|
| |
|
|
|
Постанова
Іменем України
22 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 520/16256/15
провадження № 51-2083 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Марчук Н.О. та Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового
засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Руденко О.П.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015160000000216 від 8 квітня 2015 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 101, частиною 2 статті 166, частиною 2 статті 111, статтею 98 Кримінального кодексу України в редакції 1960 року (далі - КК (1960 р.)).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2019 року задоволено клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_2 за частиною 3 статті 101, частиною 2 статті 166, частиною 2 статті 111, статтею 98 КК (1960 р.).
ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 3 статті 101, частиною 2 статті 166, частиною 2 статті 111, статтею 98 КК (1960 р.).
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42015160000000216 від 8 квітня 2015 року, стосовно ОСОБА_2 закрито.
Вирішено питання щодо державних витрат.
Згідно з матеріалами провадження ОСОБА_2, обіймаючи посаду інспектора дорожньо-патрульної служби полку окремого батальйону дорожньо-патрульної служби УМВС України в Одеській області, 28 травня 1993 року близько 17:00, перебуваючи разом з інспектором дорожньо-патрульної служби полку окремого батальйону дорожньо-патрульної служби УМВС України в Одеській області сержантом міліції ОСОБА_3 у складі наряду з попередження порушень Правил дорожнього руху (далі - ПДР) у місті Одесі, керуючи технічно справним службовим автомобілем, рухався зі швидкістю близько 20 км/год., по вул. Білоруській в напрямку вул. Відважних у місті Одесі.
У цей час на зустрічному йому напрямку по своїй смузі руху зі швидкістю приблизно 20-25 км/год. рухався мотоцикл "Ява-350", без номерних знаків, під керуванням ОСОБА_4, 1977 р.н., та з пасажирами ОСОБА_5, 1975 р.н., і ОСОБА_6, 1974 р.н., які всі втрьох були без мотошоломів.
Виконуючи свої службові обов`язки щодо припинення порушень ПДР, допущених водієм мотоцикла ОСОБА_4, ОСОБА_2 без врахування обстановки, що склалася, і характеру правопорушення, діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, прийняв рішення, що явно виходить за межі наданих йому повноважень, - зупинити рух даного мотоцикла шляхом порушення ПДР.
З цією метою ОСОБА_2, не подаючи жодних попереджувальних сигналів, виїхав на службовому автомобілі на зустрічну смугу та маючи умисел на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю водія мотоцикла та пасажирів внаслідок зіткнення транспортних засобів, умисно спрямував свій автомобіль у бік мотоцикла і на незначній швидкості допустив зіткнення.
У результаті умисних дій ОСОБА_2 ОСОБА_4 були заподіяно ушкодження, у результаті яких останній ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18:30 помер у Чорноморській басейновій лікарні на водному транспорті.
Смерть ОСОБА_4 перебуває у прямому причинному зв`язку з отриманими травмами і настала внаслідок гіповолемічного, плевропульмонального шоку.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 101 КК (1960 р.), - умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, внаслідок якого настала смерть потерпілого.
Крім того, відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_2, будучи посадовою особою, наділеню владними повноваженнями, - інспектором дорожньо-патрульної служби полку окремого батальйону дорожньо-патрульної служби УМВС України в Одеській області старшиною міліції, 28 травня 1993 року близько 17:00, перебуваючи на вулиці Білоруській у місті Одесі, перекрив своїм автомобілем без попередження проїжджу частину без достатніх на те підстав і допустив зіткнення з мотоциклом, чим порушив частину 2 статті 12 Закону України "Про міліцію", згідно з якою "застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини".
ОСОБА_2 після ДТП, порушуючи статтю 13 Закону України "Про міліцію", згідно з якою "працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на неї обов`язків", та статтю 14 - "працівники міліції мають право застосовувати... гумові палиці... ", підійшов до ОСОБА_4 і завдав йому кількох ударів кулаком і спецзасобом - гумовою палицею ПР-73 по голові.
У зв`язку із вищеописаними обставинами ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 166 КК (1960 р.), - перевищення влади або посадових повноважень, тобто умисне вчинення посадовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень, яке супроводжувалось насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_2, продовжуючи свою злочинну діяльність, з огляду на те, що перебуває в небезпечному для життя становищі, на порушення вимог частини 4 статті 12 Закону України "Про міліцію", відповідно до якої, "при завданні шкоди міліція забезпечує надання допомоги потерпілим в найкоротший термін", не вжив заходів для надання допомоги потерпілому, завідомо залишив його на місці дорожньо-транспортної пригоди без допомоги.
На підставі викладеного ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК (1960 р.), - завідоме залишення без допомоги особи, що перебуває в небезпечному для життя становищі і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов`язаний був піклуватися про цю особу і мав можливість подати їй допомогу, а так само, якщо він сам поставив потерпілого в небезпечне для життя становище, що спричинило смерть особи, залишеної без допомоги.
Крім того, відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 в нічний час разом з інспектором ОСОБА_3 та інспектором ОСОБА_7 перебували на службі. Близько 2-ї години ночі, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, інспектор ОСОБА_7 на площі 10-го Квітня в місті Одесі зупинив автомобіль ВМВ-520, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8 .
При перевірці документів з`ясувалося, що у ОСОБА_8 відсутнє водійське посвідчення на право керування автомобілем. ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_8 проїхати в Одеський обласний наркологічний диспансер для огляду на предмет вживання алкоголю, на що останній вчинив непокору. У зв`язку з цим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 застосували до ОСОБА_8 наручники.