Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 167/1074/17
провадження № 61-45326св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Відділ освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області, Рожищенська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Волинської області від 11 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Карпук А. К., Бовчалюк З. А., Осіпука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Волинської області від 11 вересня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області, Рожищенської міської ради Волинської області про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона з 01 вересня 2008 року працювала на посаді завідувача Рожищенським дошкільним навчальним закладом № 1 "Малятко".
Наказом начальника відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області від 25 липня 2017 року № 118-к її звільнено з даної посади на підставі частини другої статті 34 та частини другої статті 65 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Підставами прийняття даного наказу стали: 1) постанова апеляційного суду Волинської області від 07 квітня 2017 року; 2) лист управління Держпраці у Волинській області від 14 березня 2017 року № 04-0016/0143-0077; 3) пояснююча ОСОБА_1 від 20 квітня 2017 року; 4) наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області від 09 листопада 2016 року № 44-в "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; 5) лист Рожищенського міського голови від 20 квітня 2017 року.
Позивачка вказує, що в наказі від 25 липня 2017 року № 118-к відповідач не наводить мотивів прийняття рішення про її звільнення, обставин, які стали підставою для такого рішення, що позбавляє можливості оцінити такі доводи. В цьому наказі не наведено будь-яких даних, які б зазначали в чому полягає наявність реального конфлікту інтересів, його постійного характеру. Оскільки факт вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, встановлюється виключно рішенням суду, а не протоколом про адміністративне правопорушення, підстав для вжиття заходів врегулювання конфлікту інтересів, застосованих до неї, відповідно до листа від 06 лютого 2017 року № 146/01-15, на той час не існувало. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно неї закінчився ухваленням відповідного рішення апеляційним судом Волинської області від 07 квітня 2017 року.
Також при її звільненні Відділ освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області за відсутності будь-яких підстав застосував пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України, яким передбачено можливість розірвання трудового договору у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
В обґрунтування вимог про стягнення моральної шкоди позивач зазначає, що через безпідставне звільнення вона була позбавлена можливості користуватись передбаченим Конституцією України правом на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї. Внаслідок переслідування з боку керівництва Відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області вона зазнала моральних страждань та приниження, була поставлена в умови конфлікту з рідними, мусила виправдовуватись перед батьками дітей, яких виховувала, знайомими та колегами по роботі.
З урахуванням уточнених позовних вимог просила суд визнати неправомірним та скасувати наказ начальника відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області від 25 липня 2017 року № 118-к Кузави І. Б. "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновити її на посаді директора закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 1 "Малятко" м. Рожище з 07 квітня 2017 року; стягнути з Рожищенської міської ради Волинської області на її користь середній заробіток за посадою керівника дошкільного навчального закладу № 1 "Малятко" за час вимушеного прогулу з 25 липня 2017 року і до дня постановлення судом рішення, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати 432,96 грн; стягнути з відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області на її користь на відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн; визнати таким, що закінчилось 07 квітня 2017 року відсторонення її від посади керівника Рожищенського дошкільного навчального закладу № 1 "Малятко"; визнати її допущеною до роботи на посаду керівника Рожищенського дошкільного навчального закладу № 1 "Малятко" з 07 квітня 2017 року; стягнути з Рожищенської міської ради Волинської області на її користь 31 173,12 грн недорахованої та невиплаченої заробітної плати за період незаконного відсторонення від посади керівника дошкільного навчального закладу № 1 "Малятко" з 07 квітня 2017 року по 25 липня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2018 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірним та скасовано наказ начальника Відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації від 25 липня 2017 року № 118-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника Рожищенського дошкільного навчального закладу № 1 "Малятко" з 25 липня 2017 року.
Стягнуто з Рожищенської міської ради на користь ОСОБА_1 73 894,60 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Стягнуто з Рожищенської міської ради на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн моральної шкоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 травня 2018 року виправлено описки, допущені судом при ухваленні рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2018 року.
Ухвалено викласти третій абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Поновити ОСОБА_1 на посаді директора закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 1 "Малятко" м. Рожище з 25 липня 2017 року".
Викласти п`ятий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Стягнути з Відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн. моральної шкоди".
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у Відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області були відсутні підстави для звільнення відповідача за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, з огляду на те, що систематичного невиконання позивачем трудових обов`язків встановлено не було.
При цьому суд зазначив, що наявність рішення суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності само по собі не є безумовною підставою для її звільнення.
Крім того вказав, що відносно ОСОБА_1 не вживались заходи, передбачені пунктами 1-5 статті 29 Закону України про запобігання корупції.
Разом з тим, Відділом освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області не було наведено переконливих доказів того, що конфлікт інтересів ОСОБА_1 не може бути врегульований в інший, передбачений законом спосіб, що є обов`язковою передумовою звільнення за частиною другою статті 34 "Закону України "Про запобігання корупції".
