ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/3548/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Мачульського Г. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 (колегія суддів: Россолов В. В. - головуючий, Ільїн О. В., Хачатрян В. С.), у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома"
про стягнення 496 220,08 грн,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро"
про стягнення 484 142,97 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог і зустрічних позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (далі - ТОВ "ТБ "Новаагро") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" (далі - ТОВ "Агрома") про стягнення неустойки за порушення строку поставки за Договором поставки № 1909К від 19.09.2019 у розмірі 169 506,00 грн та штрафу у розмірі 147 964,08 грн; про стягнення неустойки за порушення строку поставки за Договором поставки № 2609К від 26.09.2019 у розмірі 97 500,00 грн та штрафу у розмірі 8 1250,00 грн.
1.2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами поставки від 19.09.2019 № 1909К та від 26.09.2019 № 2609К щодо своєчасної поставки товару та обсягу товару.
1.3. ТОВ "Агрома" звернулося до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до ТОВ "ТБ "Новаагро" про стягнення коштів у сумі 484 142, 97 грн.
1.4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "ТБ "Новаагро" зобов`язань з оплати поставленого товару.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.02.2020 у справі № 922/3548/19 (суддя Жигалкін І. П.) первісний позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Агрома" на користь ТОВ "ТБ "Новаагро" за порушення строку поставки за договором поставки № 1909К від 19.09.2019 неустойку станом на 01.11.2019 у розмірі 169 506,00 грн; штраф станом на 01.11.2019 у розмірі 147 964,08 грн. Стягнуто з ТОВ "Агрома" на користь ТОВ "ТБ "Новаагро" за порушення строку поставки за договором поставки № 2609К від 26.09.2019 року неустойку станом на 01.11.2019 року у розмірі 97 500,00 грн; штраф станом на 01.11.2019 року у розмірі 81 250,00 грн. Стягнуто з ТОВ "Агрома" на користь ТОВ "ТБ "Новаагро" суму судового збору у розмірі 7 443,31 грн.
2.2. Суд першої інстанції зазначив про неналежне виконання ТОВ "Агрома" зобов`язань за договорами поставки від 19.09.2019 № 1909К та від 26.09.2019 № 2609К. Посилаючись на штрафні санкції, передбачені договорами поставки, суд визнав обґрунтованими вимоги ТОВ "ТБ "Новаагро" про стягнення штрафної неустойки у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення за договором та штрафу у розмірі 5 % від вартості товару за прострочення поставки товару більш ніж на 10 календарних днів.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд зазначив, що наявність зустрічного позову підтверджує укладення договорів поставки, тому спростовує доводи відповідача за первісним позовом про неукладення договорів поставки від 19.09.2019 № 1909К та від 26.09.2019 № 2609К, та дійшов висновку про відсутність підстав сплати штрафних санкцій.
2.3. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 25.02.2020 стягнуто з ТОВ "Агрома" на користь ТОВ "ТБ "Новаагро" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 104 002,00 грн.
2.4. Суд першої інстанції зазначив, що при винесенні рішення не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат, понесених ТОВ "ТБ "Новаагро" на професійну правничу допомогу, тому з урахуванням заяви (вх. № 4872 від 24.02.2020) щодо розподілу судових витрат, суд на підставі статті 126, пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь ТОВ "ТБ "Новаагро" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 104 002,00 грн.
2.5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Агрома" задоволено частково. Скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2020 у справі № 922/3548/19 в частині:
- стягнення з ТОВ "Агрома" на користь ТОВ "ТБ "Новаагро" за порушення строку поставки за договором поставки № 1909К від 19.09.2019 неустойки станом на 01.11.2019 у розмірі 169506,00 грн; штрафу станом на 01.11.2019 у розмірі 147964,08 грн;
- стягнення з ТОВ "Агрома" на користь ТОВ "ТБ "Новаагро" за порушення строку поставки за договором поставки № 2609К від 26.09.2019 неустойки станом на 01.11.2019 у розмірі 80 582,19 грн;
Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні первісного позову ТОВ "ТБ "Новаагро".
В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2020 у справі №922/3548/19 щодо первісного позову ТОВ "ТБ "Новаагро" залишено без змін.
Скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2020 у справі №922/3548/19 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Агрома".
Прийнято в цій частині нове рішення, яким задоволено зустрічний позов ТОВ "Агрома".
Стягнуто з ТОВ "ТБ "Новаагро" на користь ТОВ "Агрома" 484 142,97 грн заборгованості.
Скасовано додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2020 у справі № 922/3548/19 в частині стягнення з ТОВ "Агрома" на користь ТОВ "ТБ "Новаагро" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 94 002,00 грн.
2.6. Суд апеляційної інстанції аргументував своє рішення тим, що договір поставки № 1909К від 19.09.2019 не укладений, оскільки відсутні докази оформлення договору відповідно до вимог статті 639 Цивільного кодексу України, статті 181 Господарського кодексу України (надана позивачем копія договору поставки не підписана та не завірена печаткою ТОВ "Агрома"). За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем прострочення зобов`язання ТОВ "Агрома" за договором поставки № 1909К від 19.09.2019, оскільки зазначив, що поставка була позадоговірною. Відносно вимог позивача про стягнення штрафних санкцій за договором поставки № 2609 від 26.09.2019, суд апеляційної інстанції стягнув штрафні санкції, з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та умов договору поставки № 2609 від 26.09.2019. При цьому суд зазначив, що "штрафна неустойка" є пенею і здійснив власний перерахунок пені за договором поставки № 2609 від 26.09.2019. Відносно зустрічного позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ТОВ "ТБ "Новаагро" прийняло товар від ТОВ "Агрома" на підставі довіреності та частково його оплатив, вимогу ТОВ "Агрома" про сплату вартості товару в розмірі 484 142, 97 грн не виконало, доказів погашення заборгованості відповідачем за зустрічним позовом не надано, тому визнав вимоги ТОВ "Агрома" обґрунтованими.
