ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/1762/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шампань України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 (головуючий суддя Сітайло Л. Г., судді Буравльов С. І., Пашкіна С. А.) у справі Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шампань України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод шампанських вин "Столичний" про стягнення 3 618 229, 53 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 07.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шампань України" (далі - Позивач, Товариство) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод шампанських вин "Столичний" (далі - Відповідач, Завод) з позовом про стягнення 3 069 102, 30 грн збитків від інфляції та 3 % річних у сумі 549 127, 23 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з невиконанням Відповідачем укладеного 09.12.2016 сторонами договору поставки № 45 (далі - Договір поставки), рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, з Відповідача стягнуто заборгованість, у тому числі суми пені, 3 % річних та інфляційних втрат. З огляду на несвоєчасне виконання вказаного рішення з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню заявлені суми.
1.3. Одночасно Позивач звернувся із заявою, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Відповідача.
1.4. Подана заява мотивована тим, що відповідно до нотаріально посвідчених заяв свідків ОСОБА_1, яка працює на підприємстві Відповідача з 2000 року по теперішній час, а також ОСОБА_2, який працював у Відповідача з 1993 року по 2019 рік включно та був звільнений на підставі статті 140 Кодексу законів про працю України у зв`язку із скороченням, у січні 2020 року Відповідач повністю припинив виробництво та розлив вітчизняних ігристих вин; на територію Заводу прибули невстановлені особи, які, очевидно, діючи за дорученням єдиного власника (засновника) Заводу - компанії "Henkell & Co. Sektkellerei Gmbh" юридичної особи за законодавством Австрії, здійснюють розбирання і вивезення обладнання, яке використовується для виробництва. Крім того, протягом періоду з липня-серпня 2019 року по січень 2020 року з Заводу було звільнено понад 120 працівників. У справах №№ 910/15143/17, 910/17199/17, 910/16014/17, 910/15786/17 Відповідач намагався затягнути розгляд, звертаючись із необґрунтованими заявами про відвід та подаючи неналежно оформлені апеляційні/касаційні скарги, зловживав своїми процесуальними правами, а отже може обрати подібну модель поведінки і у цій справі.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
2.1. 11.02.2020 Господарський суд міста Києва (суддя Стасюк С. В.) ухвалою частково задовольнив заяву Позивача про забезпечення позову; наклав арешт на грошові кошти Відповідача в межах ціни позову в розмірі 3 618 229, 53 грн; в іншій частині заяви відмовив.
2.2. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зі змісту заяви про забезпечення позову випливає, що станом на дату подання заяви про забезпечення позову існує реальна загроза утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. Суд дійшов висновку про те, що Позивач довів те, що Відповідач в процесі ведення господарської діяльності ухиляється від виконання договірних зобов`язань, у зв`язку з чим існує реальна загроза утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у цій справі.
3. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 27.04.2020 Північний апеляційний господарський суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 скасував; в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовив.
3.2. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у Відповідача необхідна сума грошових коштів. Суд вказав, що подана заява мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у цій справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Дослідивши подані до заяви матеріали, у тому числі заяви свідків, суд зазначив, що вказані в них обставини за умови відсутності будь-яких інших доказів на підтвердження таких фактів не надають суду можливості дійти беззаперечних висновків про вчинення Відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання та, відповідно, не можуть визначатися як підстава для вжиття заходів забезпечення позову, а Позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення його можливості ефективно захистити свої порушені чи оспорювані права та інтереси.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі
5.1. Наведені у нотаріально посвідчених заявах свідків обставини підтверджують той факт, що Відповідач здійснив припинення виробничої діяльності, а обладнання заводу вивозиться із його території невстановленими особами, що, ймовірно, діють на замовлення засновника товариства. І на спростування зазначених обставин Відповідач не надав судам жодних доказів.
5.2. Процесуальна поведінка Відповідача у інших справах свідчить про намагання затягнути розгляд справи, отже станом на час подання заяви у цій справі Відповідач може обрати таку ж саму модель поведінки для затягування вирішення спору у цій справі.
5.3. Наведене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову не врахував правові висновки Верховного Суду щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у справах №№ 910/18680/19, 904/4511/19, 922/2163/17, з посиланням також на те, що аналогічні висновки викладені Судом у справах №№ 910/19256/16, 910/20479/17, 916/10/18, 916/2026/17, 910/5916/18, 922/1605/18, 909/526/18, 916/1278/18, 925/288/17, 904/1417/19.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. У встановлений Судом строк відзив на касаційну скаргу від Відповідача не надійшов.
7. Розгляд справи Судом
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у письмовому провадженні.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
8.2. Суд звертається до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 910/18680/19, та на який посилається Скаржник у касаційній скарзі, за яким забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.