Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 636/951/17
провадження № 61-3182св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Кругової С. С., Колтунової А. І., Пилипчук Н. П.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) із позовом про захист прав споживачів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 грудня 2013 року банк відкрив позивачу особовий рахунок № НОМЕР_1 для зарахування на нього суми банківського вкладу, на який 20 грудня 2013 року надійшли особисті кошти позивача у сумі - 16 700 грн.
18 січня 2014 року АТ КБ "ПриватБанк" відкрив позивачу особовий рахунок № НОМЕР_2 для зарахування на нього суми банківського вкладу, на який 18 січня 2014 року надійшли кошти у сумі - 38 900 доларів США.
20 листопада 2013 року АТ КБ "ПриватБанк" відкрив особовий рахунок № НОМЕР_3 для зарахування на нього суми банківського вкладу, на який 20 листопаду 2013 року надійшли кошти у сумі - 5 316 доларів США.
Позивач вказував, що вказані договори нікчемні, оскільки по ним недотримана письмова форма, а тому ОСОБА_1 має право на стягнення коштів, які містяться на рахунках на підставі статей 216, 1212, 1214 ЦК України.
Банком було надано платіжний інструмент картку-рахунок № НОМЕР_4 "Золота картка для виплат бонус плюс" за допомогою якої здійснюється розрахункові касові операції. Для особистого користування зазначеною карткою/рахунком № НОМЕР_4 позивач встановив особистий код - пароль (пін) доступу, через який тільки він особисто міг отримувати у банкомату інформацію про наявні кошті на рахунку та здійснювати розрахункові касові операції і просив стягнути з поточного банківського рахунку № НОМЕР_4 суму в розмірі 5 616,07 доларів США.
У червні 2014 року позивачу стало відомо, що всі його рахунки заблоковано внаслідок того, що вказані рахунки були відкриті у відділенні АТ КБ "ПриватБанк", розташованому у АР Крим. З метою отримання власних коштів з особових рахунків позивач неодноразово звертався до операторів банку, які, в свою чергу відповідали, що банк заблокував банківські рахунки і що протягом деякого часу все буде розблоковано. Також позивач на протязі червня 2014 року - жовтня 2015 року неодноразово подавав заявки до головного офісу АТ КБ "ПриватБанк" через Чугуївське відділення Харківського ГРУ АТ КБ "ПриватБанк" про розблокування особистих рахунків. На численні запити позивача надавав письмові відповіді без зазначення конкретних причин блокування рахунків та прямої відмови у видачі грошових коштів, що обліковуються на вказаних рахунках.
ОСОБА_1 просив стягнути з АТ КБ "ПриватБанк":
суму, що відповідає сумі, яка знаходиться особовому рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 16 700 грн;
суму, що відповідає сумі, яка знаходиться особовому рахунку № НОМЕР_2 у розмірі 38 900 доларів США;
суму, що відповідає сумі, яка знаходиться особовому рахунку № НОМЕР_3 у розмірі 5 316 доларів США;
суму, що відповідає сумі, яка знаходиться на банківському валютному рахунку № НОМЕР_4 у розмірі 5 616,07 доларів США;
відсотки за користування грошовими коштами на банківському валютному рахунку у розмірі 154,35 доларів США;
3 % річних за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 462,97 доларів США.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанцій
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 05 липня 2018 року в складі судді Ковригіна О. С., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 316 доларів США (140 544,31 гривень відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 05 липня 2018 року - 26,437983 гривень за 1 долар США), що містяться на банківському рахунку № НОМЕР_3 у АТ КБ "ПриватБанк".
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 38 900 доларів США (1 028 437,53 гривень відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 05 липня 2018 року - 26,437983 гривень за 1 долар США), що містяться на банківському рахунку № НОМЕР_2 у АТ КБ "ПриватБанк".
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 16 700 грн, що містяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 у АТ КБ "ПриватБанк".