Відносно правомірності розподілу судом витрат на професійну правничу допомогу, то суд апеляційної інстанції, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт (наданих послуг), обсяг наданих послуг, дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "ТБ "Новаагро" про розподіл судових витрат.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2020, ТОВ "ТБ "Новаагро" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2020, залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2020 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2020.
3.2. ТОВ "ТБ "Новаагро", звертаючись із касаційною скаргою, зазначило, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції застосував положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" до негрошового зобов`язання, всупереч правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 904/3565/18, від 25.06.2018 у справі № 912/2483/17 та від 29.05.2018 у справі № 910/23003/16. Крім того, зі змісту касаційної скарги убачається, що скаржник не погоджується з правовою оцінкою суду апеляційної інстанції доказів, доданих скаржником до позовної заяви.
3.3. ТОВ "Агрома" у відзиві просить залишити касаційну скаргу ТОВ "ТБ "Новаагро" без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 - без змін; просить здійснити перерозподіл витрат у зв`язку з касаційним розглядом справи.
ТОВ "Агрома" зазначає, що суд апеляційної інстанції вірно кваліфікував поставку товару як позадоговірну, оскільки товариство заперечує, а позивач не надав належних доказів на підтвердження укладення письмового договору поставки № 1909 К від 19.09.2019. ТОВ "Агрома" стверджує, що законом допускається укладення договору між господарюючими суб`єктами у спрощений спосіб, зокрема, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень та вчинення стороною відповідних конклюдентних дій. Прийняття і часткова сплата ТОВ "ТБ "Новаагро" товару та невиконання товариством зобов`язання щодо оплати цього товару, на думку ТОВ "Агрома", правомірно визнано апеляційним судом заборгованістю ТОВ "ТБ "Новаагро". ТОВ "Агрома" зазначає, що суд апеляційної інстанції вірно застосував до спірних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", і правові висновки у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 904/3565/18, від 25.06.2018 у справі № 912/2483/17 та від 29.05.2018 у справі № 910/23003/16 були враховані судом.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.06.2020 визначено колегію суддів у складі : Багай Н. О. - головуючий, Міщенко І. С., Дроботова Т. Б.
На підставі розпорядження Верховного Суду від 20.07.2019 № 29.3-02/1260 у зв`язку з відпусткою суддів Дроботової Т. Б., Міщенка І. С. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 922/3548/19.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.07.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Мачульського Г. М.
Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ТБ "Новаагро" і вирішено здійснити перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 у справі № 922/3548/19 у порядку письмового провадження.
4.2. Переглянувши оскаржену у справі постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути задоволена частково з наступних підстав.
4.3. Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення за договором поставки № 1909К від 19.09.2019 неустойки за порушення строку поставки у розмірі 169 506,00 грн та штрафу у розмірі 147 964,08 грн; про стягнення за договором поставки № 2609К від 26.09.2019 неустойки за порушення строку поставки у розмірі 97 500,00 грн та штрафу у розмірі 8 1250,00 грн.
Предметом зустрічного позову є стягнення коштів у сумі 484 142, 97 грн у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "ТБ "Новаагро" зобов`язань з оплати постановленого та прийнятого товару.
4.4. За змістом частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права лише в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
4.5. ТОВ "ТБ "Новаагро" підставами для касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
На думку скаржника, суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача про стягнення неустойки за порушення строку поставки за договором поставки № 2609К від 26.09.2019, неправомірно застосував положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 904/3565/18, від 25.06.2018 у справі № 912/2483/17 та від 29.05.2018 у справі № 910/23003/16.
4.5. Щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків, які викладені у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 904/3565/18, від 25.06.2018 у справі № 912/2483/17 та від 29.05.2018 у справі № 910/23003/16, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
4.6. У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 904/3565/18 про стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за несвоєчасну поставку товару за договором поставки, суд дійшов висновків, що пеня, передбачена статтею 231 Господарського кодексу України та частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, у тому числі і до негрошового. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
4.7. У постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 912/2483/17 про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання відповідачем поставки, суд дійшов висновків, що сторони договору за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов`язання у відсотках до суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв`язку з простроченням зобов`язання. Оскільки факти порушення строків постачання підтверджено матеріалами справи, тому висновок суду апеляційної інстанції про стягнення з відповідача за порушення строків постачання штрафних санкцій, встановлених договором, у вигляді нарахування та стягнення неустойки відповідно до умов договору за весь час прострочення поставки товару, є законним та обґрунтованим.
4.8. У постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/23003/16 про зобов`язання поставити товар та стягнути штрафні санкції у зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару за договором, суд дійшов висновку, що сторони у договорі визначили відповідальність у вигляді неустойки від суми непоставленого товару, яка розраховується за кожний день прострочення поставки, тому суди дійшли правомірного висновку, що порушення постачальником зобов`язання з поставки є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором у вигляді нарахування та стягнення неустойки відповідно до умов договору за весь час прострочення поставки товару.
4.9. У цій справі, що розглядається, суди встановили, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з поставки товару, визначених сторонами у договорі № 2609К від 26.09.2019.