Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 236/1252/16-к
провадження № 51-308км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Єремейчука С.В., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
захисника Клечановської Ю.І.,
прокурора Зленка О.В.,
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Клечановської Ю.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 29 жовтня 2018 року та вирок Донецького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року стосовно останнього у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050420000361, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Байдівка Старобільського району Луганської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 156 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнено від відбування покарання з випробуванням із визначенням іспитового строку 2 роки.
Вирішено питання щодо цивільного позову, судових витрат і речових доказів
За вироком Донецького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року зазначений вирок місцевого суду скасовано в частині призначення покарання та ухвалено новий, за яким призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 156 КК України у виді обмеження волі на строк 4 роки.
У решті вирок суду залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у період часу з 23:00 01 квітня 2016 року по 02:00 02 квітня 2016 року, перебував за місцем свого проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1, де крім нього в цей час були його неповнолітня донька ОСОБА_2 та неповнолітня подружка останньої - ОСОБА_3 . Так, у ОСОБА_1, який достовірно знав про те, що ОСОБА_3 не досягла шістнадцятирічного віку, виник умисел на вчинення щодо неї розпусних дій сексуального характеру. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1 , одягнений лише у нижню білизну, увійшов на кухню та, підійшовши до ліжка неповнолітньої ОСОБА_3, почав вчиняти розпусні дії, під час яких зняв із потерпілої білизну, оголив її статеві органи, здійснював непристойні доторкання до них та інші дії, спрямовані на статеве збудження потерпілої.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вироки суду першої та апеляційної інстанцій і закрити кримінальне провадження у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення. Зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_1, послався на суперечливі та недопустимі докази. Вважає, що показання потерпілої ОСОБА_3 та висновок судово-імунологічної експертизи не узгоджуються між собою, однак усупереч цьому суд першої інстанції поклав їх в основу обвинувального вироку. Стосовно цього відзначає, що показання потерпілої щодо статевого акту між нею та ОСОБА_4 повністю спростовуються висновком судово-медичної експертизи, що залишилось поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій. Також, на переконання захисника, інші досліджені під час судового розгляду докази у своїй сукупності не доводять винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Крім цього, захисник вказує, що у цьому провадженні молекулярно-генетичної експертизи не було проведено, а отже, дати категоричний висновок щодо належності біологічних слідів, виявлених на білизні потерпілої, не виявляється можливим.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Фролов Ф.В., який брав участь у перегляді судового рішення в суді апеляційної інстанції, подав письмові заперечення на касаційну скаргу, вважаючи її необґрунтованою, а судові рішення - законними та належним чином вмотивованими. Просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення залишити без зміни.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції захисник Клечановська Ю.І. підтримала касаційну скаргу і просила її задовольнити з наведених у ній підстав.
Прокурор Зленко О.В. вважав касаційну скаргу захисника Клечановської Ю.І. необґрунтованою та просив залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію захисника Клечановської Ю.І. та прокурора Зленка О.В., перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу (ч. 2 ст. 438 КПК України).
Таким чином, неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) не є підставою для перегляду судових рішень в касаційному порядку, чинним кримінальним процесуальним законом не передбачена можливість скасування касаційним судом рішень судів першої та апеляційної інстанцій з цих підстав. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.