ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 826/11458/18
адміністративне провадження № К/9901/31276/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Блажівська Н. Є., Гімон М. М.,
секретаря судового засідання Хом`яка О. А.,
представника позивача - Цвєткова Ю. Г.,
представника відповідача - Борозни М. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2019 року (суддя Маруліна Л. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2019 року (судді Вівдиченко Т. Р., Аліменко В. О., Ісаєнко Ю. А.) у справі № 826/11458/18 за позовом Дочірнього підприємства "Пегас-Пріор" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИЛА:
Дочірнє підприємство "Пегас-Пріор" (далі - ДП "Пегас-Пріор") звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 4 травня 2018 року №00004961402.
Позовна заява обґрунтована, зокрема посиланням на: наявність у позивача необхідних первинних документів на підтвердження реальності операцій із контрагентами; вироків у кримінальних справах, яких не існувало на момент здійснення цих операцій; грубі процедурні порушення під час перевірки, які впливають на об`єктивність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення; відсутність підстав для проведення повторної перевірки.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 22 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2019 року, адміністративний позов задовольнив.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, Головне управління ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами при розгляді справи, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
ДП "Пегас-Пріор" подало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на законність та обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень та просить залишити ці рішення без змін.
Касаційна скарга розглядаються у порядку, що діяв до 8 лютого 2020 року, відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", що набрав чинності у зазначену вище дату.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у межах наведених у касаційній скарзі доводів, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що наказом Державної фіскальної служби України від 3 березня 2018 року № 118 з метою виконання вимог підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку з проведенням службового розслідування стосовно посадових осіб Головного управління ДФС у м. Києві, які проводили перевірку відповідно до наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 31 січня 2018 року №1598 "Про проведення службового розслідування", призначено документальну позапланову перевірку ДП "Пегас-Пріор" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період із 1 січня 2015 року по 30 вересня 2016 року.
За результатами цієї перевірки складено акт від 6 квітня 2018 року №209/26-15-14-02-14/2457567, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", пунктів 6,7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", що призвело до заниження позивачем на 1528920,00 грн суми податку на прибуток.
На підставі висновків акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 4 травня 2018 року №00004961402 за платежем "податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів" на загальну суму 1911150,00 грн (1528920,00 грн за податковим зобов`язанням та 382230,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями). У результаті адміністративного оскарження це податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 4 травня 2018 року №00004961402 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з судженням якого погодився апеляційний суд, виходив, зокрема із того, що актом перевірки не заперечується наявність у ДП "Пегас-Пріор" первинних документів на підтвердження операцій із контрагентами, а саме, договору про надання консультаційних послуг (із відповідним переліком послуг) від 9 березня 2015 року № АП-03/15, договору про надання послуг від 5 березня 2005 року № 311/15, договору про надання послуг від 2 березня 2015 року № 10/03; матеріалами справи підтверджується, що господарські операції з контрагентами позивачем здійснено до винесення вироків у кримінальних провадженнях (позапланову перевірку позивача здійснено у 2018 році за період 2015 рік - 9 місяців 2016 року, у той час, як вироки щодо керівників контрагентів винесено у 2017 році); норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
Відповідно до частини першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам судові рішення у цій справі не відповідають з огляду на наступне.
Дійшовши висновку про те, що Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції", прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, не передбачено обов`язкового відсторонення державного службовця від виконання своїх обов`язків на період проведення стосовно нього службового розслідування (окрім, якщо є рішення керівника), суди не обґрунтували свого висновку про порушення принципу об`єктивності як цього службового розслідування, так і позапланової перевірки позивача, призначеної у межах цього службового розслідування тими самими посадовими особами податкового органу.
Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є формування ДП "Пегас-Пріор" податкового обліку внаслідок господарських операцій з його контрагентами - товариствами з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Амрон Плюс", "Брайд" та "Кромпа-Трейд", які мали надавати послуги щодо маркетингового аналізу ситуації на ринку нерухомості.
Із висновків акта перевірки вбачається, що за операціями з цими контрагентами оформлювались лише окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення господарських операцій та правомірності формування витрат, наслідком чого є отримання ДП "Пегас-Пріор" необґрунтованої податкової вигоди у вигляді формування витрат з податку на прибуток. Таких висновків податковий орган дійшов, встановивши наступне.
Кіровським районним судом міста Дніпропетровська у справі № 203/380/17 винесено вирок від 21 лютого 2017 року щодо директора та засновника підприємства ТОВ "Брайд" ОСОБА_1, якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.
Кіровським районним судом міста Дніпропетровська у справі №200/17927/15-к винесено вирок від 21 вересня 2017 року щодо директора та засновника підприємства ТОВ "Кромпа-Трейд" ОСОБА_2, якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 14 вересня 2016 року у справі № 642/4925/16-к до особи, яка організовувала та підбурювала інших осіб на вчинення фіктивного підприємництва шляхом створення суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема ТОВ "Амрон Плюс", ТОВ "Кромпа-Трейд", ТОВ "Брайд", застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Дослідивши долучені до матеріалів справи відповідачем указані судові рішення щодо керівників контрагентів, суди попередніх інстанцій встановили відсутність у них висновків про нереальність господарських операцій між контрагентами та ДП "Пегас-Пріор".
Ураховуючи наведене, суди дійшли висновків, що оскільки у ДП "Пегас-Пріор" наявні первинні документи на підтвердження операцій із ТОВ "Амрон Плюс", ТОВ "Брайд" та ТОВ "Кромпа-Трейд", кошти за цими операціями перераховано позивачем на поточні рахунки зазначених контрагентів, то вироки суду у кримінальних провадженнях щодо керівників ТОВ "Брайд" та ТОВ "Кромпа-Трейд", а також ухвала Ленінського районного суду міста Харкова щодо ТОВ "Амрон Плюс", не підтверджують нереальності господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов`язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.