ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 806/3182/18
адміністративне провадження № К/9901/5021/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 806/3182/18
за позовом керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави
до Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області, Державного агентства рибного господарства України
третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_1
про визнання протиправними та скасування погоджень
за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року (головуючий суддя: Єфіменко О. В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Шидловського В. Б., суддів: Кузьменко Л. В., Іваненко Т. В.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2018 року керівник Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області, Державного агентства рибного господарства України, третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати погодження Державного агентства рибного господарства України від 02 жовтня 2017 року ФОП ОСОБА_1 режиму рибогосподарської експлуатації ставу площею 59,1 га, розташованого за межами с. Великі Коровинці на території Великокоровинецької селищної ради Чуднівського району Житомирської області;
- визнати протиправним та скасувати погодження Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області від 28 серпня 2017 року ФОП ОСОБА_1 режиму рибогосподарської експлуатації ставу площею 59,1 га, розташованого за межами с. Великі Коровинці на території Великокоровинецької селищної ради Чуднівського району Житомирської області.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що під час встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави, виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства щодо неправомірного фактичного використання водного об`єкту загальнодержавного значення без правовстановлюючих документів з метою вирощування водних живих біоресурсів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року, позов залишено без розгляду.
4. Приймаючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у справі, яка розглядається, не було передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, позаяк прокурор не довів, що захист інтересів у сфері використання водного об`єкту (земель водного фонду) не здійснює або неналежно здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 21 лютого 2019 року заступник прокурора Вінницької області звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що у даній справі прокурор вказав на наявність "інтересів держави" та набув право на представництво і звернення до суду за захистом таких інтересів, оскільки немає державного органу, який фактично здійснює нагляд за законністю погодження режиму рибогосподарської експлуатації ставу та який наділений повноваженнями звернутись до суду із даним позовом. Тому прокурор, оскаржуючи незаконне погодження режиму рибогосподарської експлуатації ставу, звернувся до суду як позивач.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 21 лютого 2019 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 лютого 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М. М., судді: Анцупова Т. О., Мороз Л. Л., справу передано головуючому судді.
9. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області.
10. 25 березня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Державного агентства рибного господарства України, в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
11. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М. М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
12. Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і призначено такий в порядку письмового провадження з 28 вересня 2020 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
14. Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
15. Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закоy № 1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.