Постанова
Іменем України
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 755/10138/16-к
провадження № 51-6414 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Сингаївської А.О.,
потерпілого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, а також захисника Гошка В.І. на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у кримінальному провадженні № 12015100040016805 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Маринівка Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 811 629,60 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційні скарги засудженого та його захисника залишені без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він у травні 2012 року, перебуваючи на виставці SIA "Міжнародний автосалон" у м. Києві повідомив ОСОБА_1 завідомо неправдиву інформацію про те, що він працює генеральним директором ТОВ "Завод Титан", що не відповідало дійсності, оскільки його було звільнено з цієї посади 08 квітня 2011 року. А також повідомив ОСОБА_1 про те, що одним із видів економічної діяльності ТОВ "Завод Титан" є продаж електромобілів та їх комплектуючих на території України.
Будучи введеним в оману, вважаючи дії ОСОБА_2 правомірними, ОСОБА_1 в кінці серпня 2012 року повідомив ОСОБА_2 про свої наміри придбати у ТОВ "Завод Титан" електромобіль.
У подальшому 03 жовтня 2012 року ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та видаючи себе за генерального директора зазначеного товариства, уклав від імені цього товариства з ОСОБА_1 договір поставки № 78, згідно якого постачальник в особі директора напрямку електромобілів ОСОБА_2 зобов`язався поставити електромобіль ОСОБА_1 . На виконання умов цього договору ОСОБА_1 08 жовтня 2012 року передав ОСОБА_2 кошти в сумі 30 000 доларів США (що за курсом НБУ становило 239 790 грн), а ОСОБА_2 видав квитанцію прибуткового касового ордера при прийняття цих коштів як передоплату по договору поставки, якими розпорядився на власний розсуд, не маючи на меті виконання умов договору. В результаті ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 матеріальних збитків на суму 239 790 грн, що є великим розміром.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що судовий розгляд кримінального провадження проведено не повно, суд не з`ясував з достатньою повнотою всі обставини справи, безпідставно відмовив захиснику в допиті свідків та не дав оцінки тому факту, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були наявні цивільно-правові відносини. Крім того засуджений вказує на істотні порушення апеляційним судом вимог процесуального закону, оскільки не дано відповідь на усі доводи апеляційної скарги, а також судовий розгляд було проведено за відсутності обвинуваченого, який перебував на лікарняному.
Захисник у своїй касаційній скарзі просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Так само вказує на істотне порушення вимог КПК України, оскільки апеляційний розгляд відбувся за відсутності обвинуваченого.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційні скарги подано заперечення від потерпілого ОСОБА_1, в якому він вказує на необґрунтованість тверджень касаторів, просить залишити скарги без задоволення, а судові рішення - без зміни. Таку ж позицію підтримав в судовому засіданні.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарг та просив залишити судові рішення без зміни.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Засуджений та його захисник у касаційних скаргах, серед іншого, посилаються на однобічність та неповноту судового розгляду, оскаржують фактичні обставини справи, а також не погоджуються із оцінкою доказів, ставлять їх під сумнів, втім наведене з огляду на положення як ст. 433, так і ст. 438 КПК України не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій. При перегляді судових рішень колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами нижчих інстанцій.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень (із яким погодився і суд апеляційної інстанції) зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК України на підставі об`єктивно з`ясованих усіх обставин справи, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.