РІШЕННЯ
Іменем України
23 вересня 2020 року
Київ
справа №9901/547/19
адміністративне провадження №П/9901/547/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Жука А. В., Мартинюк Н.М., Яковенка М. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Кравченко Р. О.,
представника позивача Степаненка О. М.,
представник відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення у частині,
УСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог та стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
18 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія), у якому просить:
- визнати протиправними дії ВККС України щодо прийняття до розгляду висновку Громадської ради доброчесності від 30 травня 2019 року про невідповідність судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 06 серпня 2019 року № 724/ко-19 у частині абзацу 3 резолютивної частини рішення щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням, викладеного в наступній редакції "Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України";
- визнати рішення ВККС України від 06 серпня 2019 року № 724/ко-19 щодо кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 таким, що набрало законної сили з моменту прийняття;
- визнати суддю Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 такою, що підтвердила відповідність займаній посаді судді.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що рішення ВККС України від 06 серпня 2019 року № 724/ко-19, яким її як суддю Господарського суду міста Києва визнано такою, що відповідає займаній посаді, в частині щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням (абзац 3 резолютивної частини) прийнято з порушенням частини другої статті 19 Конституції України, частини п`ятої статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 6 пункту 4.10.1 Регламенту ВККС України.
Так, ОСОБА_1 зазначила, що при проведенні кваліфікаційного оцінювання ВККС України прийнято до розгляду висновок Громадської ради доброчесності щодо неї від 30 травня 2019 року, який надійшов після початку проведення співбесіди (тобто під час її проведення). Абзац 6 пункту 4.10.1 Регламенту ВККС України встановлює імперативний наслідок подання Громадською радою доброчесності висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності після початку проведення співбесіди, а саме такий висновок не приймається Комісією до розгляду. Вважає безпідставним прийняття висновку Громадської ради доброчесності через десять місяців після оголошення перерви у співбесіді тільки внаслідок того, що такий висновок формально подано до початку засідання 31 травня 2019 року, оскільки подання такого б висновку в засіданні 23 липня 2018 року (тобто процесі першого засідання, але після його початку) обумовило б неприйняття його до розгляду ВККС України у відповідності до абзацу 6 пункту 4.10.1 Регламенту ВККС України.
Крім того, посилається на те, що жодним нормативно-правовим актом, в тому числі Регламентом ВККС України, не встановлено обставин, які б спричиняли зміну строку подання Громадською радою доброчесності висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в межах кваліфікаційного оцінювання. Закінчення строку реалізації Громадською радою доброчесності права на подання висновку обумовлює відповідно припинення такого права та неможливість виникнення його знову внаслідок організаційних моментів у проведенні співбесіди із суддею, таких як оголошення перерви. При цьому, зазначає, що у період з дати оголошення про призначення кваліфікаційного оцінювання (01 лютого 2018 року) до дати початку проведення співбесіди (23 липня 2018 року) не існувало об`єктивних перешкод у вчиненні Громадською радою доброчесності своїх повноважень.
