ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/2629/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 за вх. № 6114/2020
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020
у складі колегії суддів: Грека Б.М. (головуючий), Отрюха Б.В., Полякова Б.М.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2020
у складі судді
у справі за заявою ОСОБА_1
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 21 лютого 2020 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як фізична особа звернувся до Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
2. В обґрунтування заяви заявник зазначає, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги перед ТОВ "Манівео" Швидка фінансова допомога", ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", ТОВ "Міолан", АТ "Банк Форвард", АТ "ПУМБ", АТ "ОТП Банк", АТ КБ "Приват-Банк", АТ "Альфа-Банк", АТ "Ощадбанк", ТОВ Фінансова компанія "Дінеро", ТОВ "Кредит Маркет", ТОВ "Форза", ТОВ "Прості займи", на умовах, передбачених кредитними договорами.
3. 25.02.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Встановлено строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Встановлено ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання:
- конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, строку їх виконання згідно із законом або договором, а також документів з банківських установ, які підтверджують наявність та розмір вказаних сум заборгованості;
- відомостей про реєстрацію місця проживання станом на момент подання заяви;
- копій документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (відомості з державного реєстру правочинів);
- доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
- відомостей про наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном; їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках. У разі їх відсутності, подати відповідні докази;
- відомостей про реєстрацію місця проживання.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
4. 19.03.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/2629/20 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи повернуто без розгляду, у зв`язку з тим, що зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 недоліки ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунув. Ухвала прийнята з посиланням на частини четверту, шосту статті 174 Господарського процесуального кодексу України та частини першу - третю статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того, суд звернув увагу боржника на те, що у відповідності до пункту 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків
5. 07.04.2020 (відповідно до відмітки відділення поштового зв`язку на конверті) ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 19.03.2020 та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. Скаржник зазначав, що його заява містить в якості додатка конкретизований список кредиторів та боржників, а для уточнення цієї інформації боржник додав кредитну історію Українського бюро кредитних історій. На момент подання заяви боржником було надано копію паспорту, що містить відповідну відмітку про реєстрацію місця проживання. Ним протягом останнього року до дня подання заяви не здійснювалось правочинів щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та не укладалось угод на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто дії, визначені пунктом 7 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, відтак відсутні будь-які документи, які б підтверджували здійснення чи укладання вищезазначеного. Також, боржником було додано до заяви опис майна, що йому належить - рухоме та/або нерухоме майно за боржником не зареєстроване.
7. На день звернення з заявою боржник є безробітним, відкритих рахунків не має, тому не надав відповідних доказів щодо наявних рахунків до заяви.
8. Щодо надання доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією боржник вказував, що у нього відсутня реальна можливість сплати такого авансового внеску одноразово на дату звернення з заявою, без отримання коштів у фінансових установ, що додатково збільшить суму заборгованості, а тому він порушив перед судом клопотання про звільнення від сплати винагороди арбітражному керуючому на момент подання заяви і клопотання. Боржник вважає, що за аналогією закону, у даному випадку, можливо керуватися судовою практикою, яка сформувалась щодо сплати судового збору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
9. 30.06.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 у справі № 910/2629/20 залишено без змін. Матеріали справи № 910/2629/20 повернуто до Господарського суду міста Києва.
10. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень є обов`язковою складовою матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, відсутність якої є прямою підставою для суду залишити таку заяву без руху як таку, що не відповідає вимогам процесуального закону. Апеляційний господарський суд зазначив, що судовий збір та винагорода керуючому реструктуризацією за своєю правовою природою та змістом є різними категоріями, мають різне правове регулювання та притаманні лише ним особливості, відтак твердження боржника про можливість застосування до винагороди положень, що стосуються судового збору, є хибним та безпідставним. Суд також вказав, що комітет кредиторів чи збори кредиторів в силу закону не мають змоги авансувати грошову винагороду арбітражному керуючому до відкриття провадження у справі, і тому не можуть на етапі прийняття судом заяви боржника підміняти останнього в обов`язку відповідного авансування.
11. Крім того, апеляційний господарський суд звернув увагу, що питання про звільнення заявника від авансування винагороди арбітражного керуючого знаходиться поза компетенцією суду.
12. Додатково суд апеляційної інстанції зауважив, що боржник не позбавлений можливості повторно звернутися до місцевого господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, за результатами чого місцевий господарський суд буде вправі надати правову оцінку наданим Боржником документам при вирішенні питання про прийняття заяви боржника до провадження.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. 06.08.2020 ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 у справі № 910/2629/20.
14. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник стверджує, що у нього відсутня реальна можливість сплати авансового внеску одноразово, без отримання коштів у фінансових установах, що додатково збільшить суму заборгованості, а тому боржник був змушений просити суд звільнити його від сплати винагороди арбітражному керуючому на момент подання заяви та клопотання. Щодо звільнення від боржника від авансування винагороди керуючому реструктуризацією, боржник, посилаючись на положення частини десятої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що у такому випадку наявна можливість керуватися за аналогією практикою щодо сплати судового збору.
15. Також, скаржник стверджує, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не заборонено здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів. Скаржник вважає необґрунтованим посилання суду апеляційної інстанції на те, що комітет кредиторів чи збори кредиторів в силу закону не мають змоги авансувати грошову винагороду арбітражному керуючому до відкриття провадження у справі, і тому не можуть на етапі прийняття судом заяви боржника підміняти останнього в обов`язку відповідного авансування.
16. Скаржник вважає відмову суду в задоволенні клопотання про звільнення заявника від авансування винагороди керуючому реструктуризацією суперечить приписам Кодексу України з процедур банкрутства, є надмірним формалізмом, порушує право на справедливий судовий захист ОСОБА_1, а також право на справедливий судовий захист інтересів кредиторів ОСОБА_1, які не наділені правом звернення до суду із заявою про визнання фізично особи неплатоспроможною.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
17. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
19. Предметом касаційного перегляду у даній справі є ухвала місцевого господарського суду про повернення заяви ОСОБА_2 без розгляду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та постанова суду апеляційної інстанції про залишення цієї ухвали без змін.
20. Основним доводом касаційної скарги є те, що фінансова неспроможність заявника внести на депозитний рахунок суду авансування боржником винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень позбавляє його права на доступ до судової процедури банкрутства. При цьому, скаржник вважає за можливе керуватися аналогією закону щодо звільнення заявника від сплати судового збору до обов`язку авансування винагороди керуючому реструктуризацією. Скаржник вважає, що відсутність доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією не може бути підставою для залишення заяви без руху та суперечить судовій практиці Верховного Суду та, зокрема, посилається на постанову Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 686/114-/16-ц.
21. Оцінивши доводи касаційної скарги та здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального а процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
22. Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.