У Х В А Л А
15 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 320/5115/17
Провадження № 14-133цс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О.С.,
суддів Антонюк Н.О., Анцупової Т.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Пророка В.В., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення процентів, трьох процентів річних та неустойки (пені) за договорами банківських вкладів, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 07 червня 2018 року, та
У С Т А Н О В И Л А:
Улипні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк), посилаючись на те, що між ними було укладено ряд договорів банківського вкладу.
У зв`язку з відмовою банку достроково розірвати договори банківських вкладів та повернути кошти рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 грудня 2014 року, що набрало законної сили, у справі № 320/9186/14ц визнано неправомірною відмову ПАТ КБ "ПриватБанк" достроково розірвати укладені з позивачами договори банківських вкладів, стягнуто грошові кошти, внесені за цими договорами.
Зазначене рішення на час звернення позивачів до суду із даним позовом не виконано, тому вони вважають, що з відповідача на їх користь підлягають стягненню проценти за договорами банківських вкладів після закінчення строку їх дії на підставі статей 1061, 1070 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), 3 % річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України та неустойка (пеня) на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Враховуючи викладене, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просили стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк":
- на користь ОСОБА_1 - проценти за договорами банківських вкладів № SAMDN25000732524362 від 28 січня 2013 року та № SAMDN25000740327576 від 27 січня 2014 року за період з 04 грудня 2014 року по 20 липня 2017 року за ставкою 1 % у сумі 1 760,58 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу, 3 % річних за вказаними договорами банківських вкладів за період з 04 грудня 2014 року по 20 липня 2017 року у сумі 5 281,74 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу, а також неустойку (пеню) за цими договорами у сумі 734 510,34 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу;
- на користь ОСОБА_4 - проценти за договорами банківських вкладів № SAMDN25000717275968,№ SAMDN25000717275886, № SAMDN25000717276090 від 14 червня 2011 року, № SAMDN01000724036946 від 01 березня 2012 року та № SAMDN25000724293064 від 14 березня 2012 року за період з 04 грудня 2014 року по 20 липня 2017 року за ставкою 1 % у сумі 1 572,16 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу, 3 % річних за вказаними договорами банківських вкладів за період з 04 грудня 2014 року по 20 липня 2017 року у сумі 4 716,50 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу, а також неустойку (пеню) за цими договорами у сумі 655 905 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу;
- на користь ОСОБА_3 - проценти за договорами банківських вкладів № SAMDN25000717276850,№ SAMDN25000717276937, № SAMDN25000717277019 від 14 червня 2011 року, № SAMDN25000720405235, № SAMDN25000720405021 від 07 жовтня 2011 року, № SAMDN25000727539156, № SAMDN25000727539013 від 31 липня 2012 року, № SAMDN25000733924494 від 20 березня 2013 року за період з 04 грудня 2014 року по 20 липня 2017 року за ставкою 1 % у сумі 2 782,13 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу, 3 % річних за вказаними договорами банківських вкладів за період з 04 грудня 2014 року по 20 липня 2017 року у сумі 8 346,41 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу, а також неустойку (пеню) за цими договорами у сумі 1 160 700 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу;
- на користь ОСОБА_2 - проценти за договорами банківських вкладів № SAMDNWFD0070021389000, № SAMDNWFD0070021390100, № SAMDNWFD0070021392200 від 25 листопада 2013 року за ставкою 1 % за період з 04 грудня 2014 року по 20 липня 2017 року у сумі 3 150,47 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу, 3 % річних за вказаними договорами банківських вкладів за період з 04 грудня 2014 року по 20 липня 2017 року у сумі 9 451,43 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу, а також неустойку (пеню) за цими договорами у сумі 1 314 371,09 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 07 червня 2018 року, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 проценти за договорами банківських вкладів № SAMDN25000732524362 від 28 січня 2013 року та № SAMDN25000740327576 від 27 січня 2014 року з 04 грудня 2014 року по 20 липня 2017 року за ставкою 1 % у сумі 1 760,58 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 3 % річних за договорами банківських вкладів № SAMDN25000732524362 від 28 січня 2013 року та № SAMDN25000740327576 від 27 січня 2014 року з 04 грудня 2014 року по 20 липня 