Наголошує, що тільки при дотриманні Громадською радою доброчесності строку подання висновку, а ВККС України - порядку прийняття означеного висновку, останній може вважатись "наявним" та відповідно обумовлювати виникнення підстав для особливого порядку набрання рішенням Комісії чинності.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що правове регулювання спірних правовідносин свідчить про невірне тлумачення та суб`єктивне розуміння позивачем норм, які регламентують процедуру кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді. Натомість обставини спірних правовідносин вказують на відповідність проведення кваліфікаційного оцінювання позивача вимогам Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і Регламенту, що дає підстави для висновку про відсутність порушення її прав та інтересів, і відповідно про законність прийнятого Комісією рішення від 06 серпня 2019 року № 724/ко-19 в частині визначення порядку набрання ним чинності. Зазначає, що оскільки Громадська рада доброчесності склала висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, то за приписами абзацу другого частини першої статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя необхідним є проведення пленарного засідання Комісії. Водночас рішення про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді може бути ухвалено колегією Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії для відповідного кваліфікаційного оцінювання, незалежно від наявності чи відсутності висновку Громадської ради доброчесності. Зазначає, що рішення ВККС України відповідає вимогам частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відповіді на відзив представник позивача наголошує на тому, що висновок Громадської ради доброчесності від 30 травня 2019 року не підлягав прийняттю ВККС України до розгляду згідно з абзацом 6 пункту 4.10.1 Регламенту ВККС України, адже такий висновок не відповідав вимогам Регламенту та відповідно не міг вплинути на порядок набрання чинності рішенням ВККС України від 06 серпня 2019 року про відповідність судді ОСОБА_1 займаній посаді. Відтак, вважає дії відповідача щодо прийняття вказаного висновку до розгляду протиправними та такими, що суперечать Регламенту ВККС України. Крім того, наголошує, що в рішенні відповідача не міститься посилання на визначені законом підстави прийняття та розгляду висновку Громадської ради доброчесності відносно позивача та, як наслідок не вказано підстав та мотивів визначення порядку набрання чинності рішенням Комісії від 06 серпня 2019 року № 724/ко-19 відповідно до абзацу 3 пункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККС України, що в свою чергу свідчить про невідповідність зазначеного рішення пункту 4 частини третьої статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Представник позивача у додаткових поясненнях до позову від 18 грудня 2019 року, серед іншого, зазначає, що тільки при дотриманні Громадською радою доброчесності строку подання висновку, а ВККС України - порядку прийняття означеного висновку (шляхом прийняття відповідного протокольного рішення), висновок Громадської ради доброчесності може вважатися юридично "наявним" та відповідно обумовлювати виникнення підстав для особливого порядку набрання рішенням Комісії чинності. Крім того, зазначає, що відповідачем було порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення, що є самостійною підставою для його скасування.
Клопотання сторін та інші процесуальні дії у справі
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями від 18 жовтня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Дашутіна І. В., Єресько Л. О., Жука А. В., Мартинюк Н. М.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року визнано поважними підстави пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 із позовом до ВККС України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення у частині. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до ВККС України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення у частині. Відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 із позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення у частині. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін на 19 листопада 2019 року о 09 год 30 хв.
19 листопада 2019 року судове засідання не відбулося у зв`язку з відсутністю складу судової колегії.
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 18 грудня 2019 року о 10 год 10 хв.
18 грудня 2019 року розгляд справи відкладено, справу призначено до розгляду на 22 січня 2020 року о 10 год 00 хв.
22 січня 2020 року розгляд справи відкладено, оскільки відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, справу призначено до розгляду на 19 лютого 2020 року о 09 год 30 хв.
19 лютого 2020 року розгляд справи відкладено, справу призначено до розгляду на 08 квітня 2020 року о 09 год 30 хв.
08 квітня 2020 року у зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії суддів (знаходження судді Мартинюк Н. М. у відпустці) розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ВККС України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення у частині не відбувся.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 05 травня 2020 року о 10 год 30 хв.
05 травня 2020 року у зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії суддів (знаходження судді Єресько Л. О. у відпустці) розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ВККС України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення у частині не відбувся.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 01 липня 2020 року о 09 год 30 хв.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року № 1114/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 9901/547/19 у зв`язку з відпусткою судді Єресько Л. О., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: головуючої судді (судді-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Дашутіна І. В., Жука А. В., Мартинюк Н. М., Яковенка М. М. для розгляду судової справи № 9901/547/19.
01 липня 2020 року розгляд справи відкладено до отримання висновку Великої Палати Верховного Суду в аналогічній справі задля єдності судової практики та наступне судове засідання призначене на 23 вересня 2020 року о 09 год 30 хв.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.
У судове засідання представник відповідача не з`явився, про місце, дату і час судового засідання повідомлений належним чином. У відзиві на позовну заяву відповідач повністю заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, застосування норм права та мотиви прийнятого рішення
Заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, надавши оцінку всім аргументам учасників справи відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права Судом встановлено такі обставини.
