У Х В А Л А
16 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 826/9960/15
Провадження № 11-1403апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Терра банк" Ірклієнка Юрія Петровича (далі - уповноважена особа, Фонд, ПАТ "Терра банк" відповідно) та Фонду про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи та Фонду, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо розгляду звернень позивачки та задоволення її вимог про усунення порушення бухгалтерського (банківського) обліку вкладу ОСОБА_1 і поновлення банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року № 96834 на суму 1 тис. 200 доларів США за вкладним рахунком № НОМЕР_1 ;
- зобов`язати відповідачів усунути порушення бухгалтерського (банківського) обліку вкладу позивачки шляхом поновлення банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року № 96834 на суму 1 тис. 200 доларів США за вкладним рахунком № НОМЕР_1 ;
- зобов`язати відповідачів внести ОСОБА_1 до переліку й реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI), поновити запис щодо обліку суми вкладу ОСОБА_1 за договором вкладу "Родинний" від 05 серпня 2014 року № ВДР-163660:840 у загальному розмірі 3 тис. 600 доларів США та нарахованих за вкладом відсотків.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 22 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, закрив провадження у справі в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо розгляду звернень позивачки та задоволення вимог про усунення порушення бухгалтерського (банківського) обліку вкладу ОСОБА_1 і поновлення банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року № 96834 на суму 1 тис. 200 доларів США за вкладним рахунком № НОМЕР_1 ; зобов`язання відповідачів усунути порушення бухгалтерського (банківського) обліку вкладу позивачки шляхом поновлення банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року № 96834 на суму 1 тис. 200 доларів США за вкладним рахунком № НОМЕР_1 .
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 22 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, у задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 27 лютого 2019 року залишила без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2015 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, а вказані судові рішення залишила без змін. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року задовольнила частково: скасувала вказані судові рішення та ухвалила нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнила частково: зобов`язала уповноважену особу включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, та подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 05 серпня 2014 року № ВДР-163660:840 у національній валюті України в сумі, еквівалентній 1 (одній) тис. 200 (двомстам) доларам США, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України (далі - НБУ) на день початку процедури виведення Фондом ПАТ "Терра банк" з ринку та здійснення тимчасової адміністрації. В іншій частині позовних вимог відмовила.
Велика Палата Верховного Суду додатковою постановою від 29 травня 2019 року вирішила питання про судові витрати шляхом стягнення з Фонду на користь ОСОБА_1 витрат на сплату судового збору в розмірі 87 грн.
Ухвалами від 06, 29 травня та 18 грудня 2019 року Велика Палата Верховного Суду відмовила в задоволенні:
- клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року, оскільки не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення;
- заяви позивачки про встановлення строку на подання звіту про виконання вказаного судового рішення, оскільки питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 826/9960/15 вже вирішувалося та ця заява подана позивачем з тих же підстав, що й попереднє клопотання;
- клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року та додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року, оскільки Окружним адміністративним судом міста Києварозпочато судовий контроль за виконанням судових рішень у цій справі в порядку, встановленому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У червні 2020 року ОСОБА_1 у чергове звернулася до Великої Палати Верховного Суду із клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в цій справі, у якому просить: зобов`язати Фонд подати у визначений судом строк звіт про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року; за наслідками розгляду такого звіту вирішити питання про накладення на керівника Фонду штрафу в сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07 вересня 2020 року призначила цю справу для розгляду клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку письмового провадження без виклику учасників справи відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 345 КАС України з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю, а також ураховуючи те, що для розгляду клопотання немає необхідності досліджувати докази.
Клопотання мотивовано тим, що судовий контроль за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15 в порядку, передбаченому статтею 287 КАС України, що здійснювався Окружним адміністративним судом міста Києва у справах № 640/19475/19, 640/20964/19, завершився з моменту виконання органом державної виконавчої служби (державним виконавцем) рішень у вказаних справах, а відтак із цього моменту відпали й підстави, які слугували мотивом ухвали Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання позивачки про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15. Разом з тим вказана постанова Великої Палати Верховного Суду наразі залишається невиконаною. Боржник продовжує ухилятися від виконання цього судового рішення, не вчиняє жодних дій, спрямованих на його виконання. Своєю чергою орган державної виконавчої служби (державний виконавець) позбавлений ефективних правових механізмів примусу до виконання судових рішень Фондом та його працівниками - уповноваженими особами. Отже, на думку ОСОБА_1, наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15. Крім цього, позивачка звертає увагу на те, що обов`язок з подання звіту про виконання судового рішення має бути покладено саме на Фонд, а не на його працівника - уповноважену особу на здійснення ліквідації в неплатоспроможному банку. На думку ОСОБА_1, уповноважені особи перебувають з Фондом у трудових відносинах, повністю йому підлеглі та підзвітні, діють виключно в інтересах Фонду та на виконання його волі, навіть якщо діють від імені неплатоспроможного банку. Водночас саме Фонд несе повну відповідальність за наслідки дій (бездіяльності) чи рішень таких уповноважених осіб відповідно до частин першої, восьмої статті 35 Закону № 4452-VI. Крім того, уповноважені особи Фонду не є посадовими особами органу влади, органу місцевого самоврядування чи іншого державного органу, а відтак позбавлені адміністративної процесуальної правосуб`єктності згідно з приписами статті 43 КАС України. Позивачка також зазначає, що Фонд - це юридична особа публічного права, яка не є органом влади, органом місцевого самоврядування чи іншим державним органом, а є державною спеціалізованою установою, на яку законом покладено певні функції, зокрема виведення неплатоспроможних банків з ринку (владна управлінська функція), а також забезпечення виплат гарантованого відшкодування вкладникам таких банків (надання послуг обмеженої фінансової гарантії відповідно до спеціального законодавства). Відтак обов`язок подання звіту про виконання судового рішення має бути покладений саме на Фонд, який є відповідачем у цій справі.
У запереченнях проти клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Фонд зазначає, що юридична особа - ПАТ "Терра банк" припинена, що підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 15 травня 2019 року за номером 10701110044044222, а відтак повноваження Фонду як ліквідатора цього банку припинені в силу вимог статей 37, 53 Закону № 4452-VI, тому просить відмовити в задоволенні цього клопотання повністю.
Крім цього, Фонд звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою, у якій вказує на те, що позивачка вже неодноразово зверталася до Верховного Суду з аналогічними клопотаннями (заявами) про встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в порядку статті 382 КАС України, за результатами яких Верховним Судом постановлено три ухвали від 06, 29 травня та 18 грудня 2019 року, однак, незважаючи на те, що суд уже неодноразово вирішував порушене заявницею питання, вона вчетверте звернулася з клопотанням про встановлення судового контролю. Внаслідок цього Фонд просить: визнати зловживанням процесуальними правами дії ОСОБА_1 (подання клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено судом), що суперечать завданню адміністративного судочинства з огляду на пункт 1 частини другої статті 45 КАС України; залишити без розгляду клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та повернути його заявниці на підставі частини третьої статті 45 КАС України.
У додаткових поясненнях до клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судових рішень ОСОБА_1 зазначила, що відповідачі, будучи обізнаними про існування постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року, вчинили дії на ухилення від її виконання, а саме подали на державну реєстрацію пакет документів про припинення ПАТ "Терра банк" як юридичної особи та ініціювали державну реєстрацію такого припинення, а відтак діяли умисно, усвідомлюючи, що державна реєстрація припинення ПАТ "Терра банк" як юридичної особи надасть їм можливість не виконувати це судове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в його задоволенні з таких підстав.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із частинами другою - четвертою статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.