ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня2020 року
м. Київ
справа № 523/7190/14-ц
провадження № 61-2387 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
треті особи - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Головне управління Державної імміграційної служби в Одеській області,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Головне управління Державної імміграційної служби в Одеській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним,
ВСТАНОВИВ :
У травні 2014 року ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та просило звернути стягнення на квартиру, яка є предметом іпотеки за договором іпотеки від 27 червня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 і ПАТ "Державний ощадний банк України", шляхом продажу квартири з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також виселити ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 з іпотечної квартири зі зняттям їх з реєстраційного обліку.
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зустрічним позовом до ПАТ "Державний ощадний банк України", ОСОБА_6 про визнання договору іпотеки від 27 червня 2006 року недійсним.
У серпні 2015 року ОСОБА_4 з досягненням повноліття звернувся в суд із зустрічним позовом до ПАТ "Державний ощадний банк України", ОСОБА_1, ОСОБА_6 про визнання договору іпотеки від 27 червня 2006 року недійсним.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30 травня 2016 року первісний позов задоволено частково, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 перед ПАТ "Державний ощадний банк України" в розмірі 622 521,55 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною предмета іпотеки в розмірі 802 870 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог та зустрічних позовів відмовлено.
Не погоджуючись із указаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення у частині звернення стягнення на предмет іпотеки та в цій частині у задоволенні позову відмовити. Скасувати рішення у частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійним договору іпотеки та в цій частині зустрічний позов задовольнити. За подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив 4625,72 грн судового збору, з яких 4019,4 грн за майнову вимогу та 606,32 грн за немайнову вимогу.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 30 травня 2016 року змінено в частині обґрунтування відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У грудні 2016 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення, просив скасувати оскаржувані судові рішення та в задоволенні позову ПАТ "Державний ощадний банк України" відмовити в повному обсязі. За подачу касаційної скарги ОСОБА_1 сплатив 4969,44 грн судового збору, на підтвердження чого надав квитанцію № 0.0.662782546.1 від 02 грудня 2016 року про сплату 2000 грн та квитанцію № ПН1245 від 10 січня 2017 року про сплату 2969,44 грн (4384,8 грн за майнову вимогу та 584,64 грн за немайнову вимогу).