ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/597/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
прокуратури - Скрипка М. В.,
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 (судді: Гетьман Р. А., Россолов В. В., Хачатрян В. С.) і рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2019 (суддя Аюпова Р. М.) у справі
за позовом першого заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради
до Фермерського господарства "Носовський" та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа ОСОБА_1
про визнання недійсними договорів, повернення ділянок,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У березні 2019 року перший заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фермерського господарства "Носовський" (далі - ФГ "Носовський") і Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про:
- визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держземагенства (правонаступником якого є позивач) від 19.08.2014 № 1934-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 (далі - наказ від 19.08.2014, оспорюваний наказ);
- визнання недійсним договору оренди земельних ділянок від 27.08.2014, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.12.2014 за № 81 16165 і № 8117679, скасування його державної реєстрації;
- зобов`язання ОСОБА_1 передати земельні ділянки (кадастровий номер 6324284700:01:000:0845 площею 21,2460 га; кадастровий номер 6324284700:01:000:0846 площею 35,4159) Нововодолазькій селищній раді за актом приймання-передачі.
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 116, 118, 121, 123, 134, 152 Земельного кодексу України, статей 203, 215, 216, 256, 261 Цивільного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" обґрунтовані тим, що згідно з наказом від 19.08.2014 ОСОБА_1 надано в оренду дві земельні ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 56,6619 га для ведення фермерського господарства.
Водночас прокурор наголошує, що згідно з даних Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 з 20.12.2012 є засновником ФГ "Носовський", якому на момент видання оспорюваного наказу в користування вже були надані земельні ділянки для ведення фермерського господарства.
Прокурор наголосив, що оскільки ОСОБА_1 створив ФГ "Носовський" 20.12.2012, тобто до звернення до ГУ Держземагенства для отримання в оренду спірних земельних ділянок і видачі наказу від 19.08.2014, можна дійти висновку, що ОСОБА_1 отримав земельні ділянки як громадянин, а не як юридична особа (фермерське господарство), з метою розширення раніше створеного ним фермерського господарства без проведення земельних торгів.
Отже, прокурор вважає, що з урахуванням наведених обставин і згідно з положеннями статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України, договір оренди спірних земельних ділянок підлягає визнанню недійсним із застосуванням наслідки недійсності правочину.
1.2.1. Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради прокурор на підставі статті 1311 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" акцентував, що у січні 2017 року об`єднано територіальну громаду та створено Нововодолазьку селищну раду, а згідно з наказом ГУ Держгеокадастру від 06.06.2018 № 4105-СГ спірні земельні ділянки (кадастрові номери 6324284700:01:000:0845 та 6324284700:01:000:0846) передані у комунальну власність Нововодолазької селищної об`єднаної територіальної громади на території Нововодолазького району Харківської області.
Оскільки спірні земельні ділянки розташовані на території колишньої Сосонівської сільської ради, яка увійшла до об`єднаної територіальної громади, а саме Нововодолазької селищної ради, розпорядником цих земельних ділянок та отримувачем орендної плати за користування ними є саме Нововодолазька селищна рада, фінансові інтереси якої порушено.
1.2.2. Прокурор також подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій просив визнати поважною причини пропуску позовної давності, посилаючись на положення статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, статей 119, 127 Господарського процесуального кодексу України, наголошуючи, що про незаконність оскаржуваного наказу Нововодолазькій селищній раді стало відомо з моменту направлення листа про представництво її інтересів прокуратурою, оскільки зазначені у позовній заяві порушення земельного законодавства виявлені шляхом отримання інформації Південної об`єднаної державної податкової інспекції Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Південна ОДПІ ДФС) та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Порушення інтересів Нововодолазької селищної ради розпочалося з 2017 року, а саме часу створення Нововодолазьської селищної об`єднаної територіальної громади, до складу якої увійшла Сосонівська сільська рада, на території якої розташовані спірні земельні ділянки.
1.3. У відзиві на позовну заяву ГУ Держгеокадастру, заперечуючи проти її задоволення, зазначило, що порядок надання земельних ділянок у користування із земель державної та комунальної власності врегульовано статтею 123 Земельного кодексу України, а за змістом частини 2 статті 134 цього Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягали продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання в оренду терміном на 49 років спірних земельних ділянок, ГУ Держгеокадастру видало наказ від 19.08.2014 № 1934-СГ, згідно з яким земельні ділянки були надані в оренду громадянинові ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.
Оспорюваний наказ та укладений на його підстав договір оренди землі, на переконання ГУ Держгеокадастру, відповідають вимогам земельного законодавства, підстав для визнання їх недійсними немає.
1.4. ФГ "Носовський" у відзиві на позовну заяву просить відмовити у її задоволенні, наголошуючи про пропуск позовної давності.
ФГ "Носовський" акцентує також на недоведенні прокурором порушення прав позивача, а також про наявність відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва прокурором інтересів держави у цьому випадку.
1.5. Згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.03.2019, зокрема, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.05.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019, у позові відмовлено.