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5 616,07 доларів США (148 477,56 гривень відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 05 липня 2018 року - 26,437983 гривень за 1 долар США), що містяться на банківському рахунку у АТ КБ "ПриватБанк" для виконання операцій за карткою № НОМЕР_4 .
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
законом не встановлено особливих вимог до форми договору банківського рахунку. Позивачем надано достатні докази, які свідчать про відкриття позивачу банківських рахунків № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 (рахунок за номером картки) та здійснення операцій за вказаними рахунками та докази внесення грошових коштів на вказані рахунки та інформацію про подальші операції за вказаними рахунками. Водночас відповідачем не надано доказів, що підтверджують неправомірність розрахунків позивача або підтверджують факт закриття вказаних рахунків з виплатою позивачу всіх коштів з таких рахунків. Аргумент відповідача про відсутність доступу до активів банку, що знаходились на території АР Крим та неможливість надати інформацію, відхилений судом, оскільки згідно наданих позивачем виписок, листів банку та термінальних чеків, банк володіє інформацією за вказаними рахунками та продовжує здійснювати за ними певні операції;
між сторонами було укладено договори банківського вкладу, відкрито відповідні рахунки за договорами, право вимоги за якими на підставі договорів є у позивача, грошові кошти було зараховано до банку, а порушення АТ КБ "ПриватБанк" прав позивача на вільне володіння та користування зазначеними грошовими коштами є підставою для їх стягнення в судовому порядку;
посилання банку на наявність судових рішень у справі № 636/3779/14-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк", зокрема, рішення апеляційного суду Харківської області від 18 серпня 2015 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції відхилив, зазначивши, що предмет позову у справі, що розглядається, є іншим стосовно справи № 636/3779/14-ц, факти обставин відкриття банківських рахунків з приводу яких заявлені позовні вимоги, а також розмір залишку коштів на вказаних рахунках не встановлювались у справі № 636/3779/14-ц;
стосовно позовних вимог про стягнення відсотків за користування грошовими коштами та стягнення 3 % річних за прострочення виконання зобов`язань, позивачем не надано розрахунку вказаних сум та дати початку та закінчення періоду, за який позивач просить стягнути вказані суми, тому необхідно відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 154,32 доларів США та щодо стягнення 3 % річних за прострочення виконання зобов`язань в розмірі 462,97 доларів США.
Додатковим рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 10 серпня 2018 року у складі судді Ковригіна О. С., стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у сумі 5 334 грн.
Додаткове рішення мотивовано тим, що позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову про захист прав споживачів і його позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати повинні бути стягнуті пропорційно до задоволеної частини вимог, з віднесенням частини, що підлягає сплаті позивачу, - на рахунок держави та стягненням з відповідача на користь держави іншої частини судового збору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 05 липня 2018 року в частині стягнення грошових коштів за особовим рахунком № НОМЕР_2 у розмірі 38 900 доларів США, за особовим рахунком № НОМЕР_1 у розмірі 16 700 грн, та за особовим рахунком № НОМЕР_3 у розмірі 5316 доларів США скасовано, провадження у справі закрито.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 05 липня 2018 року в частині стягнення 5 616,07 доларів США, що містяться на банківському рахунку № НОМЕР_4 скасовано і у цій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 9 900 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
згідно рішення апеляційного суду Харківської області від 27 липня 2016 року позовні вимоги стосовно особових рахунків: № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, № НОМЕР_3 були предметом розгляду. За вказаними позовними вимогами ухвалене судове рішення по суті, яке було переглянуто судом касаційної інстанції та залишено без змін. Тому рішення апеляційного суду Харківської області від 27 липня 2016 року набрало законної сили. Оскільки у рішенні апеляційного суду Харківської області від 27 липня 2016 року були розглянуті позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення грошових коштів за особовими рахунками № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, № НОМЕР_3, тобто, є рішення в якому збігаються та є тотожними сторони, предмет і підстави позову, а тому провадження у цій частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України;
на підтвердження позовних вимог про наявність коштів на особовому рахунку ОСОБА_1 надано оригінал квитанції по картковому рахунку НОМЕР_4 з якої вбачається внесення суми у розмірі 5 616,51 доларів США, відповідь від 31 березня 2016 року АТ КБ "ПриватБанк" про наявність залишку на особовому рахунку НОМЕР_4 у розмірі 5 616,51 доларів США, та відповідь банку від 16 листопада 2016 року згідно якої 26 жовтня 2015 року банк перерахував з картки НОМЕР_4 грошові кошти на погашення карткового рахунку НОМЕР_5 з метою запобігання виникнення простроченої заборгованості. Всі надані докази датовані 2016 роком, і не підтверджують наявності грошових коштів на картковому рахунку НОМЕР_4, на час звернення із позовом та перегляду справи в апеляційному порядку. ОСОБА_1 не доведено наявність підстав для задоволення його позовних вимог в частині стягнення грошових коштів з карткового рахунку НОМЕР_4, та не надано доказів наявності на вказаному рахунку витребуваних коштів на час розгляду справи. Колегія суддів зазначила, що позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів з особового рахунку НОМЕР_4 є недоведеними, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів перебування на вказаній картці витребуваних грошових коштів.
