Постанова
Іменем України
28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 756/10046/16-ц
провадження № 61-46142св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що 22 серпня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", найменування якого змінено на ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_3 укладено договір кредиту №40.29-48/383, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 137 782,00 швейцарських франків зі сплатою 10,2% річних строком до 22 серпня 2032 року. 30 червня 2010 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору кредиту, якою змінено розмір процентної ставки на 10,3% річних та змінено графік погашення кредиту.
На забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_3, 22 серпня 2007 року між банком і ОСОБА_2 укладено договір поруки № 013/470-П. 30 червня 2010 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до договору поруки, яким закріплено змінені умови договору кредиту.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 27 липня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 253 177,53 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті на дату розрахунку складає 6 348 385,55 грн, позивач просив стягнути на свою користь з відповідачів солідарно борг у розмірі 253 177,53 швейцарських франків в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день ухвалення рішення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 6 714 268,10 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що договір кредиту між сторонами укладено у серпні 2007 року, строк виконання зобов`язань згідно з додатковою угодою від 30 червня 2010 року - до серпня 2037 року, договір кредиту на час розгляду справи не розірваний, зобов`язання між сторонами не припинені. Позивач звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором у серпні 2016 року. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості з боржника і поручителя в солідарному порядку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 4.5 кредитного договору №40.29-48/383 від 22 серпня 2007 рокустрок виконання основного зобов`язання було змінено на 20 квітня 2012 року, тому саме з цього часу відраховується строк позовної давності, проте банк звернувся до суду із зазначеним позовом лише 02 серпня 2016 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2018 року ПАТ "Укрсоцбанк" подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позичальник вносив платежі на погашення заборгованості за кредитним договором до 20 червня 2011 року, а банк звернувся до суду з позовом у серпні 2016 року, а тому позовна давність по заборгованості по тілу кредиту і процентах має бути застосована лише до платежів до серпня 2013 року.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У грудні 2018 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що апеляційний суд дійшов правильного висновку, що строк основного зобов`язання за кредитним договором було змінено на 20 квітня 2012 року, тому саме з 20 квітня 2012 року у банка виникло право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, проте банк звернувся до суду лише 02 серпня 2016 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
У листопаді 2019 року ОСОБА_3 подала до суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначала, що звернення позивача 23 квітня 2015 року до Третейського суду не перервало строку позовної давності, оскільки було здійснено вже поза межами строку позовної давності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 756/10046/16-ц з Оболонського районного суду міста Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2018 року зупинено виконання постанови Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року в частині стягнення судового збору до закінчення касаційного провадження.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 22 серпня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", найменування якого змінено на ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 40.29-48/383, за умовами якого остання отримала у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 137 782,00 швейцарських франків, терміном повернення всієї заборгованості до 22 серпня 2032 року зі сплатою 10,2% річних.
Згідно з підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 статті 1 договору ОСОБА_3 зобов`язалась щомісячно 22 числа кожного місяця рівними частинами сплачувати кредитору суму грошових коштів, яка включає заборгованість за кредитом і проценти за користування кредитом у розмірі 1286 швейцарських франків (ануїтетний платіж) з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 22 серпня 2032 року (включно), на умовах визначених цим договором.
Згідно з підпунктом 4.5 вищевказаного кредитного Договору № 40.29- 48/383 від 22 серпня 2007 року, в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених підпунктами 3.3.8, 3.3.9 цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Відповідно до пункту 7.4 кредитного договору, у разі настання обставин, визначених підпунктами 3.2.3, 4.4, 4.5, 5.4 цього договору, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції
30 червня 2010 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору кредиту №40.29-48/383 від 22 серпня 2007 року, якою сторони дійшли згоди щодо зміни умов кредитування, зокрема змінили відсоткову ставку за користування кредитом до 10,30% річних та встановили новий графік погашення кредиту, згідно з яким кінцевий термін повернення кредиту - серпень 2037 року. Сторони підтвердили, що залишок заборгованості за кредитом станом на дату підписання цієї угоди складає 133 952,01 швейцарських франків, залишок заборгованості за нарахованими процентами - 303,62 швейцарських франків. За погодженим сторонами Графіком, ОСОБА_3 не мала погашати кредитну заборгованість протягом липня 2010 року - грудня 2011 року та зобов`язувалась наступний платіж на погашення кредитної заборгованості здійснити до 20 січня 2012 року. Інші положення, зокрема пункти 3.3.8, 3.3.9, 4.5, 7.4 цього кредитного Договору, залишились незмінними.
З метою забезпечення виконання зобов`язань по вищевказаному договору кредиту між банком та відповідачами укладено договір поруки № 013/470-П від 22 серпня 2007 року, згідно з умовами якого ОСОБА_2 зобов`язався перед кредитором в повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_3 зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі, в строки та в порядку, передбачених договором кредиту №40.29-48/383 від 22 серпня 2007 року.
Також, 30 червня 2010 року між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору поруки, за умовами якого сторони змінили зміст забезпеченого порукою зобов`язання, його розмір, строк та порядок виконання.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських Банків від 18 серпня 2015 року в справі № 742/15 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, оскільки спір щодо стягнення заборгованості за кредитом, не підвідомчий третейському суду в силу положень пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України " Про третейські суди".
Звертаючись до суду з цим позовом у серпні 2016 року, банк посилався на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 27 липня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 253 177,53 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті на дату розрахунку складала 6 348 385,55 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 133952,01 швейцарських франків; заборгованість за відсотками у сумі 78240,02 швейцарських франків; пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 9369,94 швейцарських франків; пеня за несвоєчасне повернення відсотків у сумі 31615,56 швейцарських франків.
ОСОБА_3 в суді першої інстанції заявила про застосування положень частини четвертої статті 267 ЦК України, як підставу відмови в заявлених вимогах банку.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.