Постанова
Іменем України
21 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 333/7392/17
провадження № 61-8573св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач за первинним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач-1 за первинним позовом - ОСОБА_2,
відповідач-2 за первинним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3,
третя особа за первинним позовом - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Запорізького апеляційного суду у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В. від 13 березня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4, про визнання права власності в порядку спадкування.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5, з якою вона проживала разом на час смерті. Після смерті матері відкрилась спадщина за законом на майно, а саме, 1/4 частини будинку на АДРЕСА_1 ; 1/4 частини земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:03:002:0265, площею 0,0536 га, розташовану на АДРЕСА_1 ; 33/200 частини домоволодіння на АДРЕСА_2 . Зазначали, що вони звернулися із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на належну їм частку у спадковій квартирі як єдиному спадкоємцю першої черги за законом, проте їй було відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/4 частини будинку на АДРЕСА_1 ; 1/4 частини земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:03:002:0265, площею 0,0536 га, розташовану на АДРЕСА_1 ; 33/200 частини домоволодіння на АДРЕСА_2 .
У березні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була його дружиною. Звернувшись до нотаріуса з метою оформлення спадщини, нотаріус зазначила, що місце проживання спадкодавця ОСОБА_5 є різним із його місцем проживання. Зазначав, що будинок АДРЕСА_1, в якому він проживав разом із дружиною, є кутовим, а тому має різні адреси.
Посилаючись на вказані обставини та неможливість оформлення спадщини після дружини, просив встановити факт свого постійного проживання разом з ОСОБА_5 на час відкриття спадщини після її смерті у будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 листопада 2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України. У задоволенні первинного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, на час відкриття спадщини в будинку АДРЕСА_1 .
Відмовляючи у задоволенні первинного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені позивачем вимоги є передчасними, оскільки частки спільної сумісної власності майна померлої ОСОБА_5 на час розгляду справи не визначені, тому не можливо встановити об`єкт спадкування.
Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позивачем факту проживання разом з ОСОБА_5 на час відкриття спадщини після її смерті в будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 13 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 листопада 2018 року в частині відмови у задоволенні первинного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та 33/400 частини домоволодіння на АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 . У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 листопада 2018 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 залишено без змін.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та 33/100 частини домоволодіння на АДРЕСА_2 є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3, то кожен із спадкоємців першої черги ( ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) у порядку спадкування за законом набув право власності на 1/2 його частини. За відсутності в ОСОБА_1, яка проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, всіх правовстановлюючих документів на спірне майно, остання позбавлена можливості оформити спадщину після смерті матері в нотаріуса.
Встановивши, що земельна ділянка площею 0,0536 га, кадастровий номер 2310100000:03:002:0265, що розташована на АДРЕСА_1, є особистою приватною власністю ОСОБА_3, оскільки була ним приватизована 20 січня 2014 року, суд виключив її зі спадкового майна.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки суду першої інстанції в цій частині вирішення спору відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення первинного позову ОСОБА_1 та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував відсутність спору про спадкове майно, оскільки відповідач ні факт прийняття спадщини ОСОБА_1, ні її право на спадкове майно не оспорював. За відсутності в ОСОБА_1 будь-яких перешкод на отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріуса суд не має повноважень на визнання за спадкоємцем права на спадкування за законом, оскільки таке право позивач може реалізувати в нотаріальному порядку. Постанова нотаріуса про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не перешкоджає подальшому оформленню її спадкових прав в нотаріальному порядку у разі надання нотаріусу оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, проте нотаріус таких документів у ОСОБА_3 не витребовував.
Оскільки постанова суду апеляційної інстанції не оскаржується в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,0536 га, кадастровий номер 2310100000:03:002:0265, що розташована на АДРЕСА_1, та вирішення зустрічного позову ОСОБА_3, то в цій частині не є предметом касаційного перегляду (частина перша статті 400 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість прийнятої у справі постанови суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 333/7392/17 з Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 05 листопада 1963 року.
У період шлюбу було придбано наступне майно:
- 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва № НОМЕР_1, виданого 30 грудня 1970 року міськкомунгоспом виконкому комітетом Запорізької міської ради;