ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/2122/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
прокурора - Бересток Б.П.,
позивача -Левадний Р.С.,
відповідача - Фурса С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника прокурора Одеської області та Фонду державного майна України
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 (судді: Філінюк І. Г. - головуючий, Аленін О. Ю., Лавриненко Л.В.) та ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.03.2019 (судді: Смелянець Г. Є.-головуючий, Рога Н. В., Оборотова О.Ю.) у справі
за позовом Першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі",
про стягнення 47 819 514,25 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У вересні 2016 року перший заступник прокурора Одеської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМ України) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі" (далі - ТОВ "СК "Укрферрі") збитків у сумі 47 819 514,25 грн на підставі статей 22, 1166 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України.
1.2. Прокурор зазначив, що незважаючи на постанову Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012 та вжиті ФДМ України заходи, ТОВ "СК "Укрферрі" (яке є правонаступником Приватного акціонерного товариства "Укрферрі") сплачувало за договором оренди цілісного майнового комплексу державної судноплавної компанії "Укрферрі" від 05.12.1997 № Д-1905 (далі - договір) орендну плату на підставі ставки орендної плати на рівні 6 %, яка діяла до внесення змін до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 961 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 і від 04.10.1995 № 786", що призвело до завдання збитків державному бюджету України на заявлену до стягнення суму. Так, відповідач з вересня 2011 року по серпень 2015 року за оренду державного майна (з урахуванням неустойки) сплатив 20 691 951,17 грн виходячи з орендної ставки у розмірі 6 %, у той час, як за орендною ставкою у розмірі 20 %, яка застосовується з 20.09.2011, товариство мало сплатити 68 511 465,42 грн, отже збитки, згідно з розрахунком, здійсненим ФДМ України, становлять 47 819 514,25 грн.
1.3. ФДМ України у поясненнях підтримав позовні вимоги прокурора і просив їх задовольнити, акцентуючи на завданні ТОВ "СК "Укрферрі" збитків у зв`язку зі сплатою орендної плати за договором у розмірі 6 % під час дії ставки у розмірі 20 %.
1.4. У відзиві на позовну заяву ТОВ "СК "Укрферрі", заперечуючи проти її задоволення, наголосило, що ним не порушено умов договору, а невиконання судового рішення (постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012, згідно з якою зобов`язано товариство підписати додатковий договір до договору) регулюється цивільним законодавством з урахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження". Крім того судом у справі № 916/3651/15 відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "СК "Укрферрі" заборгованості за договором у зв`язку із неналежним способом захисту ФДМ України своїх прав, які підлягали захисту шляхом вимагання виконання судового рішення у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження". Отже, виконання рішення у справі № 5017/781/2012 і підписання додаткового договору призведе до виникнення у ФДМ України права на заявлення вимог про стягнення заборгованості з ТОВ "СК "Укрферрі", у такому разі задоволення вимог про стягнення збитків матиме наслідком подвійне стягнення з товариства грошових коштів. Крім того, відповідач зазначав про сплив позовної давності.
1.5. У травні 2018 року прокурор, на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 27.04.2018, у зв`язку із набуттям з 15.12.2017 чинності Господарським процесуальним кодексом України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", подав до суду в порядку статті 53 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" позовну заяву, приведену у відповідність до вимог статті 162 зазначеного Кодексу (том 4, а. с. 156-163).
Так у позовній заяві прокурор зазначив, що ТОВ "СК "Укрферрі" заподіяно збитків у зв`язку зі сплатою орендної плати згідно з договором у меншій сумі ніж необхідно, а також у зв`язку із невжиттям ФДМ України заходів щодо стягнення заподіяних збитків з часу ухвалення остаточного рішення (постанови Вищого господарського суду України від 09.06.2016) у справі № 916/3654/15 про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "СК "Укрферрі" заборгованості за договором, прокурор звернувся із цим позовом про стягнення збитків.
1.6. ТОВ "СК "Укрферрі" 18.06.2018 подало до Господарського суду Одеської області клопотання про залишення позову прокурору без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, наголошуючи на недоведеності прокурором наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі ФДМ України.
Так, товариство наголосило, що самого посилання у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах начебто неналежно здійснює свої повноваження недостатньо для прийняття судом рішення по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Доказів на підтвердження наявності підстав для представництва у цьому випадку інтересів держави в особі ФДМ України прокурор не надав.
Прокурор не зазначив причини неможливості здійснення ФДМ України, який є самостійною юридичною особою, захисту своїх прав та законних інтересів у судовому порядку.
Крім того, з посилання на положення Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), ТОВ "СК "Укрферрі" наголошує, що ЄСПЛ неодноразово декларував позицію, що сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї із сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора не можу створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-37 рішення ЄСПЛ у справі "Менчинська проти Росії ", пункт 53 рішення ЄСПЛ у справі "Мартіні проти Франції").
1.7. Прокурор на виконання вимог ухвали суду у заяві зазначив, що статтею 226 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав, за якими суд може залишити позов без розгляду. Однак зі змісту клопотання ТОВ "СК "Укрферрі" не убачається які саме підстави, визначені зазначеною нормою, можуть бути підставою для залишення позову прокурору у цій справі без розгляду.
Прокурор, з посиланням на положення статті 1311 Конституції України, статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", акцентував на зазначенні у позовній заяві, що органом, уповноваженим на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах є ФДМ України, який відповідно до закону є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику, зокрема у сфері використання державного майна шляхом передачі його в оренду та, відповідно, є стороною укладеного з ТОВ "СК "Укрферрі" договору.
