Постанова
Іменем України
28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 693/315/20
провадження № 61-11896св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
боржник - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 21 травня 2020 року в складі судді Пічкур С. Д. та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року в складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Василенко Л. І., Єльцова В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У березні 2020 року Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області направило до суду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення суду Ленінського району міста Могилів Республіки Білорусь від 20 червня 2019 року в частині стягнення грошової компенсації з ОСОБА_2 в розмірі 5 859 рублів 50 копійок.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 21 травня 2020 року задоволено клопотання про визнання та виконання на території України рішення суду Ленінського району міста Могилів Республіки Білорусь від 20 червня 2019 року в частині стягнення грошової компенсації з ОСОБА_2 . Надано дозвіл на виконання рішення суду Ленінського району міста Могилів Республіки Білорусь від 20 червня 2019 року в частині стягнення грошової компенсації з ОСОБА_2 1/2 частини транспортного засобу в розмірі 5 859 рублів 50 копійок, що становить суму по курсу НБУ станом на 21 травня 2020 року 64 920 грн 91 коп.
Суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду Ленінського району міста Могилів Республіки Білорусь від 20 червня 2019 року, яке набрало законної сили, на території Республіки Білорусь не виконувалось, оскільки боржник проживає на території України.
Встановивши, що під час розгляду справи ОСОБА_2 повідомлялась про місце і час судового розгляду, особисто скористалась правом на апеляційне оскарження, місцевий суд дійшов висновку, що клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, яке підлягає розгляду за місцем реєстрації боржника, підлягає задоволенню, а стягнута рішенням суду Ленінського району міста Могилів Республіки Білорусь від 20 червня 2019 року сума грошової компенсації в розмірі 5 859 рублів 50 копійок визначенню в національній валюті, що станом на 21 травня 2020 року становить 64 920 грн 91 коп.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 21 травня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав, визначених Розділом ІХ ЦПК України, для надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулась звернулась Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та закрити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області вже зверталось до суду із аналогічним клопотанням, за результатами розгляду якого ухвалою від 27 січня 2020 року Жашківський районний суд Черкаської області відмовив у його задоволенні. За таких обставин, суд не мав права повторно розглядати подане клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів.
У вересні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки ОСОБА_2 отримувала повідомлення про дату і час судового засідання. Відсутність боржника в Республіці Білорусь та постійне перебування на території України унеможливлює виконання рішення про стягнення грошової компенсації. Подане у січні 2020 року клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду по суті судом не розглядалось, оскільки були відсутні відомості про набрання рішенням суду Ленінського району міста Могилів Республіки Білорусь від 20 червня 2019 року законної сили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У вересні 2020 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням суду Ленінського району міста Могилів Республіки Білорусь від 20 червня 2019 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Розділено спільне майно подружжя, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності по 1/2 частині за кожним на квартиру АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини транспортного засобу в розмірі 5 859 рублів 50 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід Держави державне мито в розмірі 856 рублів 84 копійки.
Ухвалою судової колегії по цивільним справам Могилівського обласного суду від 02 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення суду Ленінського району міста Могилів Республіки Білорусь від 20 червня 2019 року залишено без задоволення, а судове рішення без змін.
Рішенням суду Ленінського району міста Могилів Республіки Білорусь від 20 червня 2019 року вступило в законну силу 02 вересня 2019 року.
25 березня 2020 року Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області надіслано до суду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання рішення суду Ленінського району міста Могилів Республіки Білорусь від 20 червня 2019 року в частині стягнення грошової компенсації з ОСОБА_2 в розмірі 5 859 рублів 50 копійок.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Статтею 81 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських відносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Згідно з частиною першою статті 82 Закону України "Про міжнародне приватне право" визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Відповідно до статті 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються на території України, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Відповідно до вимог частини шостої статті 467 ЦПК України за наслідками розгляду поданих документів та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову в задоволенні з цього питання.
Частиною восьмою статті 467 ЦПК України передбачено, що якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Підстави для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду передбачені статтею 468 ЦПК України.