Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 570/5726/14-ц
провадження № 61-10912св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду
від 25 червня 2020 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С.,
Боймиструка С. В., Гордійчук С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про виділення в натурі частки
з майна, що перебуває у спільній частковій власності, визнання права власності на майно, припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою.
Позовна заява мотивована тим, що сторони є співвласниками будинку АДРЕСА_1 в рівних частках, проте вони не можуть дійти згоди щодо здійснення ними права спільної часткової власності, тому це майно необхідно поділити в натурі.
На підставі викладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив: виділити йому у натурі 1/2 частку зазначеного будинку зі спільної часткової власності; визнати за ним право власності на виділену частину; припинити право спільної часткової власності сторін на вказаний будинок; визначити порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 0,12 га, на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 24 січня
2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Виділено ОСОБА_1 зі спільної часткової власності частину домоволодіння, господарських будівель та споруд на
АДРЕСА_1 згідно з висновком експерта від 05 січня 2016 року (варіант розподілу № 1), з урахуванням висновку додаткової судової інженерно-технічної експертизи від 15 липня 2016 року, що складає 44/100 частин домоволодіння, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_1 право власності на це майно.
Виділено ОСОБА_2 зі спільної часткової власності частину домоволодіння, господарських будівель та споруд на
АДРЕСА_1 згідно з висновком експерта від 05 січня 2016 року з урахуванням висновку додаткової судової інженерно-технічної експертизи від 15 липня 2016 року, що складає
56/100 частин домоволодіння, господарських будівель та споруд
АДРЕСА_1 , визнавши за ОСОБА_2 право власності на вищевказане майно.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння, господарські будівлі та споруди
АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 42 615 грн в якості компенсації за нерівність часток (6%).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторони
є співвласниками спірного житлового будинку в рівних частках, які не можуть дійти згоди щодо порядку користування ним, тому будинок підлягає поділу в натурі відповідно до висновку судової інженерно-технічної експертизи з урахуванням порядку користування спірними приміщеннями, що склався між сторонами.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 21 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції,
а також зазначив, що місцевим судом повно та всебічно встановлено обставини справи, поділ спірного житлового будинку проведено відповідно до висновку судової інженерно-технічної експертизи. Позивачем не доведено, що між сторонами склався інший порядок користування житловим будинком, ніж встановлений судом.
Постановою Верховного Суду від 17 липня 2019 року рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишено без змін.
Постанова касаційного суду мотивована тим, що, здійснюючи розподіл спірного домоволодіння, з урахуванням проведених у справі судових інженерно-технічних експертиз, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що поділ домоволодіння
АДРЕСА_1 в натурі у рівних частках між сторонами технічно неможливий, а запропонований експертом варіант № 1 розподілу домоволодіння відповідає порядку фактичного користування спірним будинком, який склався між співвласниками, та є найбільш оптимальним.
Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що між ним та відповідачем склався інший порядок користування, зокрема, що він користується більшою часткою будинку. Судами надано належну оцінку запропонованим варіантам поділу домоволодіння, яке знаходиться у спільній частковій власності сторін спору, відносно якого виник спір, а також визначено компенсацію за незначний відступ від рівності часток (6%), яка підлягає сплаті на користь позивача.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Заява мотивована тим, що з метою поділу спірного майна сторони повинні здійснити відповідні роботи щодо переобладнання та перепланування вищевказаного домоволодіння, що підтверджується експертним висновком, проте у судовому рішенні не зазначено конкретний обсяг робіт, які повинні здійснити кожна зі сторін.
На підставі викладеного, ОСОБА_2 просила: зобов`язати
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно замурувати дверні прорізи між приміщеннями № 1-6 і 1-7 та 1-2 і 1-3 у житловому будинку
АДРЕСА_1 (варіант розподілу № 1, додаток № 1 до графічної частини висновку експерта від 05 січня 2016 року); зобов`язати ОСОБА_2 у виділеній частині № 1 вказаного житлового будинку переглянути влаштування інженерних мереж (варіант розподілу № 1, додаток № 1 до графічної частини висновку експерта від 05 січня 2016 року); зобов`язати ОСОБА_1 у виділеній частині № 2 житлового будинку АДРЕСА_1 переглянути влаштування інженерних мереж та санітарно-технічних зручностей (варіант розподілу
№ 1, додаток № 1 до графічної частини висновку експерта від 05 січня
2016 року).
