Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 204/1413/18
провадження № 61-17949св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - Третя Дніпровська державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 20 лютого 2019 року у складі судді Самсонової В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Третя Дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Третя Дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та усунення від права на спадкування,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним первісним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 . На час його смерті її батьки були розлучені. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є вона та його матір ОСОБА_2 .
Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається із 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
10 листопада 2008 року Третьою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 на 1/2 частину спірної квартири.
03 червня 2008 року вона звернулася до Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Пізніше, вона звернулася до Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку майна її померлого батька ОСОБА_4, однак отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею не подано оригінал правовстановлюючого документу на зазначене спадкове майно.
Вона не має можливості надати нотаріусу оригінали таких документів через їх відсутність у неї.
Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .
У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаним зустрічним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_4 .
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є вона та його дочка ОСОБА_3 .
Після смерті сина відкрилася спадщина, яка складається із 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Шлюб між її сином та ОСОБА_5 був розірваний 03 жовтня 2007 року, але фактично, починаючи з 2003 року вони разом не проживали.
Саме з 2003 року її син ОСОБА_4 почав проживати разом із нею у спірній квартирі. Протягом всього часу проживання (більше п`яти років) вона опікувалася та матеріально забезпечувала свого сина, надавала допомогу у лікуванні, бо її син через інвалідність і тяжку хворобу був у безпорадному стані та не міг сам за собою доглядати. Його дочка і дружина не бажали надавати йому допомогу, навіть не відвідували його, тому ОСОБА_3 повинна бути усунена від права на спадкування за законом, оскільки ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який був у безпорадному стані.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, та усунути від права на спадкування за законом ОСОБА_3, як таку, що ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві - ОСОБА_4, який через інвалідність і тяжку хворобу був у безпорадному стані.
Ухвалою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 13 червня 2018 року об`єднано у одне провадження первісний та зустрічний позови.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 20 лютого 2019 року первісну позовну заяву ОСОБА_3 задоволено повністю.
Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Задовольняючи первісні позовні вимоги та частково зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 і ОСОБА_2, його рідні дочка і мати. Тобто, кожна з них має право на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .
Відмовляючи в задоволені зустрічних позовних вимог в частині усунення від права на спадкування, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не доведено належними доказами ті обставини, що спадкодавець ОСОБА_4 дійсно перебував в безпорадному стані, потребував допомоги саме своєї дочки ОСОБА_3, а та, у свою чергу, ухилялася від надання йому допомоги при можливості її надання.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 20 лютого 2019 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 20 лютого 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову і задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що дочка його сина повинна бути усунена від права на спадкування за законом, оскільки вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, а саме своєму батьку ОСОБА_4, який через інвалідність і тяжку хворобу був у безпорадному стані. ОСОБА_3 не наведено будь-яких доказів того, що вона опікувалася та допомагала батьку коли той потребував допомоги, проте апеляційний суд не надав належної оцінки цим фактам та не дослідив їх певним чином, чим допустив порушення норм процесуального законодавства.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У лютому 2020 року представник ОСОБА_3 адвокат Безменко М. Є. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не доведено факт ухилення ОСОБА_3 від надання допомоги батьку, який був у безпорадному стані, посилання позивача за зустрічним позовом ґрунтуються на припущеннях і не підтверджуються належними доказами. Показаннями свідків було підтверджено те, що ОСОБА_4 не був у безпорадному стані. Рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська.
04 грудня 2019 року справа № 204/1413/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1, виданим 17 березня 2008 року відділом реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис про смерть № 1906 від 01 березня 2008 року.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, яке, серед іншого, складається із 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20 липня 1994 року, виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів на підставі розпорядження № 8/236-94.
Право власності на вищевказане нерухоме майно зареєстроване за спадкодавцем в Комунальному підприємстві "Дніпропетровське МБТІ" Дніпропетровської обласної ради в реєстровій книзі № 193п за реєстровим № 45, що підтверджується штампом Комунального підприємства "Дніпропетровське МБТІ" Дніпропетровської обласної ради на самому свідоцтві та Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 13 жовтня 2008 року за № 20555558.
Співвласником спадкодавця у квартирі АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, зокрема їй належить інша 1/2 частина квартири, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20 липня 1994 року, виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів на підставі розпорядження № 8/236-94.
ОСОБА_3 є рідною дочкою померлого ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2, виданим 05 червня 1991 року Кіровським відділом ЗАГС міста Дніпропетровська, актовий запис № 362 від 05 червня 1991 року.
ОСОБА_2 є рідною матір`ю померлого ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження спадкодавця Серії НОМЕР_3, виданим 19 вересня 1967 року Бречською селищною радою Корюківського району Чернігівської області, актовий запис № 17 від 02 грудня 1965 року.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у встановленому законом порядку звернулися до Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі зазначених заяв була заведена спадкова справа за № 550/2008.
07 лютого 2018 року державним нотаріусом Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори Демуш Є. В. винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на частину квартири АДРЕСА_1, оскільки нею не надані документи, що посвідчують право власності на спадкодавця на вказане нерухоме майно.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частини перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.