав цим показанням іншу оцінку, ніж місцевий суд. Також апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні ряду клопотань сторони захисту, чим порушив право на захист обвинуваченого та, залишаючи апеляційні скарги сторони захисту без задоволення, не навів у вироку переконливих підстав для прийняття такого рішення, не надав вичерпних відповідей, на доводи викладені у цих скаргах, ув`язку з чим вирок цього суду не відповідає вимогам ст. 420 КПК.
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_4 та його захисник Морозова О.В., як убачається зі змісту скарг, порушують питання про скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_4 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування такого прохання наводять підстави та доводи, аналогічні доводам у касаційній скарзі захисника Бабіча О.І.
Крім того, захисник Морозова О.В. вказує на неправильне вирішення місцевим судом цивільного позову потерпілого ОСОБА_3, який не відповідає вимогам ст. 128 КПК, оскільки вартість відновлення автомобіля ВАЗ-2106 шляхом проведення експертного дослідження не встановлювалася, а середня вартість непошкодженого такого автомобіля складає 1500 дол. США. При цьому потерпілий до позову не долучив будь-яких доказів на підтвердження понесених ним витрат на ремонт автомобіля та лікування.
У касаційній скарзі засуджений додатково вказує на безпідставні висновки апеляційного суду щодо необхідності задоволення апеляційної скарги потерпілого та призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, яке є суворим.
У запереченнях на касаційні скарги сторони захисту потерпілі заперечували проти задоволення касаційних скарг засудженого та його захисників і просили вирок апеляційного суду залишити без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав подані касаційні скарги та просив їх задовольнити.
Прокурор та потерпілі заперечували проти задоволення вказаних касаційних скарг, просили залишити їх без задоволення, а вирок апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, а неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на що посилається засуджений та його захисник Морозова О.В. у касаційних скаргах, не можуть бути предметом перегляду в касаційному суді.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо доведеності винуватості засудженого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, зроблено з додержанням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування усіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до вимог ст. 94 КПК.
Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин суд першої інстанції обґрунтував: показаннями потерпілих ОСОБА_3, який розповів про обставини ДТП, що відбулася з вини водія автомобіля Mercedes-Benz 220 ОСОБА_4, котрий виїхавши на смугу зустрічного руху, здійснив зіткнення з його автомобілем ВАЗ-2106; ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ; свідків ОСОБА_3, ОСОБА_10, які під час ДТП перебували у автомобілі ВАЗ-2106 та дали суду показання, аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_3 ; свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 щодо обставин ДТП, які їм були відомі, та подій, очевидцями яких вони були; свідків ОСОБА_7, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, які дали суду показання щодо обставин проведення ряду слідчих дій за їх участю; експертів ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_9 ; даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 7 лютого 2018 року з фототаблицею до нього, за яким об`єктом огляду місця події є місце зіткнення автомобілів Mercedes- Benz 220 та ВАЗ-2106 на автодорозі Т-26-03 сполученням Чернівці - Хотин - Недобоївці в межах населеного пункту с. Рідківці Новоселицького району Чернівецької області, а також зафіксовано розташування цих автомобілів, виявлено та зафіксовано осипи від них(т. 1, а.к.п. 17 - 35); даними протоколу проведеного слідчого експерименту від 4 квітня 2018 року за участю потерпілого ОСОБА_3, відповідно до якого встановлено, що зіткнення транспортних засобів сталося на смузі руху автомобіля ВАЗ-2106 (т. 2, а.к.п. 48 - 56); даними висновків щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 7 лютого 2018 року, судово-медичної токсикологічної експертизи від 12 лютого 2018 року № 229, згідно з яким у крові ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт у кількості 1,95 % (т. 1, а.к.п. 44, 47, 48); даними висновків судових автотехнічних експертиз від 5 березня 2018 року № 105-А і № 112-А, відповідно до яких гальмівна система та рульове керування автомобіля Mercedes- Benz 220 на момент огляду знаходиться в працездатному стані, несправностей, які би могли спричинити ДТП, не виявлено, а зовнішні світлові прилади перебувають у стані часткової відмови через пошкодження правої фари, несправностей, які би могли спричинити ДТП, не виявлено (т. 1, а.