ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 803/1398/17
адміністративне провадження № К/9901/48456/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №803/1398/17
за позовом ОСОБА_1
до Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області
про зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Плахтій Н.Б.)
і постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року (прийняту у складі: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів Матковської З.М., Сапіги В.П.)
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у жовтні 2017 року звернулася з адміністративним позовом до Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - "Володимир-Волинська ОДПІ"), в якому просила зобов`язати відповідача провести нарахування і виплату недонарахованої індексації заробітної плати за період з 1 вересня 2011 року до 31 липня 2012 року у розмірі: 3415,75 грн та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати за вказаний період.
Позов обґрунтований тим, що у порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - "Порядок №1078"), Нововолинська об`єднана державна податкова інспекція (далі - "Нововолинська ОДПІ") у повному обсязі не нараховувала і не виплачувала позивачці індексацію її заробітної плати за період з 1 вересня 2011 року до 31 липня 2012 року, що, зокрема, було встановлено перевіркою додержання Нововолинською ОДПІ законодавства про працю. Тому ОСОБА_1 просить зобов`язати Володимир-Волинську ОДПІ як правонаступника Нововолинської ОДПІ провести нарахування і виплату недонарахованої індексації заробітної плати за вказаний період у розмірі: 3415,75 грн. Оскільки індексація входить до складу фонду додаткової заробітної плати, то ОСОБА_1 також вважає, що має право на виплату компенсації втрати частини її доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за період з 1 вересня 2011 року до 31 липня 2012 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 13 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року, позов задовольнив повністю, зобов`язав Володимир-Волинську ОДПІ провести нарахування і виплату ОСОБА_1 :
- недонарахованої суми індексації заробітної плати за період з 1 вересня 2011 року до 31 липня 2012 року;
- суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати за період з 1 вересня 2011 року до 31 липня 2012 року.
Судові рішення мотивовані тим, що Нововолинська ОДПІ протиправно не нараховувала і не виплачувала позивачці індексацію її заробітної плати у період з 1 вересня 2011 року до 31 липня 2012 року, оскільки останнє підвищення посадових окладів працівників вказаної установи відбулося у лютому 2008 року, а тому саме цей місяць є базовим для обчислення індексації заробітної плати осіб, які працювали у Нововолинській ОДПІ з лютого 2008 року і в яких не зростали доходи на суму, яка б перевищувала розмір індексації. Суди врахували, що вказані обставини також були встановлені перевіркою, проведеною Територіальною державною інспекцією з питань праці у Волинській області (далі - "ТДІПП у Волинській області"), за результатами якої складено припис від 16 листопада 2012 року №03-01-04/0462-0398, що був предметом оскарження в судовому порядку і є чинним. Враховуючи вимоги пункту 5 Порядку №1078, а також те, що Нововолинська ОДПІ недонарахувала позивачці суму індексації заробітної плати за період з 1 вересня 2011 року до 31 липня 2012 року, суди дійшли висновку, що і позовна вимога про нарахування і виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації має бути задоволена.
Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 конкретну суму індексації (3415,75 грн), то суди вирішили обрати спосіб захисту прав позивачки шляхом зобов`язання відповідача самостійно здійснити нарахування і виплату належної позивачці суми, оскільки її розрахунок має здійснюватися роботодавцем, тоді як Володимир-Волинська ОДПІ свого розрахунку до суду не надала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі Володимир-Волинська ОДПІ, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, ненадання належної оцінки доказам відповідача і неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає таке:
- згідно Порядку №1078 базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення визначається для кожного працівника індивідуально, тоді як суди врахували судові рішення у справі №2а/0370/4007/12, які не містять преюдиційних обставин для вирішення цього спору, оскільки ні в судовим рішеннях, ні в акті та приписі ТДІПП у Волинській області, яким суди надавали оцінку у вказаній справі, не встановлено жодних обставин щодо позивачки. Тобто як у позивачки, так і у відповідача відсутні докази, які підтверджують правомірність заявлених позовних вимог;
- суди не врахували вимоги Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" і правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25 листопада 2015 року у справі №822/504/13-а, згідно яких вказана компенсація може бути виплачена лише у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої заробітної плати, тоді як ОСОБА_1 вона нарахована не була.
