ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 806/95/16
адміністративне провадження № К/9901/25658/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року (головуючий суддя - Семенюк М.М.)
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року (головуючий суддя - Котік Т.С., судді - Жизневська А.В., Кузьменко Л.В.)
у справі №806/95/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія"
до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (далі - позивач, платник, Товариство) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Житомирська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про безпідставність висновків контролюючого про заниження позивачем рядка 03 декларації "Інші доходи" на 615 279,00 грн, оскільки отримані Товариством на виконання укладеного із European Chemical Ventures Limited (Англія) договору позики від 24.02.2014 за №24/02/2014 грошові кошти не відповідають ознакам поворотної фінансової допомоги, визначеними у п. 14.1.257 ст. 14 ПК України, а тому не можуть бути включені Товариством до складу доходу як поворотна фінансова допомога. Крім того, платник наголошує на тому, що умовами договору позики чітко визначено обов`язок Товариства нараховувати та сплачувати позикодавцю (European Chemical Ventures Limited) процентну ставку у розмірі 9,8 % річних. Також позивач зазначає, що надані ним первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Спецтрансбуд-7", ПП "Автоплюс+" у періоді, що перевірявся. Вказує про відсутність правових підстав для застосування до платника штрафних санкцій на підставі ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" та протиправність висновків відповідача про порушення платником вимог п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 30.12.2015 за № 00006022, № 00005822, № 00005922;
- присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" понесені ним судові витрати у розмірі 4 051,49 грн за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані платником первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Спецтрансбуд-7", ПП "Автоплюс+" у періоді, що перевірявся. Зазначили, що до грошових коштів, перерахованих на рахунок позивача на виконання умов договору позики від 24.04.2014 за №24/02/2014, яким чітко визначений обов`язок Товариства нараховувати та сплачувати процентну ставку у розмірі 9,8% річних не може бути застосовано поняття фінансової допомоги, зокрема, поворотної. З огляду на вищевикладене, суди дійшли висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 30.12.2015 за №00006022, №00005822 та №00005922. При цьому, суди попередніх інстанцій зазначили про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.12.2015 за №00004922 та №0000241702 з огляду на те, що підзвітними особами до авансових звітів не було додано розрахункового документа встановленої законодавством форми та зразка, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 2 668,17 грн, за таких обставин позивачем безпідставно здійснено списання коштів з підзвітних осіб, а контролюючий органом правомірно донараховано платнику податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15%.
Не погодившись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про відсутність фактичного здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Спецтрансбуд-7" та ПП "Автоплюс+" з огляду на те, що позивачем не надано доказів використання отриманих Товариством товарів та послуг у своїй господарській діяльності. Зазначає, що у наданих платником видаткових накладних відсутні розшифровки підписів осіб, які їх підписали. У наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних пункт навантаження співпадає з пунктом розвантаження товарів. Відсутні документи, що підтверджують походження піску та його якість, що позбавляє можливості встановити чи придатний даний пісок для виготовлення залізобетонних виробів, що використовуються для будівництва будівель. Також скаржник зазначає, що згідно з відомостями системи співставлення податкового блоку серед контрагентів-постачальників ТОВ "Спецтрансбуд - 7" відсутні суб`єкти господарювання, що мають право займатися видобутком піску. Зазначає, що наявні у ПП "Автоплюс+" основні засоби і трудові ресурси недостатні для виконання умов укладеного з позивачем договору про надання транспортно-експедиційних послуг. Крім того контролюючий орган вказує на те, що правовідносини позивача з ПП "Автоблюс+" були предметом дослідження у справі №806/3835/14, в якій, зокрема, встановлено, що допитані у судовому засіданні директори ТОВ "Ярмак Трейд" - ОСОБА_1 та ТОВ "Камфод Естейд" - ОСОБА_2 пояснили, що фінансово-господарської діяльності, зокрема, із ПП "Автоплюс+" не здійснювали. Вищевикладене, на думку відповідача, у своїй сукупності свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Спецтрансбуд - 7", ПП "Автоблюс+" у періоді, що перевірявся. Також скаржник посилається на те, що отримані Товариством від European Chemical Ventures Limited на підставі договору від 24.02.2014 за №24/02/2014 кошти є поворотною фінансовою допомогою, а тому підлягали включенню Товариством до складу інших доходів за 2014 рік.
Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржуються, а тому не є предметом касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
03 лютого 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду у порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 та перевірку дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої було складено акт за № 3366/06-25-22-02/03379632 від 11.12.2015 (том 4 а.с. 135-183, далі - Акт перевірки).
Згідно з висновками Акта перевірки відповідач встановив порушення Товариством вимог:
- п. 44.1 ст. 44, п.198.6 ст. 198, пунктів 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження Товариством податку на додану вартість в періоді, що перевіряється на загальну суму 90 086,00 грн, зокрема: за січень 2014 року на 14 984,00 грн, за лютий 2014 року на 32 780,00 грн; за березень 2014 року на 2 705,00 грн; за квітень 2014 року на 21 000,00 грн; за травень 2014 року на 18 617,00 грн та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23 Декларації) в сумі 28 736,00 грн за жовтень 2014 року;
- п. 44.1 ст. 44, пунктів 138.1, п. 138.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, підпунктів 139.1.9, 139.1.11 п. 139.1 ст. 139, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 1 209 392,00 грн;
- пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України, у зв`язку з чим позивачу донараховано 400,22 грн;
- відповідно до ст. 129 Податкового Кодексу України позивачу нарахована пеня у сумі 86,82 грн;
- пунктів 2.11, 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а саме відсутні достовірні підтверджуючі документи до авансових звітів на загальну суму 2 668,17 грн;
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 30.12.2015:
- за № 00004922, яким до Товариства застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 2 668,17 грн (том 4 а.с. 198);
- за № 00006022, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість за жовтень 2014 року на 28 736,00 грн та застосовано до платника штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 14 368,00 грн (том 4 а.с. 199);
- за № 00005822, яким платнику зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 1 209 392,00 грн (том 4 а.с. 200);
- за № 00005922, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 135 129,00 грн, у тому числі: за основним платежем - 90 086,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 45 043,00 грн (том 4 а.с. 201);
- № 0000241702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на 1 150,38 грн, у тому числі: за основним платежем - 400,22 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 750,16 грн (том 4 а.с. 203).
Рішення судів попередніх інстанцій переглядаються у частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 30.12.2015 за №№ 00006022, 00005822, 00005922.
Надаючи правову оцінку викладеним обставина справи, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно п. 14.1.257 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, переданих платнику податків за договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодованої кредиторові позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, не стягнуту після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також суму процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Згідно з пп. 135.5.5 п. 135.5 статті 135 ПК України суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.
У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов`язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Позичальник) та резидентом Англії - European Chemical Ventures Limited (Позикодавець) укладено договір позики за №24/02/2014 від 24.02.2014, за умовами якого Позикодавець надає, а Позичальник приймає у тимчасове поворотне користування грошові кошти у порядку та на умовах обумовлених договором (п. 1.1 договору). Пунктом 2.4.1 договору встановлено термін погашення позики не пізніше 31.12.2017. Процентна ставка 9,8% річних (п. 2.1.4 договору). Договір набирає сили з моменту його реєстрації Національним банком України і буде діяти до 31.12.2017. Обов`язковою умовою припинення договору є повне погашення Позичальником суми наданої позики та відсотків за користування наданої позики (п. 8.1 договору).