РІШЕННЯ
Іменем України
21 вересня 2020 року
Київ
справа №9901/556/19
адміністративне провадження №П/9901/556/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Кашпур О.В., Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
за участю: секретаря Трубецької М.В.,
представника позивача: Іщенко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та нечинним рішення, в окремій його частині,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивачки.
ОСОБА_1 (далі - позивач, позивачка) звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККСУ, ВККС, Комісія) про визнання протиправним і нечинним рішення відповідача від 22 травня 2019 року № 281/ко -19 про результати кваліфікаційного оцінювання судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді в окремій його частині, а саме в частині того, що рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту та вважати рішення таким, що набрало чинності 22 травня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що Громадською радою доброчесності (далі ГРД) порушено строк подання висновку до ВККСУ, а сам факт подання висновку не може впливати на порядок набрання чинності рішенням Комісії. Позивач вважає, що при ухваленні рішення ВККС безпідставно керувалась частиною першою статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту ВККС, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі - Регламент), оскільки співбесіда з позивачем в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді проводилась 22 травня 2019 року. Позивачка наполягає на тому, що ВККС зобов`язана була залишити висновок ГРД від 17 травня 2019 року без розгляду, оскільки він поданий пізніше ніж за 10 робочих днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно судді, всупереч пункту 4.10.1. Регламенту.
На переконання позивача, рішення ВККСУ від 22 травня 2019 року повинно було набрати чинності в день його прийняття, саме 22 травня 2019 року.
У судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги, навівши обґрунтування аналогічне викладеному в позовній заяві.
Стислий виклад заперечення відповідача.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відзиві відповідач вказує, що правове регулювання спірних правовідносин свідчить про неправильне тлумачення та суб`єктивне розуміння позивачем норм, які регламентують процедуру кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді. Натомість обставини спірних правовідносин вказують на відповідність проведення кваліфікаційного оцінювання позивача вимогам Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і Регламенту, що дає підстави для висновку про відсутність порушення її прав та інтересів, і відповідно про законність прийнятого Комісією рішення від 22 травня 2019 рок № 281/ко-19 в частині визначення порядку набрання ним чинності.
Зазначає, що рішення ВККС відповідає вимогам частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився.
Процесуальні дії у справі.
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді - Загороднюка А.Г., суддів: Білак М.В., Кашпур О.В., Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року поновлено строк звернення до суду з цим позовом, визнавши причини його пропуску поважними. Відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, про визнання протиправним та нечинним рішення в окремій його частині. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні, яке відбудеться о 16-30 год. 25 листопада 2019 року.
25 листопада 2019 року по справі оголошено перерву, справу призначено до розгляду на 16 грудня 2019 року.
16 грудня 2019 року розгляд справи відкладено, справу призначено до розгляду на 27 січня 2020 року.
27 січня 2020 року розгляд справи відкладено, справу призначено до розгляду на 02 березня 2020 року.
02 березня 2020 року розгляд справи відкладено, справу призначено до розгляду на 27 квітня 2020 року.
27 квітня 2020 року розгляд справи відкладено, справу призначено до розгляду на 01 червня 2020 року.
01 червня 2020 року розгляд справи відкладено, справу призначено до розгляду на 03 серпня 2020 року.
03 серпня 2020 року розгляд справи відкладено, справу призначено до розгляду на 21 вересня 2020 року.
Заяви, клопотання учасників справи.
Відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачам місячного строку звернення до суду, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України, оскільки позивачка звернулась до суду лише 25 жовтня 2019 року про скасування в окремій частині рішення ВККС від 22 травня 2019 року.
Протокольною ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, у тому числі з підстав, що викладені в ухвалі Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року, якою поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом, визнавши причини його пропуску поважними, з посиланням на те, що копія спірного рішення направлена ВККС представнику позивача 27 вересня 2019 року. Саме з цієї дати позивачка може вважатися такою, яка дізналася про підстави спірного рішення. Відповідачем вказана обставина не спростована.
Також протокольною ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року задоволено клопотання ОСОБА_2 та долучено до матеріалів справи копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року у справі № 640/18553/19.
Обставини справи, оцінка доказів, застосування норм права та мотиви прийнятого рішення.
Рішенням Київської міської ради народних депутатів ІІ сесії ХХІ скликання від 27 листопада 1990 року № 12 "Про обрання народних суддів районних народних суддів м. Києва" ОСОБА_1 обрано народним суддею Залізничного районного народного суду м. Києва.
Постановою Верховної ради України від 14 грудня 2000 року № 2149-ІІІ позивачку обрано суддею безстроково.
Указом Президента України від 23 жовтня 2001 року № 1004/2001 постановлено перевести на роботу на посаду судді новоутвореного Солом`янського районного суду міста Києва суддю Залізничного районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Рішенням Вищої Ради Юстиції від 25 вересня 2012 року № 1088/15-12 вирішено призначити ОСОБА_1 на посаду заступника голови Солом`янського районного суду міста Києва строком на п`ять років, з 25 вересня 2012 року по 24 вересня 2017 року включно.
