Постанова
Іменем України
28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 272/440/18
провадження № 61-3276св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб",
відповідач - ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Жива Нива",
третя особа - Житомирська обласна філія комунального підприємства "Центр державної реєстрації",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" на постанову Житомирського апеляційного суду від 21 січня 2019 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (далі - СТОВ "Хлібороб") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Жива Нива" (далі - ТОВ "Жива Нива"), за участю третьої особи - Житомирської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації", про визнання недійсним договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання укладеною додаткової угоди.
Позовна заява мотивована тим, що 13 вересня 2017 року СТОВ "Хлібороб" направило ОСОБА_1 листи-повідомлення із пропозицією продовжити дію договору оренди, але орендодавець повідомив про своє бажання припинити дію договору та уклав договір оренди з ТОВ "Жива Нива". Позивач вважав порушеним його переважне право на укладення договору оренди.
Позивач просив суд визнати недійсним договір оренди землі, укладений 22 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Жива Нива", і визнати поновленим договір оренди від 15 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ "Хлібороб", а також визнати укладеними додаткові угоди від 12 вересня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2018 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Жива Нива" 20 листопада 2017 року, загальною площею 3,1056 га, що розташована на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:04:000:0196 та зареєстрований згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 листопада 2017 року номер 38378404.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 листопада 2017 року номер 38378404, прийняте державним реєстратором Житомирської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Богушем О. В.
Визнано поновленим договір оренди землі, укладений 15 червня 2007 року між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки загальною площею 3,1056 га, що розташована на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:04:000:0196, зареєстрованого в державному реєстрі земель 15 жовтня 2007 року за № 040720200102.
Визнано укладеною додаткову угоду від 12 вересня 2017 року до договору оренди землі від 15 червня 2007 року між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки загальною площею 3,1056 га, що розташована на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:04:000:0196, за умовами якої строк дії договору продовжено до 15 жовтня 2027 року та збільшено розмір орендної плати до 10 % від нормативної грошової оцінки, що становить 11 106,64 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СТОВ "Хлібороб" судові витрати у справі в сумі 3 524,00 грн.
Стягнуто з ТОВ "Жива Нива" на користь СТОВ "Хлібороб" судові витрати у справі в сумі 3 524,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що попереднім орендарем, який належно виконує свої обов`язки, дотримана процедура повідомлення орендодавця про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди, останній продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, а орендодавець не повідомив про своє рішення у порядку, визначеному статтею 33 Закону України "Про оренду землі".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 січня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Стягнуто з СТОВ "Хлібороб" на користь ТОВ "Жива Нива" судові витрати в сумі 7 929,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що орендодавець письмово повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди, необхідної наявності юридичних фактів для поновлення такого договору не було. Законом України "Про оренду землі" не передбачена форма волевиявлення орендодавця щодо відмови у поновленні договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, СТОВ "Хлібороб", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідачем грубо порушено переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, яким мав намір скористатися позивач, виконавши вимоги чинного законодавства щодо реалізації свого переважного права як добросовісного орендаря відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі"; суд апеляційної інстанції помилково вважав заяву ОСОБА_1 від 15 вересня 2017 року про його бажання припинити дію договору оренди землі від 15 червня 2007 року такою, що стосується відмови відповідача від продовження дії договору, оскільки вона не була належним чином мотивована відповідачем, що суперечить правовим висновкам Верховного Суду України, викладеними у постановах від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14, від 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17 та висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 924/1122/17.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 15 червня 2007 року між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,1056 га, що розташована на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастровий номер 1820388600:04:000:0196. Договір укладено строком на десять років. Державна реєстрація договору здійснена 15 жовтня 2007 року Андрушівським районним відділом Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" за № 040720200102 (а. с. 14-15).
Пунктом 8 договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (пункт 37 договору).
СТОВ "Хлібороб" листом від 12 вересня 2017 року повідомило орендодавця про намір скористатись своїм переважним правом оренди та продовжити дію договору оренди землі. Лист направлено 13 вересня 2017 року, отримано орендодавцем 16 вересня 2017 року. До листа були додані проекти додаткових угод від 12 вересня 2017 року до договору оренди землі від 15 червня 2007 року, в яких запропоновано продовжити дію договору оренди землі до 15 жовтня 2027 року на тих самих умовах, що передбачені договором та цими додатковими угодами, якщо інше не передбачено законодавством України (а. с. 18-21).
У заяві від 15 вересня 2017 року, яка отримана СТОВ "Хлібороб" 20 вересня 2017 року, ОСОБА_1 повідомив про своє бажання припинити дію договору оренди після закінчення строку, на який його було укладено (а. с. 22).
22 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Жива Нива" укладений договір оренди спірної земельної ділянок строком на 7 років. Державну реєстрацію договору проведено 28 листопада 2017 року (а. с. 86-88).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.