Постанова
Іменем України
21 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 159/4903/17
провадження № 61-17861 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Ковельська міська рада Волинської області;
представник відповідача -ОСОБА_6 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2019 року у складі судді Восковської О. А. та постанову Волинського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Ковельської міської ради Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання незаконним та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 та володіє частиною спільної споруди - сараєм, який розташовується поряд з будинком АДРЕСА_2 .
Рішенням Ковельської міської ради Волинської області від 24 березня 2011 року № 7/20 у приватну власність відповідачам передано земельну ділянку, яка перебувала у спільному користуванні жильців будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, так як на ній розташовуються спільні споруди, зокрема, сараї, вигрібна яма та надвірний туалет, до яких вона на даний час позбавлена можливості вільного доступу.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_7 просила суд визнати незаконним та скасувати рішення Ковельської міської ради Волинської області від 24 березня 2011 року № 7/20 "Про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 "; визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 418971, виданий Ковельською міською радою Волинської області на ім`я відповідачів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено порушення її прав діями відповідачів, а також те, що фактичний порядок користування земельною ділянкою порушує її права і законні інтереси, позбавляє можливості користуватися належною їй господарською спорудою, яка розташовувалась на землях міської ради, не переданих у приватну власність, оскільки до споруди існує вільний доступ, який позивачем здійснюється через земельну ділянку, що була сформована для обслуговування цілого будинку по АДРЕСА_3, або ж через прохід, який визначено та встановлено міською радою та пролягає між земельними ділянками по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що позивачем не доведено порушення її прав діями відповідачів, а також те, що фактичний порядок користування земельною ділянкою порушує її права і законні інтереси, позбавляє можливості користуватися належною їй господарською спорудою, яка розташовувалась на землях міської ради, не переданих у приватну власність, оскільки до споруди існує вільний доступ, який позивачем здійснюється через земельну ділянку, що була сформована для обслуговування цілого будинку по АДРЕСА_3, або ж через прохід, який визначено та встановлено міською радою та пролягає між земельними ділянками по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 159/4903/17 з Ковельського міськрайонного суду Волинської області.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у 2005 році вона розпочала приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Завершення приватизації земельної ділянки затягнулося, на початку 2017 року власники квартири АДРЕСА_4 відмовились підписувати акт погодження меж і тільки тоді їй стало відомо, що вони приватизували земельну ділянку разом із заїздом до господарських споруд зі сторони проїзду по АДРЕСА_3, яка була у спільному користуванні мешканців будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, а також приватизували земельну ділянку під надвірним туалетом, який був біля господарських споруд та самовільно знесли його. Зазначала, що вони продовжують чинити їй перешкоди у користуванні заїздом до її господарських споруд, спорудили огорожу по межі її господарської споруди.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали відзив на касаційну скаргу, в якому зазначили, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Вказували, що належний ОСОБА_1 сарай розташовується на землях комунальної власності, до такої споруди існує вільний доступ . Передачею спірної земельної ділянки їм у власність не було порушено можливості позивача вільно діставатись до належної їй господарської споруди. Відтак, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та володіє частиною спільної споруди - сараєм, який розташовується поряд з будинком АДРЕСА_2 . Споруда складається із відповідних секцій сараїв. Належна позивачу секція сараю розташовується на землях Ковельської міської ради Волинської області та не передана у власність відповідачів.
Із технічної документації землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки співвласників будинку АДРЕСА_3 вбачається, що вказана ділянка, на якій розташовується належна позивачу квартира, була сформована в 2006 році, а спірна земельна ділянка сформована значно пізніше - у 2010 році.
Висновком Управління містобудування та архітектури від 02 жовтня 2006 року та висновком Ковельського міського відділу земельних ресурсів Волинської області від 02 жовтня 2006 року було погоджено загальну площу земельної ділянки по АДРЕСА_3 у розмірі 519 кв. м, встановлено за можливе надати у власність співвласників квартири АДРЕСА_5 земельну ділянку площею 211 кв. м та у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 308 кв. м відповідно до виготовленого та погодженого кадастрового плану від 31 серпня 2006 року Д № 1081. Із вказаного кадастрового плану вбачається, що з метою вільного та безперешкодного доступу ОСОБА_1 до належного їй сараю, який знаходиться поза межами земельної ділянки АДРЕСА_3, передбачено можливість встановлення сервітуту та визначено конфігурацію і площу земельної ділянки, на яку слід накласти сервітут. Сервітут має пролягати по земельній ділянці, яка пропонувалась, а в наступному була передана у власність співвласникам квартири АДРЕСА_6 . Сервітут позивачем не укладався.