Постанова
Іменем України
21 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 207/2952/17
провадження № 61-8786 св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Варенко О. П., Лаченкової О. В., Свистунової О. В., від 18 березня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовано тим, що 16 грудня 2010 року між банком та
ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній був наданий кредит у розмірі 3 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36% за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Внаслідок несвоєчасної сплати боржником щомісячних платежів за користування кредитними коштами виникла заборгованість, яка станом
на 31 серпня 2017 року становила 60 923,05 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 2 246,89 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом 50 949,69 грн, заборгованості за пенею та комісією - 4 349,18 грн, а також штрафів: 500 грн - фіксована частина, 2 877,29 грн - процентна складова, яку банк просив стягнути з відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі судді Тюлюнової В. Г. від 01 грудня 2017 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором від 16 грудня 2010 року у розмірі 60 923,05 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору у нього перед банком утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню у заявленому банком розмірі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2019 року заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором від 16 грудня 2010 року у розмірі 2 246,89 грн.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не надано доказів, що Умови та правила надання банківських послуг, які містяться у матеріалах справи, є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що саме ці Умови та правила мала на увазі відповідач, підписуючи акету-заяву про приєднання до Умов та правил, та, відповідно, брала на себе зобовʼязання щодо сплати процентів, пені та штрафів. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення фактично отриманих позичальником коштів за кредитним договором у розмірі 2 246,89 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір суд апеляційної інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин положення статті 634 ЦК України, не звернув уваги на те, що підписуючи заяву-анкету відповідач погодилась саме з тими Умовами та Правилами надання банківських послуг, які були приєднані до позовної заяви, а тому дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення процентів, пені та штрафів, які передбачені зазначеними Умовами та Правилами.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 09 липня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16 грудня 2010 року між сторонами укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
За розрахунком банку станом на 31 серпня 2017 року за відповідачем утворилась заборгованість за вказаним договором у розмірі 60 923,05 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 2 246,89 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом 50 949,69 грн, заборгованості за пенею та комісією - 4 349,18 грн, а також штрафів: 500 грн - фіксована частина, 2 877,29 грн - процентна складова.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Оскільки касаційна скарга не містить доводів щодо вирішення судом апеляційної інстанції позовних вимог про стягнення тіла кредиту, то відповідно до статті 400 ЦПК України законність оскаржуваної постанови в цій частині колегією суддів не перевіряється.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку
ПАТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.