ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 755/9830/18
провадження № 61-9082 св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Осіпова Олександра Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року в складі судді Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04 липня 2018 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 172,09 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
12 грудня 2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на вказані судові рішення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 липня 2018 року та на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року повернуто без розгляду особі, яка її подала.
Апеляційний суд виходив із того, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ ЦПК України, оскільки станом на 12 грудня 2018 року функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочате, а тому наявні правові підстави для повернення апеляційної скарги без розгляду особі, яка її подала.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
30 квітня 2019 року адвокат Осіпов О. А. з пропуском строку на касаційне оскарження подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2019 року поновлено адвокату строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження в даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року дана справа призначена до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Адвокат указує, що відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 514/134/17, апеляційний суд не мав права повертати апеляційну скаргу без розгляду особі, яка її подала, лише з тих підстав, що вона подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справ до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд установив, що 12 грудня 2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 липня 2018 року та на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України(тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.