Постанова
Іменем України
21 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 225/5271/18
провадження № 61-16510св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - військово-цивільна адміністрація міста Торецьк Донецької області,
особа, яка подала апеляційну скаргу - прокуратура Донецької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Мальованого Ю. М., Агєєва О. В. від 18 липня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю.
Позов мотивовано тим, що в жовтні 2004 року помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на належний йому на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 . За життя належне йому нерухоме майно ОСОБА_2 нікому не заповідав. У травні 2005 року ОСОБА_3, яка доглядала ОСОБА_2 і захоронила останнього, запропонувала їй придбати у власність спірний житловий будинок, пояснивши, що за домовленістю з ОСОБА_2 після його смерті спірний житловий будинок мав перейти у її власність. Без укладення та нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу будинку вона відмовилась купувати цей будинок. В подальшому, за їх усною домовленістю ОСОБА_3 знялась з реєстраційного обліку за вказаною адресою і передала їй ключі і всі правовстановлюючі документи на будинок, а вона переїхала в спірний будинок, де й проживає по теперішній час. Позивач вважає, що має право на визнання за собою право власності на спірний житловий будинок, що належав ОСОБА_2 за набувальною давністю, так як після смерті останнього постійно, безперервно, відкрито і добросовісно володіє та користується для власних потреб зазначеним помешканням, сплачує комунальні платежі та здійснює поточні ремонти.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 15 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1, що залишився від ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який належав йому на праві приватної власності, загальною площею 47,9 кв. м, в тому числі житловою площею 28,1 кв. м.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач ОСОБА_1 добросовісно заволоділа чужим майном - житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1, який належав на праві приватної власності померлому 24 жовтня 2004 року ОСОБА_2, тому набула права власності на вказане майно за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 18 липня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області задоволено, рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 15 лютого 2019 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відсутні правові підстави, визначені статтею 334 ЦК України, для задоволення позову, у зв`язку з відсутністю складової умови набуття права власності за набувальною давністю, як добросовісне заволодіння чужим майном.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не з`ясував всіх фактичних обставин справи; не врахував, що на момент заволодіння позивачем спірним будинком ОСОБА_2 вже не був власником майна, оскільки помер, а його правонаступники до теперішнього часу не відомі. Крім того, приймаючи до розгляду апеляційну скаргу прокурора Донецької області, суд не врахував відсутність в останнього права на подання апеляційної скарги, оскільки спірне майно не перебуває у власності ні держави, ні територіальної громади м. Торецьк Донецької області.
Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість прийнятої у справі постанови суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив прокуратури Донецької області на касаційну скаргу, у якому зазначено, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 296/6949/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 638/7874/16-ц, від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц, від 06 березня 2019 року у справі № 336/2900/17-ц. Оскільки військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області неналежним чином здійснювала захист інтересів держави в указаній справі, то законним є представництво таких інтересів прокурором.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Донецького апеляційного суду від 18 липня 2019 року; відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 225/5271/18 з Дзержинського міського суду Донецької області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що на підставі свідоцтва про право на житло від 29 грудня 2000 року ОСОБА_2 був власником житлового будинку АДРЕСА_1 .
Згідно реєстраційного посвідчення, виданого БТІ м. Дзержинська, вказаний житловий будинок належав ОСОБА_2 на праві приватної власності.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме, на житловий будинок АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 належне йому майно нікому не заповідав, у нього немає спадкоємців ані за законом, ані за заповітом.
Відповідно до інформації приватного нотаріуса Торецького міського нотаріального округу Донецької області № 73/01-09 від 04 лютого 2019 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкові справи не заводились.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 18 липня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.