Ураховуючи, що ТОВ "СК "Укрферрі" не виконувало рішення у справі № 5017/781/2012 (постанова Вищого господарського суду України від 10.04.2013, законність якої підтверджено постановою Верховного Суду України від 20.08.2013) із серпня 2013 року по теперішній час, з огляду на фактичне повернення орендованого майна відповідачем лише 11.08.2015, державним інтересам спричинено збитки, у зв`язку з чим у ФДМ України виникло право на стягнення таких збитків.
Проте прокурор зазначив, що ФДМ України з моменту виникнення підстав для звернення до суду з відповідним позовом не вжив жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави, що обумовило необхідність представництва прокурором інтересів держави і звернення до суду з відповідним позовом.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.03.2019, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2019, задоволено клопотання ТОВ "СК "Укрферрі", залишено позов прокурора без розгляду.
Судові рішення мотивовано відсутністю правових підстав для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави в особі ФДМ України у цій справі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, прокурор у касаційній скарзі (поданій 31.05.2019) просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.03.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 скасувати, а справу направити для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.
Прокурор наголошує, що звернувся з позовом до суду з метою представництва інтересів держави, у зв`язку із нездійснення захисту таких інтересів уповноваженим органом - ФДМ України.
Так, прокурор акцентує, що на розгляді господарського суду перебувала справа № 916/3654/15 за позовом прокурора про стягнення з ТОВ "СК "Укрферрі" на користь ФДМ України заборгованості за договором оренди державного майна. Остаточне судове рішення у цій справі ухвалено Вищим господарським судом України 09.06.2016, яким відмовлено у задоволенні позову у зв`язку із обранням прокурором невірного способу захисту державних інтересів.
Протягом двох місяців після ухвалення остаточного судового рішення у справі № 916/3654/15 ФДМ України не здійснював самостійний захист інтересів держави, у зв`язку з чим 08.08.2016 прокуратура звернулася до суду з цим позовом.
3.2. ФДМ України також не погоджуючись із судовими рішеннями, у касаційній скарзі (поданій 25.06.2019) просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.03.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 скасувати, а справу направити для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції, з підстав, аналогічних тим, що викладені прокурором у його касаційній скарзі, наголошуючи на обмеженому фінансуванні ФДМ України і відсутністю можливості сплатити судовий збір за подання позову у цій справі.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу прокурора, ТОВ "СК "Укрферрі" просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін, акцентуючи на правильності висновків судів, зокрема, що ФДМ України може самостійно захисти свої права шляхом подання позову. При цьому, неможливість сплати судового збору державними органами не наділяє прокурора правами звернення до суду з позовом в інтересах держави та не є виключним випадком для такого звернення, доказів на підтвердження доводів прокурора про відсутність коштів у ФДМ України для сплати судового збору у матеріалах справи немає, звернення ФДМ України до органів прокуратури з проханням захистити порушені інтереси держави відсутнє.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2019 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами заступника прокурора Одеської області та ФДМ України на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.03.2019, яке було зупинено згідно з ухвалами від 13.09.2019 і від 14.11.2019 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справ № 587/430/16-ц і № 912/2385/18.
Ухвалою від 17.08.2020 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження у цій справі, провадження у справі поновлено.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та запереченнях на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
4.3. Як свідчать матеріали справи, 08.08.2016 до Господарського суду Одеської області надійшов позов прокурора в інтересах держави в особі ФДМ України про стягнення з ТОВ "СК "Укрферрі" збитків у сумі 47 819 514,25 грн на підставі статей 22, 1166 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України, у зв`язку із невиконанням відповідачем рішення суду - постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012.
Підстави звернення до суду з позовом прокурор обґрунтовував тим, що постановою Вищого господарського суду від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012 скасовані судові рішення судів попередніх інстанцій, прийнято нове рішення, задоволено позов ФДМ України, зобов`язано ТОВ "СК "Укрферрі" підписати додатковий договір до договору оренди майна від 05.12.1997 № Д-1905 у редакції позивача (щодо розміру орендної плати).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2015, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції від 21.03.2016 і постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2016 у справі № 916/3651/15 у задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі ФДМ України про стягнення з ТОВ "СК "Укрферрі" заборгованості відмовлено з підстав відсутності саме договірної заборгованості.
Прокурор наголосив, що з часу відмови у задоволенні позову прокурора у справі № 916/3654/15 (09.06.2016 постанова Вищого господарського суду України) ФДМ України не вживав додаткових заходів щодо стягнення з ТОВ "СК "Укрферрі" спірної суми коштів за оренду державного майна, у зв`язку з чим виникла необхідність представництва прокуратурою Одеської області інтересів держави в особі ФДМ України.
При цьому, про підготовку позову прокурор повідомив ФДМ України відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
4.4. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.
Так, на виконання вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 27.04.2018 прокурор в інтересах держави в особі ФДМ України 15.05.2018 подав позовну заяву в порядку статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про стягнення з ТОВ "СК "Укрферрі" збитків у сумі 47 819 514,25 грн (том 4, а. с. 156-163).
Підстави представництва прокурором інтересів держави аналогічні тим, що викладені прокурором у позові, поданому до суду 08.08.2016, а саме невиконання відповідачем судового рішення від 10.04.2013 у справі № 5017/781/2012, наявність судового рішення (постанови Вищого господарського суду України від 09.06.2016) у справі № 916/3651/15 про відмову у задоволенні позову прокурора про стягнення заборгованості та нездійснення захисту порушених інтересів уповноваженим органом - ФДМ України.
4.5. За змістом статті 121 Конституції України (у редакції, станом на 02.03.2014, яка діяла на час подання прокурором позову 08.08.2016) прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом (пункт 2 зазначеної норми).
Згідно з Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, внесено зміни до Конституції, зокрема, доповнено статтею 1311, за змістом якої в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
4.6. За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову до суду - 08.08.2016) господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною 3 статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.