Постанова
Іменем України
21 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 368/2191/15-ц
провадження № 61-13733 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль";
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 03 лютого 2016 року у складі судді Іванюти Т. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 26 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"), правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким остання отримала кредит в сумі 40 тис. доларів США зі сплатою 13 % річних строком на 240 місяців до 26 лютого 2028 року на придбання житлового будинку.
У той же день для забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.
Позичальник, як і поручитель, зобов`язання за кредитним договором та договором поруки належним чином не виконували, на вимоги банку не реагували, унаслідок чого станом на 19 листопада 2015 року виникла заборгованість у розмірі 40 049 доларів 87 центів США, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 35 146 доларів 74 центи США, заборгованість за відсотками у розмірі 4 903 долари 13 центів США.
Ураховуючи викладене, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило суд стягнути з відповідачів солідарно на його користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 40 049 доларів 87 центів США, що еквівалентно 957 735 грн 97 коп., а також понесені банком судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 03 лютого 2016 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором в сумі 40 049 доларів 87 центів США, що еквівалентно 957 735 грн 97 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник, як і поручитель, зобов`язання за кредитним договором та договором поруки належним чином не виконували, на вимоги банку не реагували, унаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої визначено відповідно до умов договору та вимог закону.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 03 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором від 26 лютого 2008 року станом на 19 листопада 2015 року в сумі 37 458 доларів 64 центи США, що еквівалентно 895 770 грн 37 коп. В іншій частині позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суд мотивована тим, що позичальник, як і поручитель, зобов`язання за кредитним договором та договором поруки належним чином не виконували, на вимоги банку не реагували, унаслідок чого виникла заборгованість. Вимогу про виконання грошових зобов`язань за договором поруки банк направив на адресу поручителя 24 квітня 2015 року, а з позовом банк звернувся до суду 12 грудня 2015 року. Відтак, вимоги банку про стягнення процентів та пені після 24 квітня 2015 року (дата пред`явлення вимоги до позичальника та поручителя) не відповідають вимогам закону. Оскільки кредитором не було пред`явлено відповідної вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, який настав 24 квітня 2015 року, порука вважається припиненою в силу вимог частини четвертої статті 559 ЦК України, і позовні вимоги до поручителя ОСОБА_2 із цих підстав задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову банку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу 368/2191/15-ц з Кагарлицького районного суду Київської області.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що вона не працевлаштована, її сукупний дохід не дає можливості сплачувати зобов`язання за сьогоднішнім курсом долара США. Зазначала, що банком вчиняються дії для реалізації придбаного за кредитні кошти житла, чим, на її думку, порушуються права зареєстрованої в ньому малолітньої дитини.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2019 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим. Вказувало, що враховуючи вимоги Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не було ініційовано звернення стягнення на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці банку.
Інші учасники справи судові рішення не оскаржили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 лютого 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким остання отримала кредит в сумі 40 тис. доларів США зі сплатою 13 % річних строком на 240 місяців до 26 лютого 2028 року на придбання житлового будинку.
Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору кредитор відповідно до умов цього договору надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, а також виконати інші обов`язки, визначені цим договором.
Відповідно до пункту 3.3 кредитного договору проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту за весь строк користування кредитом, включаючи день надання та день повного погашення кредиту, виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році. Проценти підлягають сплаті позичальником у складі ануїтетних платежів у порядку, визначеному статтею 7 цього договору.
Згідно з пунктом 9 кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред`явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до цього договору. Зокрема кредитор вправі пред`явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у випадку прострочення позичальником більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту або порушення цих строків менш ніж на 30 календарних днів, але більше трьох раз протягом останніх 12 місяців. Кредитор також має пред`явити позичальнику вимогу щодо дострокового погашення кредиту зокрема у випадку порушення позичальником обов`язків, встановлених пунктами 3.1, 7.2 цього договору (погашення процентів і кредиту). Позичальник зобов`язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов`язань за цим договором протягом не більш ніж 30 календарних днів з моменту її пред`явлення. У разі невиконання позичальником цієї вимоги кредитор має право звернути стягнення за будь-яким з договорів забезпечення або пред`явити вимогу поручителю або вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за цим договором, які не суперечать чинному законодавству України.