Аргументи учасників справи
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
апеляційний суд при ухваленні постанови в частині карткового-рахунку № НОМЕР_4 проігнорував письмові докази - банківські документи від 2017 року та 2018 року (копії яких були надані в суді першої інстанції), оригінали яких були досліджені в судовому засіданні судом першої інстанції, долучені до справи та прийняті як письмові докази. У матеріалах справи містяться письмові докази щодо залишку та руху коштів на картковому рахунку № НОМЕР_4 станом на 16 травня 2017 року, 15 березня 2018 року та 03 квітня 2018 року, тобто на протязі 2017 - 2018 років. Зазначенні письмові докази були дослідження у судовому засіданні та їм надано оцінку судом першої інстанції. Суд першої інстанції також зазначив, що позивачем було надано оригінали квитанцій від 16 травня 2017 року з терміналу АТ КБ "ПриватБанк" № САНЕ1062 10:44, № САНЕ7114 10 : 50 щодо залишку за картковим рахунком № НОМЕР_6 в розмірі 5616,... доларів США., посвідчену відповідачем АТ КБ "ПриватБанк" (№ 30, Херсонська філія);
відповідно до оригіналу банківської виписки № HUHP1URDQML01HLV від 15 березня 2018 року по картці/рахунку № НОМЕР_4 на дійсний час в АТ КБ "ПриватБанк" є валютний рахунок № НОМЕР_4, який належить ОСОБА_1 та залишок грошових коштів на вказаному валютному рахунку складає 5 616,07 доларів США. Згідно наданої виписки протягом 2016-2017 років банк періодично списував з зазначеного рахунку кошти за надання балансу по рахунку;
апеляційний суд залишив без будь якої уваги зазначені письмові докази. Крім того банк в апеляційній скарзі не оскаржував докази та наявність грошових зобов`язань по картці/рахунку № НОМЕР_4 ;
у справі із 636/3779/14-ц позивач звертався із інших підстав та із іншими вимогами. Предметом судового розгляду були договори банківського вкладу, а не поточні рахунки. У подальшому позивач звернувся із вимогою про повернення банком власності - коштів з особових поточних рахунків. Позивач вимагав стягнення коштів згідно статей 216, 1212 ЦК України;
встановленням обмеження щодо використання особистих коштів позивача та неповернення цих коштів (особистої власності) порушуються права власника, передбачені статтею 41 Конституції України, статтями 316-319, 321 ЦК України;
відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Звільнення споживачів від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 20 грудня 2013 року, 18 січня 2014 року, 20 листопада 2013 року, між банком та ОСОБА_1 було укладено договори банківського вкладу, за умовами яких останній передав відповідачу грошові кошти, а АТ КБ "Приватбанк" зобов`язався повернути їх та виплатити проценти на умовах та в порядку, встановлених договорами.