Указом Президента України від 19 листопада 2010 року № 1046/20140 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Господарського суду Донецької області строком на п`ять років.
Указом Президента України від 06 червня 2011 року № 644/2011 ОСОБА_1 переведено в межах п`ятирічного строку на роботу на посаду судді господарського суду міста Києва.
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема, судді господарського суду міста Києва ОСОБА_1 .
Рішенням Комісії від 26 червня 2018 року № 152/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Іспит", складеного 19 квітня 2018 року, зокрема, судді господарського суду міста Києва ОСОБА_1, яку допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
30 травня 2019 року електронною поштою на адресу Комісії надійшов висновок Громадської ради доброчесності, затверджений 30 травня 2019 року, про невідповідність судді господарського суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики.
Відповідно до витягу із протоколу № 224 засідання ВККС України у складі колегії від 31 травня 2019 року (початок засідання 09 год 40 хв) затверджено порядок денний: про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді; про продовження проведення співбесіди за результатами дослідження досьє суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді (а.с. 202-203 т. 1).
Відповідно до вказаного вище протоколу від судді господарського суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення співбесіди у зв`язку з хворобою дитини. Протокольним рішенням оголошено перерву у проведенні співбесіди з суддею господарського суду міста Києва ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу із протоколу № 351 засідання ВККС України у складі колегії від 06 серпня 2019 року (початок засідання 10 год 55 хв) затверджено порядок денний: про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді (а.с. 204-206 т. 1).
Відповідно до вказаного вище протоколу до зали засідання запрошено суддю ОСОБА_1 , члени Комісії поставили їй запитання з метою уточнення інформації, наявної у матеріалах досьє та висновку Громадської ради доброчесності. ОСОБА_1 відповіла на поставлені запитання та надала роз`яснення стосовно відомостей, наявних у матеріалах досьє та висновку Громадської ради доброчесності. Головуючий оголосив про завершення співбесіди з суддею господарського суду міста Києва ОСОБА_1 .
Представники Громадської ради доброчесності на засідання Комісії не з`явилися.
06 серпня 2019 року Комісія прийняла рішення № 724/ко-19, в якому: 1) визначила, що суддя господарського суду міста Києва ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 784,375 бала; 2) визнала суддю господарського суду міста Києва ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді; 3) зазначила, що рішення набирає чинності відповідно до абзацу 3 підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККС України.
Зі змісту оскаржуваного рішення Комісії від 06 серпня 2019 року № 724/ко-19 убачається, що на стадії другого етапу кваліфікаційного оцінювання Комісією досліджено досьє судді господарського суду міста Києва ОСОБА_1 та 06 серпня 2019 року проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли за результатами дослідження досьє. Зокрема, обговорено обставини, вказані у висновку Громадської ради доброчесності, досліджено інформацію, яка міститься в матеріалах досьє.
Також зазначено, що Комісією у складі колегії всебічно і повно досліджено пояснення кандидата та дані, що містяться в суддівському досьє та копіях наданих документів, і визнано, що вони є переконливими та такими, що спростовують доводи Громадської ради доброчесності.
Отже, дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах досьє, надані усні та письмові пояснення судді та додані до них документи, Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для оцінювання судді за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів та відповідність судді господарського суду міста Києва ОСОБА_1 займаній посаді.
У мотивувальній частині спірного рішення Комісія посилається на підпункт 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККС України та зазначає, що за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Позивачка, вважаючи, що Комісія протиправно ухвалила спірне рішення в частині порядку набрання ним чинності (абзац 3 резолютивної частини рішення), звернулася до суду із цим позовом.
Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, оцінюється колегіями ВККС України у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії ВККС України.
За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС України.
Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення ВККС України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 цього ж Закону).
Відповідно до частин першої і другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС України. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС України. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС України зобов`язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.
Пунктом 16 частини четвертої статті 85 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддівське досьє має містити висновок Громадської ради доброчесності (у разі його наявності).