Постанова
Іменем України
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 235/6447/18
провадження № 61-6417св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області
від 30 листопада 2018 року в складі судді Назаренко Г. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Санікової О. С., Агєєва О. В., Будулуци М. С.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" (далі -
ТОВ "Краснолиманське") про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Краснолиманське" з 07 липня 2010 року до 27 жовтня
2014 року, працюючи машиністом гірничо-виїмкових машин, звільнився за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.
Позивач 29 листопада 2014 року направив відповідачу заяву про проведення з ним розрахунку. Крім того, ОСОБА_1 26 листопада 2014 року направив аналогічну заяву факсимільним повідомленням.
Незважаючи на вказані заяви, відповідач провів розрахунок з позивачем лише 14 вересня 2018 року, виплативши належу йому заробітну плату
в розмірі 78 121,82 грн. Затримка розрахунку при звільненні за період
з 28 жовтня 2014 року до 14 вересня 2018 року становить 1 418 календарних днів або 972 робочих днів.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив стягнути
з ТОВ "Краснолиманське" середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 28 жовтня 2014 року до 14 вересня 2018 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області
від 30 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у день звільнення
(27 жовтня 2014 року) позивач не працював (не перебував на робочому місці), а заяву останнього про здійснення остаточного розрахунку відповідач отримав лише 14 вересня 2018 року та в цей же день здійснив такий розрахунок.
Отже, нараховані відповідачем суми, належні позивачеві при звільненні, були виплачені ТОВ "Краснолиманське" у день пред`явлення ОСОБА_1 вимоги про розрахунок, що виключає відповідальність цього товариства, передбачену статтею 117 КЗпП України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що відповідно до наказу ТОВ "Краснолиманське" від 03 жовтня 2014 року на підприємстві в цілому був встановлений простій. Так, сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 04 листопада 2014 року, сертифікатом Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 01 грудня 2014 року, повідомленням Прокуратури Донецької області від 29 червня 2016 року встановлено, що 01 жовтня 2014 року озброєні люди із застосуванням погроз насильства видворили всіх працівників ТОВ "Краснолиманське" з території підприємства, у результаті чого відбулося захоплення майна відповідача та позбавлення його права на діяльність.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою зміст заяви позивача від 27 жовтня 2014 року, в якій він просив провести з ним розрахунок у день звільнення. Крім того, ОСОБА_1 звертався до суду з позовом про виплату допомоги при звільненні, який був задоволений рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 11 лютого 2015 року, проте виплату ТОВ "Краснолиманське" провело лише 14 вересня 2018 року.
На час звільнення були відсутні перешкоди, на які посилається суд апеляційної інстанції, а труднощі щодо непроведення розрахунку є надуманими та не відповідають фактичним обставинам справи. Сертифікати торгово-промислової палати лише підтверджують наявність обставин непереборної сили при сплаті податків та єдиного внеску, а не при виплаті заробітної плати.
Суди дійшли помилкового висновку, що остаточний розрахунок відповідач мав проводити саме за заявою позивача, оскільки такий обов`язок роботодавця закріплений законодавством.
Доводи інших учасників справи
ТОВ "Краснолиманське" подало до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що 01 жовтня 2014 року невідомими озброєними особами із застосуванням погроз фізичного насильства злочинним шляхом було незаконно захоплено майно товариства, документацію, офісні приміщення тощо, тому відповідач не мав можливості з об`єктивних причин провести розрахунок з позивачем. Вказані обставини підтверджені сертифікатами (висновками) Торгово-промислової палати України.
Разом з тим, позивач у день звільнення не перебував на роботі, а розрахунок з ним проведено у день отримання відповідачем відповідної заяви.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
12 серпня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах
з ТОВ "Краснолиманське" з 07 жовтня 2010 року до 27 жовтня 2014 року, звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком відповідно до статті 38 КЗпП України.
Згідно з довідкою Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" (далі - ДП "ВК "Краснолиманська") ОСОБА_1 27 жовтня 2014 року - у день звільнення, не працював.
Наказом ТОВ "Краснолиманське" від 03 жовтня 2014 року на підприємстві
з 01 жовтня 2014 року встановлено простій з причин, не пов`язаних з виною працівників.
Суди також встановили, що 05 вересня 2014 року невстановленими
особами здійснено незаконне захоплення адміністративної будівлі
ДП "ВК "Краснолиманська", яке розташоване у м. Родинське Донецької області, що перешкодило його нормальній роботі.
Крім того, 01 жовтня 2014 року озброєні люди, контролюючи територію та органи управління ДП "ВК "Краснолиманська", із застосуванням погроз насильства видворили всіх працівників ТОВ "Краснолиманське" з території підприємства, у результаті чого відбулося захоплення майна
ТОВ "Краснолиманське" та позбавлення його права на діяльність.
За фактом протиправних дій третіх осіб порушено кримінальне провадження за статтею 341 КК України, про що відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені обставини підтверджені сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили
від 04 листопада 2014 року та сертифікатом Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)
від 01 грудня 2014 року, повідомленням Прокуратури Донецької області
від 29 червня 2016 року.
Суди встановили, що на день звільнення ОСОБА_1 вже існували обставини непереборної сили, які перешкоджали роботі адміністрації
ТОВ "Краснолиманське".
Наказом відповідача від 15 січня 2018 року поновлено господарську діяльність підприємства у повному обсязі з 15 січня 2018 року.
Позивач звернувся до ТОВ "Краснолиманське" із заявою про виплату належних йому при звільненні сум 14 вересня 2018 року, в якій зазначив, що з дня його звільнення до дня подачі цієї заяви не звертався на підприємство з вимогами про розрахунок.
Згідно з довідкою ДП "ВК "Краснолиманська" від 08 листопада 2018 року при розрахунку (14 вересня 2018 року) ОСОБА_1 за період з 18 липня 2014 року до 27 жовтня 2014 року були нараховані та виплачені у повному обсязі розрахункові суми, а саме: нараховано 96 974,41 грн, до виплати - 78 064,39 грн.
Відповідно до виписки по картковому рахунку на ім`я ОСОБА_1
14 вересня 2018 року була зарахована заробітна плата у розмірі 78 064,39 грн.
Суди також встановили, що направлені відповідачу у жовтні та листопаді 2014 року заяви позивача про виплату належних при звільненні сум повернулися відправнику без вручення адресату.
Рішенням Димитрівського міського суду Донецької області від 11 лютого 2015 року у справі № 226/240/15-ц, яке набрало законної сили, зобов`язано ТОВ "ВК "Краснолиманська" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову вихідну допомогу у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 23 568,78 грн. Згідно з відміткою Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 17 лютого 2016 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.