Судові рішення аргументовано правомірністю вимог прокурора при зверненні до господарського суду з позовом, оскільки згідно з положеннями чинного законодавства фермерське господарство, після його державної реєстрації, має право на отримання земельної ділянки виключно як юридична особа. Після створення 20.12.2012 ФГ "Носовський", громадянин ОСОБА_1 отримав земельні ділянки для розширення земель фермерського господарства поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.
Водночас суди попередніх інстанцій установили, що починаючи з серпня 2014 року органи прокуратури, як єдина централізована система, відповідно положень Закону України "Про прокуратуру" могли дізнатись про відповідні порушення, у межах встановленого законом строку позовної давності. Проте жодних доводів щодо неможливості довідатися про такі порушення прокурор не навів, у зв`язку з чим суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позову через пропуск строку позовної давності.
При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав неповажними зазначені прокурором причини пропуску позовної давності, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні заяви прокурора про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 27.05.2019 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019, прокурор у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами норм процесуального права, а саме статей 53, 86 Господарського процесуального кодексу України, положень статті 1311 Конституції України, статей 2, 10, 33, 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 260, 267 Цивільного кодексу України, неправильним тлумачення судами статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а також неповним з`ясуванням судами всіх обставин справи.
Прокурор наголошує, що за змістом статті 261 Цивільного кодексу України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусовому порядку через суд.
Так, прокурор зазначає, що Нововодолазька селищна рада (позивач у справі) як розпорядник землями комунальної власності набула відповідне право на спірні земельні ділянки у 2018 році. Проте суди не надали належної оцінки доводам прокурора про причини відсутності інформації про оспорювані наказ і договір у позивача, не дослідили і не врахували, що орган місцевого самоврядування, в інтересах якого прокурор заявив позов, не є стороною спірного договору, а як юридичну особу Нововодолазьку селищну раду створено у 2017 році. Оскільки оспорюваний наказ ГУ Держземагенства видано 19.08.2014, а договір укладено 27.08.2014, Нововодолазька селищна рада не була його стороною (орендодавцем) та не існувала як юридична особа, а тому не могла знати про наявність порушень своїх прав.
Отже прокурор вважає, що моментом з якого позивачеві стало відомо про порушення вимог законодавства, які тягнуть за собою правові наслідки у виді визнання недійсним оспорюваного наказу та спірного договору оренди через недодержання в момент його вчинення вимог діючого законодавства, є час з якого прокуратурою виявлено ці порушення. Висновок судів про початок позовної давності у спірних правовідносинах із серпня 2014 року через можливість обізнаності прокурора про порушення є необґрунтованим.
3.2. Учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2019 у справі № 922/597/19, яке зупинялося згідно з ухвалою від 10.12.2019 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
Ухвалою від 17.08.2020 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення, провадження у справі поновлено.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника прокуратури, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
4.3. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога прокурора в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради про визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держземагенства від 19.08.2014, визнання недійсним договору оренди земельних ділянок від 27.08.2014, укладеного між ГУ Держземагенства та ОСОБА_1 із зобов`язанням ОСОБА_1 передати спірні земельні ділянки Нововодолазькій селищній раді за актом приймання-передачі, у зв`язку із порушенням процедури передачі земельних ділянок в оренду для розширення фермерського господарства без проведення земельних торгів, що порушує права позивача, якому спірні земельні ділянки передано у комунальну власність.
4.4. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, згідно з розпорядженням Нововодолазької районної державної адміністрації від 18.12.2012 № 779 на підставі клопотання громадянина ОСОБА_1 йому надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства площами 21,2460 та 35,4159 га, розташованих на території Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області.
Згідно з наказом ГУ Держземагенства від 19.08.2014 № 1934-СГ ОСОБА_1 надано в оренду дві земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 56,6619 га (21,2460 га та 35,4159 га), кадастрові номери 6324284700:01:000:0845 та 6324284700:01:000:0846 для ведення фермерського господарства, розташовані за межами населених пунктів на території Сосонівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області строком на 49 років.
27.08.2014 на виконання зазначеного наказу між ГУ Держземагенства та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельних ділянок (кадастровий номер 6324284700:01:000:0845 площею 21,2460 га та з кадастровим номером 6324284700:01:000:0846 площею 35,4159 га), за умовами якого строком на 49 років ОСОБА_1 передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.
Разом з цим, як свідчать матеріали справи та установили суди, згідно з інформацією з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 з 20.12.2012 є засновником ФГ "Носовський", у користуванні якого на час видання оспорюваного наказу від 19.08.2014 та укладення спірного договору перебували земельні ділянки, надані для ведення фермерського господарства, отримані на пільгових умовах поза процедурою земельних торгів. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у грудні 2013 року між ГУ Держземагенства та ОСОБА_1 укладено та зареєстровано договори оренди земельних ділянок, наданих у користування для ведення фермерського господарства.
4.5. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
У статті 2 цього Закону закріплено, що відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
Закон України "Про фермерське господарство" є спеціальним нормативно-правовим актом у таких правовідносинах (пункт 5.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.01.2020 у справі № 922/1974/19).
За змістом частини 1 статті 5, частини 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, ка діяла на час створення ФГ "Носовський" - 20.12.2012 і на час видання оскаржуваного наказу) право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.