Постанова
Іменем України
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 467/218/19
провадження № 51-6164 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Сингаївської А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Миколаївського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року у кримінальному провадженні № 1201815010000602 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олексіївка Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2018 року за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2018 року, більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Вироком Миколаївського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано. Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2018 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у травні 2018 року у смт. Арбузинка зірвав рослини коноплі, які переніс до свого будинку, частину з яких висушив та подрібнив, виготовивши з них особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, який незаконно зберігав для власного вживання. Решту рослин коноплі засуджений також зберігав у власному будинку для подальшого виготовлення з них наркотичного засобу без мети збуту.
16 січня 2019 року працівниками поліції під час обшуку було виявлено та вилучено у ОСОБА_1 рослинну речовину вагою 130,548 г, 4,126 г та 9,047 г, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, а також вилучено пристрій для вживання наркотичної речовини шляхом куріння із нашаруванням на ньому екстракту канабісу, масою в перерахунку на суху речовину 0,7247 г.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суд неправильно застосував положення ст. 71 КК України внаслідок невірного тлумачення поняття "триваючий злочин", а також вказує на суворість призначеного йому покарання і неврахування обставин, що його пом`якшують.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив залишити судове рішення без зміни.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Твердження засудженого про суворість призначеного йому покарання є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Згідно із ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Термін "явно несправедливе покарання" означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.