Також суд першої інстанції зауважив, що у зв`язку з виникненням реального конфлікту інтересів звільненню з посади підлягала не позивачка, а підпорядковані їй близькі особи на підставі пункту 4 частини першої статті 41 КЗпП України та частини другої статті 27 Закону України "Про запобігання корупції". У зв`язку з цим, позивач має право на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Не погодившись з таким рішенням, Відділ освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області та Рожищенська міська рада Волинської області подали апеляційні скарги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Волинської області від 11 вересня 2018 року апеляційні скарги Відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області та Рожищенської міської ради Волинської області задоволені.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2018 року в даній справі в частині задоволення вимог та розподілу судових витрат скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області, Рожищенської міської ради Волинської області про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
В решті рішення залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не була позбавлена можливості самостійно врегулювати конфлікт інтересів відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про запобігання корупції", яка передбачає позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ ініціювання звільнення з посади, або ж повідомити Відділ освіти про свою згоду на врегулювання конфлікту інтересів шляхом переведення на іншу посаду, однак, цього не зробила.
Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції безпідставно послався на положення статті 27 Закону України "Про запобігання корупції" та пункту 4 частини першої статті 41 КЗпП України, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та дійшов помилкового висновку, що звільнення могло мати місце лише щодо сина та сестри позивача, як підпорядкованих осіб.
Оскільки у даному випадку пряме підпорядкування утворює реальний конфлікт інтересів у ОСОБА_1, він має постійний характер і такий конфлікт інтересів не міг бути врегульований в один із способів і в порядку, визначених частиною другою статті 29, статтями 30 - 32 Закону, врегулювання ситуації прямого підпорядкування, у зв`язку з відсутністю згоди на переведення, було здійснено на підставі частини першої статті 34 Закону шляхом звільнення. Такі дії відповідача узгоджуються з нормами Закону.
Також суд зазначив, що вимоги позивачки про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди обґрунтовані посиланням на норми статтей 235, 237-1 КЗпП України та є похідними від вимог про поновлення на роботі. У зв`язку з відмовою у поновленні ОСОБА_1 на посаді, не підлягають до задоволення і зазначені позовні вимоги.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2018 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку надійшла касаційна скарга на постанову Апеляційного суду Волинської області від 11 вересня 2018 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції судове рішення ухвалено без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
22 лютого 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від Рожищенської міської ради Волинської області надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому відповідач просить суд у задоволенні касаційної скарги позивача відмовити, постанову апеляційного суду залишити без змін.
25 лютого 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від Відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому відповідач просить суд у задоволенні касаційної скарги позивача відмовити, постанову апеляційного суду залишити без змін.
28 лютого 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзиви Відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області, Рожищенської міської ради Волинської області.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
13 лютого 2019 року матеріали цивільної справи надійшли на адресу Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що наказом Відділу освіти Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області від 29 серпня 2008 року № 98 на посаду завідувача дошкільним навчальним закладом № 1 м. Рожище на період з 01 вересня 2008 року до 01 вересня 2009 року прийнято ОСОБА_2 .
Відповідно до копії наказу відділу освіти Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області від 29 квітня 2009 року № 23 завідувача дошкільним навчальним закладом № 1 м. Рожище ОСОБА_2 з 05 травня 2009 року переведено на постійну посаду завідувача.
З копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1, виданого 03 серпня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рожищенського районного управління юстиції Волинської області, вбачається що ОСОБА_2 змінила прізвище на " ОСОБА_1 ", про що складено відповідний актовий запис.
Відповідно до Статуту Рожищенський дошкільний навчальний заклад № 1 "Малятко" є юридичною особою, його засновник - Рожищенська міська рада.
У відповідності до пункту 8.2. пункту 8 Статуту Рожищевського дошкільного навчального закладу № 1 "Малятко" установи загального типу, безпосереднє керівництво роботою дошкільного закладу здійснює його завідуючий, який призначається і звільняється з посади начальником відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області з дотриманням чинного законодавства. При цьому саме керівник дошкільного закладу приймає на роботу та звільняє з роботи працівників дошкільного закладу.
Постановою апеляційного суду Волинської області від 07 квітня 2017 року ОСОБА_1 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 172-7 КУпАП України. Із змісту постанови вбачається, що в підпорядкуванні ОСОБА_1 працювали її рідна сестра та син, у зв`язку з чим, вона, будучи керівником закладу, вчиняла дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Наказом Відділу освіти та молоді Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області від 25 липня 2017 року № 118-к ОСОБА_1 з 25 липня 2017 року звільнено з посади завідувача Рожищенським дошкільним навчальним закладом № 1 "Малятко" згідно частини другої статті 34 та частини другої статті 65 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Підставами звільнення в наказі зазначено: постанова апеляційного суду Волинської області від 07 квітня 2017 року; лист управління Держпраці у Волинській області від 14 березня 2017 року № 04-0016/0143-0077; пояснююча ОСОБА_1 від 20 квітня 2017 року; наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Відділу освіти та молоді Рожищенської райдержадміністрації від 09 листопада 2016 року № 44-в "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; лист Рожищеського міського голови від 20 квітня 2017 року №416/02-01/2-17.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.