Позивачка відзиву на касаційну скаргу не подала, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримала 21 травня 2018 року (а.с. 129).
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 у період з 17 травня 2004 року до 4 квітня 2013 року працювала на різних посадах у Нововолинській ОДПІ, що підтверджується довідкою Володимир-Волинської ОДПІ від 26 вересня 2017 року №414/03-16-04-26 і наказом Нововолинської ОДПІ про звільнення ОСОБА_1 .
На виконання звернення Управління Служби безпеки України у Волинській області від 19 вересня 2012 року №54/3-4802 у період з 25 вересня 2012 року до 12 жовтня 2012 року посадовою особою Володимир-Волинської об`єднаної Державної фіскальної інспекції (далі - "Володимир-Волинська ОДФІ") проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства України при нарахуванні і виплаті індексації грошових доходів службовим особам Нововолинської ОДПІ за період з 1 січня 2008 року до 1 серпня 2012 року, за результатами якої складено довідку від 12 жовтня 2012 року.
Проведеною перевіркою встановлено порушення Нововолинською ОДПІ виконання вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", що призвело до недоотримання працівниками Нововолинської ОДПІ індексації заробітної плати за період з 1 січня 2008 року до 1 серпня 2012 року на загальну суму: 182754,03 грн, в тому числі ОСОБА_1 .
На підставі висновків перевірки Володимир-Волинської ОДФІ прокуратурою Волинської області на адресу ТДІПП у Волинській області направлено лист від 5 листопада 2012 року №07/1-1367 вихідний 12, згідно з яким доручено провести перевірку дотримання законодавства про оплату праці службовими особами Нововолинської ОДПІ.
За результатами перевірки дотримання Нововолинською ОДПІ вимог Закону України "Про оплату праці" інспектором ТДІПП у Волинській області складено акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 9 листопада 2012 року №03-21-021/0462.
Також за результатами перевірки винесено припис від 16 листопада 2012 року №03-01-04/0462-0398, в якому зазначено, що індексація заробітної плати проводилася з порушенням пункту 5 Порядку №1078, а саме: при нарахуванні індексації заробітної плати кожне підвищення складової заробітної плати вважалося базовим без врахування того, що розмір належної індексації заробітної плати у цьому місяці перевищував розмір підвищення доходів працівника, в результаті чого працівникам безпідставно було відмовлено у проведенні індексації доходів. У період з 1 січня 2008 року до 1 серпня 2012 року на підставі наказів керівників Нововолинської ОДПІ працівникам проводилися виплати, які носять стимулюючий характер, з одночасним ненарахуванням і невиплатою індексації, яка носить обов`язковий характер, що суперечить вимогам статей 22, 33 Закону України "Про оплату праці". У зв`язку з виявленими порушеннями, приписано, зокрема, дотримуватись вимог пунктів 2, 5 Порядку №1078 і постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526 (якою внесено зміни до пункту 5 Порядку №1078).
Суди встановили, що цей припис Нововолинська ОДПІ оскаржила в судовому порядку і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 жовтня 2015 року у справі №2а/0370/4007/12 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Нововолинської ОДПІ до ТДІПП у Волинській області про визнання протиправним і скасування припису інспекції з питань праці від 16 листопада 2012 року №03-01-04/0462-0398 в частині зазначення порушень, зокрема, щодо дотримання вимог пунктів 2, 5 Порядку №1078 і постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Основного Закону України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно статті 1 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року №108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структуру заробітної плати визначено статтею 2 Закону України "Про оплату праці", згідно якої, зокрема, додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Відповідно до пунктів 2.2.7, 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5, суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників та суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати входять до складу фонду додаткової заробітної плати.
Положеннями статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ закріплено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці.
За частинами першою-четвертою статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
З метою реалізації вказаного Закону Кабінет Міністрів України прийняв Порядок №1078.
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.