З 14 квітня 2014 року позивачка обіймає посаду голови Солом`янського районного суду міста Києва.
Комісія рішенням від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема, судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Зі змісту спірного рішення вбачається, що 12 вересня 2018 року було розпочато співбесіду з суддею ОСОБА_1, однак оголошено перерву для додаткового дослідження матеріалів суддівського досьє та надання додаткової інформації.
20 травня 2019 року Громадською радою доброчесності Комісії надано висновок про невідповідність судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 17 травня 2019 року.
22 травня 2019 року співбесіду з суддею було проведено з початку, оскільки відбулася зміна складу колегії.
На співбесіді було досліджено висновок Громадської ради доброчесності, обговорено інші дані щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності і за результатами оцінювання встановлено відсутність підстав для оцінки за цими критеріями у 0 балів.
Спірним рішенням від 22 травня 2019 року ВККС вирішила:
- визначити, що суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 803,4 бала;
- визнала суддю Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді;
- зазначила, що рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
У мотивувальній частині cпірного рішення відповідач посилається на підпункт 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту та зазначає, що у разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному судді за наявності висновку про невідповідність судді ухвалюється протокольне рішення про внесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абз.2 частини 1 статті 88 Закону. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення в разі, якщо воно буде підтримане не менш ніж одинадцятьма членами Комісії згідно абз. 2 частини 1 статті 88 Закону.
Позивачка, вважаючи, що рішення ВККС від 22 травня 2019 року в окремій його частині, а саме в частині того, що рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту є необґрунтованим, звернулася до суду із цим позовом.
Відповідно до підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії ВККС.
За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 цього ж Закону).
Відповідно до частин першої і другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС зобов`язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.
Пунктом 16 частини четвертої статті 85 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддівське досьє має містити висновок ГРД (у разі його наявності).
У свою чергу ГРД утворюється з метою сприяння ВККС у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД складається з двадцяти членів. ГРД здійснює свою діяльність у чотирьох колегіях, до кожної з яких входить п`ять членів Ради (частини перша друга, п`ята статті 87 Закону № 1402-VІІІ).
Частиною шостою статті 87 Закону № 1402-VIII передбачено, що ГРД: 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 2) надає ВККС інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 3) надає, за наявності відповідних підстав, ВККС висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; 4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді); 5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.
Відповідно до положень частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Згідно з пунктом 4.8 Порядку формування і ведення досьє кандидата на посаду судді та пунктом 4.20 Порядку формування і ведення суддівського досьє, затверджених рішенням ВККС від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, висновок ГРД включається до відповідного досьє без проведення жодної перевірки, а тому як складова частина досьє, відповідно до положень пункту 16 частини четвертої, пункту 4 частини п`ятої, частини дев`ятої статті 85 Закону № 1402-VІІІ, підлягає обов`язковому дослідженню, тобто розгляду, відповідачем разом з іншими документами, які містяться в досьє кандидата на посаду судді (суддівському досьє).
29 грудня 2017 року ВККС прийняла рішення № 140/зп-17, яким внесла зміни до Регламенту. Цим рішенням Регламент доповнено пунктом 4.10 під назвою "Порядок розгляду Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, наданих Громадською радою доброчесності".
Підпунктом 4.10.3. пункту 4.10 передбачалося, що інформація або висновок має містити: 1) прізвище, ім`я, по батькові судді (кандидата на посаду судді), щодо якого надається інформація; 2) назву посади, на яку претендує або яку займає суддя (кандидат на посаду судді), та процедури, в межах якої надано інформацію або висновок; 3) дату затвердження; 4) обґрунтовану достатніми доказами інформацію, яка може свідчити про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики з посиланням на надійні та достовірні джерела, які її підтверджують (у разі надання висновку); 5) позитивну або негативну інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді) з посиланням на джерела, які її підтверджують (у разі надання інформації); 6) інформацію щодо пояснень судді (кандидата на посаду судді), відмови від їх надання, мотиви та підстави їх врахування або відхилення, відомості щодо можливості судді (кандидата на посаду судді) ознайомитися з інформацією або висновком (у разі надання висновку або інформації негативного характеру); 7) узагальнювальний висновок; 8) додатки, які містять матеріали, що підтверджують викладену інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), та пояснення судді (кандидата на посаду судді). Інформація, зазначена в пунктах 4-5 абзацу першого цього підпункту, має бути персоніфікованою та містити інформацію про особу, яка надала таку інформацію (джерело походження інформації). У разі недотримання зазначених вимог така інформація вважається анонімною і не підлягає розгляду. Інформація або висновок мають бути підписані усіма членами ГРД, які брали участь в ухваленні рішення про надання Комісії інформації або висновку. До інформації або висновку додається витяг з протоколу із зазначенням результатів голосування щодо їх надання Комісії. У разі недотримання ГРД зазначених вимог Комісія у складі колегії може ухвалити рішення про залишення без розгляду такої інформації або висновку.