Короткий зміст судових рішень
Додатковим рішенням Рівненського районного суду Рівненської області
від 02 березня 2020 року зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно замурувати дверні прорізи між приміщеннями № 1-6 і 1-7 та 1-2 і 1-3 у житловому будинку АДРЕСА_1 (варіант розподілу № 1, додаток № 1 до графічної частини висновку експерта від 05 січня 2016 року).
Зобов`язано ОСОБА_2 у виділеній частині № 1 у житловому будинку АДРЕСА_1 переглянути влаштування інженерних мереж (варіант розподілу № 1, додаток № 1 до графічної частини експерта від 05 січня 2016 року).
Зобов`язано ОСОБА_1 у виділеній частині АДРЕСА_2 переглянути влаштування інженерних мереж та санітарно-технічних зручностей (варіант розподілу № 1, додаток № 1 до графічної частини висновку експерта від 05 січня 2016 року).
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно з експертним висновком сторонам необхідно провести відповідні роботи з метою вирішення спору між ними, про що не зазначено у судовому рішенні, постановленому по суті заявлених вимог.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2020 року додаткове рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, ухвалюючи додаткове рішення, місцевий суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки зобов`язав сторін вчинити ряд будівельних дій щодо спірного майна, які не були предметом позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2020 року та залишити в силі додаткове рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 02 березня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з варіантом розподілу № 1 висновку експерта, який визнаний судами найбільш оптимальним, співвласникам спірного домоволодіння необхідно провести конкретні будівельні роботи, про які не було зазначено у рішенні суду першої інстанції.
Отже, місцевий суд відповідно до вимог статті 270 ЦПК України дійшов правильного висновку про ухвалення додаткового рішення. Крім того, представники ОСОБА_1 у суді першої інстанції також вважали за необхідне постановити додаткове рішення з метою належного вирішення спору між сторонами, про що вони вказували у судовому засіданні.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що суд не може зобов`язувати співвласників спірного майна вчиняти стосовно нього будь-які дії до повної сплати позивачу відповідачем грошової компенсації у зв`язку з нерівністю часток.
Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту та вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.
11 вересня 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були співвласниками будинку, господарських будівель та споруд на
АДРЕСА_1 , а саме: по 1/2 частині кожен. Право власності у сторін виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 листопада 2011 року, виданого державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори.
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, визнання права власності на майно, припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою.
Під час розгляду справи за клопотанням позивача призначено судову інженерно-технічну експертизу.
Так, ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 14 травня 2015 року на вирішення експертизи поставлено питання, зокрема, які можливі варіанти поділу домоволодіння на АДРЕСА_1, при цьому експерта зобов`язано вказати сторону, на яку покладається обов`язок перепланування, перебудови та облаштування комунікацій.
Відповідно до висновку судової інженерно-технічної експертизи від 05 січня
2016 року поділ домоволодіння АДРЕСА_1 у натурі у рівних частках неможливий. Поділ можливий з відхиленням від ідеальних часток.
Експертом запропоновано два варіанти поділу спірного будинку. Варіантом № 1 запропоновано поділити спірний будинок з відхиленням від ідеальних часток у розмірі 6 % з встановленням фактичних часток - 56/100 та 44/100. Згідно з варіантом № 2 відхилення від ідеальних часток становить 11 %, та складає - 61/100 та 39/100 часток.
Висновком додаткової судової інженерно-технічної експертизи від 15 липня 2016 року, проведеної за клопотання позивача, визначено вартість грошової компенсації відповідно до запропонованих варіантів розподілу спірного житлового будинку.
Також у висновку експерта від 05 січня 2016 року зазначено, що для виконання розподілу по житловому будинку відповідно до варіанту № 1 необхідно провести наступні роботи, а саме: спільно замурувати дверні прорізи між приміщеннями № 1-6 і 1-7 та 1-2 і 1-3 в житловому будинку АДРЕСА_1 ; у виділеній частині № 1 переглянути влаштування інженерних мереж; у виділеній частині № 2 переглянути влаштування інженерних мереж та санітарно-технічних зручностей.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 24 січня
2017 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Виділено ОСОБА_1 зі спільної часткової власності частину домоволодіння, господарських будівель та споруд на
АДРЕСА_1 згідно з висновком експерта від 05 січня 2016 року (варіант розподілу № 1), з урахуванням висновку додаткової судової інженерно-технічної експертизи від 15 липня 2016 року, що складає 44/100 частин домоволодіння, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_1 право власності на це майно.
Виділено ОСОБА_2 зі спільної часткової власності частину домоволодіння, господарських будівель та споруд на