Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 522/11432/14
провадження № 61-6783св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна, Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна, Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області, про визнання договорів позики, іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя недійсними, визнання права власності
за касаційною скаргою адвоката Варфоломєєвої Наталії Вікторівни як представника ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року у складі судді Єршової Л. С. та постанову Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати договори позики, іпотеки та договір про задоволення вимог іпотекодержателя недійсними, визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 93,9 кв. м, житловою площею 30,6 кв. м.
На обґрунтування позову зазначав про те, що 22 грудня 2011 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики, за умовами якого він повинен був прийняти від позикодавця в борг строком на один рік 74 400,00 дол. США.
Вказуючи на те, що грошові кошти за умовами укладеного договору позики він не отримував, просив позов задовольнити.
Справу суди розглядали неодноразово.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 24 грудня 2014 рокупозов задовольнив.
Суд першої інстанції мотивував рішення доведеністю заявлених позовних вимог.
Апеляційний суд Одеської області рішенням від 17 березня 2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, щопідписуючи нотаріально посвідчений договір позики, позивач підтвердив, що він отримав від відповідача суму позики.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 22 липня 2015 року рішення Апеляційного суду Одеської області від 17 березня 2015 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, щоапеляційний суд обґрунтував своє рішення про відмову у задоволенні позову лише виходячи із заперечень відповідача, при цьому не перевірив доводів позивача про
про безгрошовість договору позики.
Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 30 вересня 2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року залишив без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду про наявність правових підстав для задоволення позову є обґрунтовані.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 02 листопада 2016 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 вересня 2015 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, щоапеляційний суд не виконав вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року, які є обов`язковими при новому розгляді справи, у зв`язку з чим не вирішив належним чином питання про те, чи довів позивач факт неотримання ним грошових коштів за договором позики.
Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 01 липня 2019 року позовну заяву залишив без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, щоні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і суду має достовірні докази того, що обидва рази позивача належним чином було повідомлено про необхідність з`явлення в судове засідання та про дату, час і місце судового розгляду справи.
Одеський апеляційний суд постановою від 26 лютого 2020 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, щопісля скасування судових рішень ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2016 року, з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, починаючи з того часу, коли справу прийняла до свого провадження суддя Єршова Л. С., тобто з 21 лютого 2019 року, позивач та його представник жодним чином не цікавились розглядом справи, ініціатором якої є саме позивач ОСОБА_1, що свідчить про те, що він дійсно втратив інтерес до вказаної цивільної справи і до розгляду його позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 08 квітня 2020 року до Верховного Суду, адвокат Варфоломєєва Н. В. як представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року і постанову Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з порушенням норм процесуального права.
Зазначені в ухвалі суду виклики чи судові повістки жодним кур`єром позивачу не доставлялись, він від їх отримання не відмовлявся, оскільки зацікавлений в розгляді поданого позову, тому що був позбавлений права власності на майно на велику суму грошей.
Крім того, представник позивача також не отримувала повісток про виклик до суду на зазначені судом дати, оскільки її до суду взагалі не викликали, що суди не згадують.
Позивач та його представник не зловживали своїми правами, оскільки не були належним чином повідомлені про час і дату судових засідань, призначених судом першої інстанції.
Судові повістки про явку позивача на 15 травня, 18 червня, 01 липня 2019 року для направлення сторонам отримав представник відповідача ОСОБА_3, заінтересований у залишенні позову без розгляду, після чого повістки він направив через одного і того самого кур`єра ОСОБА_4, хоча до цього часу ОСОБА_1 або отримував повістки, або вони повертались до суду у зв`язку із закінченням строку їх зберігання, коли він не міг їх отримати.
Крім того, остання квитанція про виклик на 01 липня 2019 року має порядковий номер менший, ніж квитанція про виклик на 18 червня 2019 року: 048-5122784 та 048-5122788 відповідно, що викликає сумніви в правдивості фактів відмови позивача від отримання повісток суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Приморського районного суду м. Одеси.
25 травня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.