к.п. 58 - 62, 67 - 70); даними висновків судових автотехнічних експертиз від 6 березня 2018 року № 106-А і № 113-А, відповідно до яких гальмівна система автомобіля ВАЗ-2106 знаходиться в працездатному стані, рульове керування та ходова частина на момент огляду - в непрацездатному стані, неможливість перевірити працездатність зовнішніх світлових приладів, які на момент огляду були в непрацездатному стані, несправностей, які би могли спричинити ДТП, не виявлено (т. 1, а.к.п. 80 - 82, 87 - 92); даними висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 21 березня 2018 року № 111-А, згідно з якою зіткнення автомобілів Mercedes- Benz 220 та ВАЗ-2106 відбулося на правій смузі руху в напрямку м. Хотин, а саме на смузі руху автомобіля ВАЗ-2106 (т. 1, а.к.п. 98 - 109); даними повторної судової транспортно-трасологічної експертизи від 6 вересня 2019 року № 154/19-29, відповідно до якої, враховуючи зафіксовану слідову інформацію у протоколі огляду місця ДТП від 7 лютого 2018 року та додатків до неї, виявлено під час огляду місця події зіткнення автомобілів Mercedes-Benz 220 та НОМЕР_3 відбулося на смузі руху в напрямку с. Клішківці, тобто на смузі руху автомобіля ВАЗ-2106 (т. 4, а.к.п. 229 - 233); даними висновку судової автотехнічної експертизи від 18 квітня 2018 року № 212-А, згідно з якою водій ОСОБА_4 не виконав вимоги п. 10.1 ПДР, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди (т. 2, а.к.п. 74 - 77); висновком судово-медичної експертизи від 26 лютого 2018 року № 79, відповідно до якого ОСОБА_6 спричинено смерть, яка настала від тяжких тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок ДТП (т. 1, а.к.п. 39 - 41); даними висновку судово-медичної експертизи від 30 березня 2018 року № 271 мд, згідно з яким ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді переломів 6, 8, 10 ребер зліва, закритого поперечно-скалкового перелому лівої стегнової кістки на межі середньої та верхньої третини зі зміщенням відламків, розриву селезінки в середній третині з ушкодженням капсули та паренхіми, які є тяжкими тілесними ушкодженнями та отримані в результаті ДТП (т. 1, а.к.п. 163 - 167), а також дослідженими речовими доказами та іншими письмовими доказами, зміст яких детально відтворено у вироку.
Визнавши зазначені докази достовірними, допустимими, а в сукупності - достатніми, місцевий суд, з чим погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину і правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 286 КК.
Суди навели переконливі доводи на обґрунтування такого висновку, тому суд касаційної інстанції визнає його правильним.
Доводи у касаційних скаргах захисників та засудженого про те, що висновки ряду судових експертиз у кримінальному провадженні, які суди обох інстанцій поклали в основу своїх рішень, є недопустимими доказами, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Так, у ході перевірки матеріалів кримінального провадження було встановлено, що оспорювані стороною захисту висновки судових експертиз складено атестованими судовими експертами, а саме: ОСОБА_27 (має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з проведення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 "Дослідження технічного стану транспортних засобів" зі стажем роботи з 2006 року), ОСОБА_9 (завідувач Чернівецького відділення Київського НДІ судових експертиз, має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-транспортних експертиз за експертними спеціальностями 10.1 "Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод", 10.2 "Дослідження технічного стану транспортних засобів", 10.4 "Транспортно-трасологічні дослідження" зі стажем експертної роботи з 2005 року), ОСОБА_28 (має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-транспортної експертизи та експертною спеціальністю 10.1 "Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод", 10.2 "Дослідження технічного стану транспортних засобів" зі стажем роботи з 2008 року), ОСОБА_29 (судовий експерт-токсиколог зі стажем роботи 3 роки), які були попереджені про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК за надання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, їх висновки узгоджуються з показаннями обвинуваченого та свідків, тому у Суду відсутні підстави вважати висновки судових автотехнічних експертиз від 5 березня 2018 року № 105-А і № 112-А та від 6 березня 2018 року № 106-А і № 113-А, судової транспортно-трасологічної експертизи від 21 березня 2018 року № 111-А, повторної судової транспортно-трасологісної експертизи від 6 вересня 2019 року № 154/19-29, судово-медичної токсикологічної експертизи від 12 лютого 2018 року № 229, а також судової автотехнічної експертизи від 18 квітня 2018 року № 212-А необ`єктивними або зробленими усупереч вимогам статей 101, 102 КПК.