ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 808/995/18
адміністративне провадження № К/9901/63587/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
про визнання протиправними дії та витяг, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року (ухвалене у складі головуючого судді Татаринова Д.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Малиш Н.І., суддів Баранник Н.П., Щербака А.А.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - АТ "Запорізький завод феросплавів", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі також - відповідач) про:
визнання протиправними дії відповідача щодо застосування до коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 2,0 при формуванні та видачі позивачу витягів від 6 квітня 2017 року №471/207-17, від 11 квітня 2017 року № 507/207-17 із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
визнання протиправним та скасувати витягів від 6 квітня 2017 року за №471/207-17, від 11 квітня 2017 року №507/207-17 із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельних ділянок, видані відповідачем для позивача;
зобов`язання відповідача для обчислення орендної плати за землю в 2017 році сформувати та видати позивачу, в установленому порядку через Центр надання адміністративних послуг м. Запоріжжя, витяги на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року №7-2015-06-30, з наступними коефіцієнтами, які характеризують функціональне використання земельних ділянок: * Кф 1,2 для земельної ділянки 45,0029 га для розташування заводу, кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007, категорія земель: землі промисловості, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 на підставі державного акта на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001699, зареєстрованого за №3168 від 6 квітня 2001 року; * КФ 1 для земельної ділянки 0,4405 га для розташування критої платної автостоянки для зберігання особистого транспорту, кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010, категорія земель: землі транспорту, зв`язку, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 на підставі державного акта на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001636, зареєстрованого за №3243 від 23 жовтня 2001 року.
Адміністративний позов обґрунтовано зокрема незгодою з діями відповідача щодо застосування коефіцієнту функціонального призначення зі значенням 2.0 при формуванні витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007 та кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010, наданих у квітні 2017 року із застосуванням Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489, оскільки вказаний Порядок №489 повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 1 січня 2017 року. Вважає, що на підставі чинного законодавства, відповідач був зобов`язаний видати витяги з чинної технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок із значеннями Кф в 1,2 та 1 відповідно.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення вказаних земельних ділянок, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області правомірно, у передбачений законодавством спосіб були, видані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначених земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні АТ "Запорізький завод феросплавів", у яких при розрахунку нормативної грошової оцінки був правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання Кф - 2,0, як того вимагає Порядок №489 нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що після 1 січня 2017 року нова нормативно грошова оцінка земель міста Запоріжжя не проводилась, а тому Порядок №489 повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 1 січня 2017 року. На думку позивача, відповідач повинен був застосовувати Кф, визначений згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук України від 27 січня 2006 року №18/15/21/11.
Таким чином скаржник вважає, що відповідач при видачі витягів неправомірно застосував коефіцієнт який характеризує функціональне використання земельних ділянок зі значення 2,0, однак суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки зазначеним обставинам, та помилково застосували до спірних правовідносин Порядок №489.
Позиція інших учасників справи
5 листопада 2018 року до суду дійшов відзив відповідача на касаційну скаргу позивача, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Касаційна скарга надійшла до суду 10 жовтня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі №808/995/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 24 вересня 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач є користувачем двох земельних ділянок площею: 45,0029 га для розташування заводу, кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007, категорія земель: землі промисловості, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 на підставі державного акта на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001699, зареєстрованого за №3168 від 6 квітня 2001 року; 0,4405 га для розташування критої платної автостоянки для зберігання особистого "транспорту, кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010, категорія земель: землі транспорту, зв`язку, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 на підставі державного акта на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001636, зареєстрованого за №3243 від 23 жовтня 2001 року.
З метою обчислення плати за землю, АТ "Запорізький завод феросплавів" звернулося до Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області для отримання витягів з технічної документації про грошову оцінку земельних ділянок кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007 та кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010.
11 квітня 2017 року АТ "Запорізький завод феросплавів" отримано від Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області витяги від 6 квітня 2017 року за №471/207-17 та від 11 квітня 2017 року за №507/207-17 на земельні ділянки кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007 та кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010 відповідно, у яких, не було зазначено кадастрові номери та цільове призначення ділянок та, на думку позивача, помилково застосовано коефіцієнт функціонального призначення зі значенням 2.0.
Незгода позивача з діями відповідача щодо застосування коефіцієнту функціонального призначення зі значенням 2.0 при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок стала підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.