Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 2-1396/10
провадження № 61-7944св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт",
заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Ошурка Йосипа Миколайовича як представника ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 22 квітня 2020 року у складі судді Бондаренко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" (далі - ТОВ "ФК "Укрфінстандарт", товариство) звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
На обґрунтування заяви товариство зазначало, що постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції від 23 травня 2014 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-1396/10, що виданий 01 червня 2011 року Рівненським міським судом Рівненської області (ВП № 43424955).
23 вересня 2019 року між ПАТ "УкрСиббанк" і ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" укладено договір факторингу № 143, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором від 20 червня 2008 року № 11362624000, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, перейшло до ТОВ "ФК "Укрфінстандарт".
З урахуванням викладеного ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" як новий кредитор набуло статусу стягувача у виконавчому провадженні, у зв`язку з чим просило задовольнити заяву та замінити стягувача у виконавчому провадженні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рівненський міський суд Рівненської області ухвалою від 18 грудня 2019 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" про заміну сторони виконавчого провадження у цій справі відмовив.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що станом на день розгляду заяви виконавче провадження на виконанні у Рівненському міському відділі ДВС ГТУЮ у Рівненській області не перебуває, тому підстав для задоволення заяви немає.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 22 квітня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Ошурка Й. М. як представника ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2019 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ні ОСОБА_1, ні її представник Ошурко Й. М. не навели поважних підстав для поновлення
строку на апеляційне оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 12 травня 2020 року до Верховного Суду, адвокат Ошурко Й. М. як представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного суду від 22 квітня 2020 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції направлялася на адресу ОСОБА_1, однак конверт повернувся до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц, не свідчить про відмову сторони від його одержання.
ОСОБА_1 дізналася про існування оскаржуваної ухвали міського суду 24 березня 2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Рівненського міського суду Рівненської області.
27 травня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 березня 2020 року на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2019 року адвокат Ошурок Й. М. як представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була постановлена судом без участі ОСОБА_1, її копія ОСОБА_1 не направлялася, а отримана нею з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 24 березня 2020 року.
У зв`язку з неповажністю наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд ухвалою від 01 квітня 2020 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав ОСОБА_1 і її адвокату строк протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.
10 квітня 2020 року на виконання вимог цієї ухвали адвокат Ошурко Й. М. надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, в якому він повторно послався на те, що копію оскаржуваної ухвали суду ОСОБА_1 отримала з Єдиного державного реєстру судових рішень 24 березня 2020 року.
Також зазначив, що згідно з розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації від 04 липня 2014 року № 272 створено дитячий будинок сімейного типу на базі родини ОСОБА_5 та ОСОБА_1, які разом з членами їх сім`ї проживають у службовому житлі на АДРЕСА_1, тому з 2014 року ОСОБА_1 не проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 22 квітня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Ошурка Й. М. як представника ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2019 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.