Відповідно до заяви № SAMDNWFD0070041097400 від 20 грудня 2013 року АТ КБ "ПриватБанк" було відкрито ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_1 для обліку грошових коштів в валюті - українська гривня.
Згідно заяви № SAMDNWFD0070061615100 від 18 січня 2014 року АТ КБ "ПриватБанк" було відкрито ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_2 для зарахування грошових коштів в валюті - долари США.
Відповідно до заяви № SAMDNWFD0070019050400 від 20 листопада 2013 року АТ КБ "ПриватБанк" було відкрито ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_3 для обліку грошових коштів в валюті - долар США.
Згідно оригіналу квитанції від 20 листопада 2013 року у 17:36:23 на рахунок № НОМЕР_3 внесено кошти в сумі 5316 USD. Також, в матеріалах справи міститься квитанція, засвідчена 16 грудня 2015 року АТ КБ "ПриватБанк".
Відповідно до оригіналу заяви № SAMDNWFD0070019050400 від 20 листопада 2013 року про відкриття АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 для зарахування грошових коштів в валюті - долар США.
Згідно засвідченої 26 жовтня 2015 року АТ КБ "ПриватБанк" (ОСОБА_2) копії квитанції від 20 грудня 2013 року 17:47:03 зафіксовано внесення коштів в сумі 16 700 UAH на вказаний рахунок.
Наявність відкритого відповідачем рахунку № НОМЕР_1, його приналежність позивачу та внесення грошових коштів і здійснення інших операцій підтверджується копією виписки № 22606002 від 07 липня 2014 року, що посвідчена АТ КБ "ПриватБанк" 26 жовтня 2015 року ( ОСОБА_2 ).
На підтвердження внесення коштів на рахунок № НОМЕР_2 позивачем надано засвідчену 26 жовтня 2015 року АТ КБ "ПриватБанк" (ОСОБА_2) копію квитанції від 18 січня 2014 року 10:22:31 про внесення коштів в сумі 38 900 USD на вказаний рахунок.
Наявність відкритого відповідачем рахунку № НОМЕР_2, його приналежність позивачу та внесення грошових коштів і здійснення інших операцій підтверджується копією виписки № 22606002 від 07 липня 2014 року, що посвідчена АТ КБ "ПриватБанк" 26 жовтня 2015 року ( ОСОБА_2 ).
Судом першої інстанції встановлено, що згідно пояснень позивача, оригінали деяких документів надати не виявляється можливим, оскільки такі документи через тривалий час було втрачено. Позивач неодноразово звертався до відділень АТ КБ "ПриватБанк" з вимогою про видачу йому грошових коштів, однак, банком було відмовлено у видачі таких коштів, посилаючись на окупацію території АР Крим та втрати банком доступу до інформації щодо рахунків, відкритих на території АР Крим.
Аудиторським висновком аналізом первинних банківських документів від 25 березня 2016 року підтверджено наявність у АТ КБ "ПриватБанк" вказаних залишків грошових коштів на відповідних рахунках позивача.
У матеріалах справи містяться заяви позивача щодо розблокування належних йому рахунків з метою отримання коштів, що належали позивачу та були внесені на зазначені рахунки, та відповіді відповідача АТ КБ "ПриватБанк" на вказані заяви. У відповідях відповідачем не заперечується факту наявності запитуваних позивачем рахунків та факту наявності грошових коштів на таких рахунках.
Відповідно до повідомлень АТ КБ "ПриватБанк" від 24 червень 2014 року № 20.1.0.0.0\7-20140514\3329, від 16 листопада 2015 року № 20.1.0.0.0\7-20151109\1487, від 11 листопада 2014 року № 20.1.0.0.0\7-20141107\2187, від 24 червня 2014 року № 20…..1870 та інші відповідач на запити позивача визнає свої грошові зобов`язання перед позивачем, визнає наявність коштів на рахунках позивача та їх блокування, для виконання вимог ОСОБА_1 відповідач пропонував 16 червня 2014 року здійснити реструктуризацію своїх грошових зобов`язань, банк приймає усіх заходів до повернення коштів позивачу.