ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 2а-2809/11/0970
адміністративне провадження № К/9901/31410/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М.ІМ." на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 (суддя Гундяк В.Д.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 (судді: Мікула О.І. (головуючий), Курилець А.Р., Ніколін В.В.) у справі № 2а-2809/11/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.ІМ." до Коломийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Івано-Франківській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "М.ІМ." (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Коломийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Івано-Франківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.06.2011 № 0000552310, № 0000562310 та № 0000572310, якими позивачу збільшено грошові зобов`язання зі сплати відповідно: податку на прибуток (доходи) приватних підприємств в сумі 1 655 951,00 грн, податку на додану вартість (ПДВ) в сумі 1 287 524,50 грн та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 80 135,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Товариством порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються на припущеннях, натомість Товариство має первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017, у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено в повному обсязі.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства суди дійшли висновку про безпідставність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Турін-Дніпро", ТОВ "Інвест-Ком Центр", ТОВ "Далат", ПП "Львівресурс", ТОВ "Фірма П.С.В.", оскільки надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують фактичного їх здійснення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, ПДВ, зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 08.06.2011 №805/231/33932690, оформленого за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ТОВ "М.ІМ." з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:
пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5, підпункту 8.3.1 пункту 8.3 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1 349 067,00 грн;
підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.10, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет в розмірі 1 045 895,00 грн та до зменшення від`ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що віднесено у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 64 108,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ "Турін-Дніпро", ТОВ "Інвест-Ком Центр", ТОВ "Далат", ПП "Львівресурс", ТОВ "Фірма П.С.В." не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що надані первинні документи не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій, за якими позивачем було сформовано витрати та податковий кредит, зокрема позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують транспортування та зберігання придбаних товарно-матеріальних цінностей у підприємств-контрагентів, доказів понесення витрат Товариством у зв`язку з таким транспортуванням та зберіганням, відсутність доручення на отримання ТМЦ, контрагенти позивача відсутні за юридичною адресою, не мають ресурсів для проведення господарської діяльності.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що господарські правовідносини між позивачем та контрагентами ТОВ "Турін-Дніпро", ТОВ "Інвест-Ком Центр", ТОВ "Далат", ПП "Львівресурс", ТОВ "Фірма П.С.В." відбувались у межах договорів купівлі - продажу та поставки, відповідно до яких товар постачається позивачу (покупець) на умовах самовивозу зі складу продавця (постачальника).
В підтвердження реальності здійснення вказаних договорів позивачем було надано копії документів: договори, акти прийому передачі, видаткові накладні, податкові накладні, журнал виписаних довіреностей.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги Товариство посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи. В касаційній скарзі інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі Товариством не вказано, в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судами норм матеріального права позивач в касаційній скарзі не наводить. Фактично Товариство просить переоцінить встановлені судами обставини справи.
9. Контролюючим органом надано заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги та просить залишити таку без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з ум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.6. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
11. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
11.1. Пункт 4.1 статті 4.
Валовий доход - загальна сума доходу платника податків від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній, або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
11.2. Пункт 5.1 статті 5.
Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
11.3. Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
11.4. Пункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
12. Закон України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
12.1. Пункт 1.7. статті 1.
Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
12.2. Підпункт 7.4.1 пункт 7.4 статті 7.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
12.3. Підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7.
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
12.4. Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
13. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
13.1. Стаття 1.
13.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.