Постанова
Іменем України
15 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 495/2258/15-ц
провадження № 61-47029св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора
в інтересах ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Білгород-Дністровське міжрайонне управління юстиції в Одеській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2018 року в складі судді Боярського О. О. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року в складі колегії суддів:
Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Білгород-Дністровського міжрайонного управління юстиції в Одеській області про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним державного акта на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 в садівничому кооперативі "Нептун" (далі - СК "Нептун") у смт Затока Одеської області після смерті чоловіка. На підставі рішення протоколу загальних зборів СК "Нептун" від 24 липня 1999 року її прийнято до членів
СК "Нептун", про що видано членський квиток № НОМЕР_1 із зазначенням площі земельної ділянки 0,07 га. У 2012 році під час розроблення технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, їй стало відомо, що ОСОБА_2 оформив право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, площею 0,041 га. Згідно з висновком судового експерта сектору ТДД і почерку НДЕКЦ при ГУ МВС України в Одеській області від
23 листопада 2012 року № 1385 підпис від імені ОСОБА_1 вакті від
24 березня 2005 року про встановлення меж земельної ділянки, наданої
у власність відповідачу, виконаний ОСОБА_3, який займав посаду голови СК "Нептун". Внаслідок оформлення за відповідачем права власності на земельну ділянку порушені права ОСОБА_1 .
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Затоківської селищної ради народних депутатів від 29 грудня 1999 року № 94 в частині передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,043 га в СК "Нептун"; визнати незаконним та скасувати рішення Затоківської селищної ради від 11 лютого 2005 року № 1424; визнати недійсним державний акт серії ЯА № 362296 на право власності на земельну ділянку площею 0,041 га, яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , для ведення садівництва, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 15 липня 2005 року за № 010550600571, виданий ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію права власності за
ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,041 га, яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , для ведення садівництва.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справа судами переглядалась неодноразово.
Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 серпня 2015 року, позовну заяву заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Затоківської селищної ради народних депутатів від 29 грудня 1999 року № 94 в частині передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,043 га в СК "Нептун". Визнано незаконним та скасовано рішення Затоківської селищної ради від 11 лютого 2005 року № 1424. Визнано недійсним державний акт серії ЯА № 362296 на право власності на земельну ділянку площею 0,041 га, яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , для ведення садівництва, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 15 липня 2005 року за
№ 010550600571. Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 16 березня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 серпня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у мотивувальній частині судового рішення не зазначив,
в результаті яких дій відповідача були порушенні, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси ОСОБА_1 . При цьому суди першої та апеляційної інстанцій помилково обмежились лише зазначенням у відповідних частинах судових рішень доводів, викладених у позовній заяві, та не вказали, якими обставинами, що встановлені судом, підтверджені ці доводи.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від
09 липня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суди виходили з того, що позивач не довів, що цивільні права, свободи чи інтереси ОСОБА_1 якимось чином порушено, не визнано або оскаржено відповідачами у справі.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та задовольнити позов у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували норми матеріального права, а саме статті 120, 152 ЗК України, та суттєво порушили норми процесуального права, зокрема статті 110, 263, 367 ЦПК України. Висновок суду апеляційної інстанції про наявність об`єктів самочинного будівництва на земельних ділянках № НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 "
є необґрунтованим; матеріали справи повністю спростовують та свідчать про необґрунтованість висновків обох судових інстанції про те, що ОСОБА_2 передано у власність садову земельну ділянку № НОМЕР_1 а площею 0,043 га; суди не правильно вказали про відсутність порушення прав позивачки, оскільки
у зв`язку із знаходженням частини належного їй садового будинку на спірній земельній ділянці вона позбавлена можливості здійснювати розпорядження цим будинком, реалізувати право на відведення земельної ділянки у власність; суди не надали оцінки висновку почеркознавчої експертизи, який міститься
в матеріалах справи, що свідчить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 , в якому він зазначив, що касаційна скарга є необґрунтованою, позивачем у справі не доведено наявність порушених прав, що можуть бути відновлені шляхом задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення залишити без змін.
Рух справи
УхвалоюВерховного Суду від 14 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
13 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Краснощокову Є. В.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 19 травня 1967 року № 276 ОСОБА_5 передано земельну ділянку № НОМЕР_1 в СК "Нептун" у смт Затока Одеської області.
Протоколом загальних зборів СК "Нептун" від 26 лютого 1984 року у зв`язку зі смертю власника ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_5 вказану земельну ділянку передано його сину - ОСОБА_6 (чоловік позивача) та прийнято до членів СК "Нептун", про що видано членський квиток № НОМЕР_1 із зазначенням площі земельної ділянки 0,07 га, площі будівлі у складі: будинок - 17 кв. м, веранда -
8 кв. м, обслуговуючі будівлі - 4 кв. м.