2017 року у сумі 5 281,74 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за договорами банківських вкладів № SAMDN25000732524362 від 28 січня 2013 року та № SAMDN25000740327576 від 27 січня 2014 року у сумі 67 078,57 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 проценти за договорами банківських вкладів № SAMDN25000717275968, № SAMDN25000717275886, № SAMDN25000717276090 від 14 червня 2011 року, № SAMDN01000724036946 від 01 березня 2012 року, № SAMDN25000724293064 від 14 березня 2012 року за ставкою 1 % у сумі 1 572,16 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 3 % річних за договорами банківських вкладів № SAMDN25000717275968, № SAMDN25000717275886, № SAMDN25000717276090 від 14 червня 2011 року, №SAMDN01000724036946 від 01 березня 2012 року, № SAMDN25000724293064 від 14 березня 2012 року з 04 грудня 2014 року по 20 липня 2017 року у сумі 4 716,50 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) за договорами банківських вкладів № SAMDN25000717275968, № SAMDN25000717275886, № SAMDN25000717276090 від 14 червня 2011 року, № SAMDN01000724036946 від 01 березня 2012 року, № SAMDN25000724293064 від 14 березня 2012 року у сумі 59 900 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 проценти за договорами банківських вкладів № SAMDN25000717276850, № SAMDN25000717276937, № SAMDN25000717277019 від 14 червня 2011 року, № SAMDN25000720405235, № SAMDN25000720405021від 07 жовтня 2011 року, № SAMDN25000727539156, № SAMDN25000727539013від 31 липня 2012 року, № SAMDN25000733924494 від 20 березня 2013 року за ставкою 1 % у сумі 2 782,13 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 3 % річних за договорами банківських вкладів № SAMDN25000717276850, № SAMDN25000717276937, № SAMDN25000717277019 від 14 червня 2011 року, № SAMDN25000720405235, № SAMDN25000720405021 від 07 жовтня 2011 року, № SAMDN25000727539156, № SAMDN25000727539013 від 31 липня 2012 року, № SAMDN25000733924494 від 20 березня 2013 року з 04 грудня 2014 року по 20 липня 2017 року у сумі 8 346,41 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за договорами банківських вкладів № SAMDN25000717276850, № SAMDN25000717276937, № SAMDN25000717277019 від 14 червня 2011 року, № SAMDN25000720405235, № SAMDN25000720405021 від 07 жовтня 2011 року, № SAMDN25000727539156, № SAMDN25000727539013 від 31 липня 2012 року, № SAMDN25000733924494 від 20 березня 2013 року в сумі 106 000 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 проценти за договорами банківських вкладів № SAMDNWFD0070021389000, № SAMDNWFD0070021390100, № SAMDNWFD0070021392200 від 25 листопада 2013 року за ставкою 1 % у сумі 3 150,47 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 3 % річних за договорами банківських вкладів № SAMDNWFD0070021389000, № SAMDNWFD0070021390100, № SAMDNWFD0070021392200 від 25 листопада 2013 року з 04 грудня 2014 року по 20 липня 2017 року у сумі 9 451,43 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за договорами банківських вкладів № SAMDNWFD0070021389000, № SAMDNWFD0070021390100, № SAMDNWFD0070021392200 від 25 листопада 2013 року у сумі 120 033,89 доларів США з конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що у розділі 2.8 "Інше" Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ "ПриватБанк" передбачено, що розмір процентів за користування коштами на вкладному рахунку до запитання становить 1 % річних. Оскільки умовами договору не визначено інший розмір відсотків, які нараховуються на суму вкладу, що розміщений на вкладному рахунку до запитання, то після закінчення строку дії договорів та їх розірвання розмір процентів підлягає обчисленню за процентною ставкою 1 % згідно зі статтею 1070 ЦК України. Проценти визначені статтями 1061, 1070 ЦК України є платою за користування чужими грошовими коштами, яка, за відсутності іншої домовленості сторін, сплачується боржником за весь період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення. Поряд з цим за порушення виконання грошового зобов`язання на боржника покладається відповідальність, передбачена статтею 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку, зокрема у вигляді сплати 3 % річних від простроченої суми. Беручи до уваги різну правову природу процентів, передбачених статтями 1061, 1070 ЦК України, і процентів, що стягуються відповідно до статті 625 ЦК України, а також відсутність в чинному законодавстві відповідних обмежень, одночасне стягнення процентів за статтями 1061, 1070 ЦК України та трьох процентів річних від простроченої суми за статтею 625 ЦК України є правомірним. При цьому суд зазначив, що таке розуміння наведених норм відповідає висновкам Верховного Суду України про їх застосування, викладеним у постановах від 29 травня 2013 року у справі № 6-39цс13, від 25 грудня 2013 року у справі № 6-140цс13, від 28 січня 2015 року у справі № 6-247цс14. ПАТ КБ "Приват Банк" не виконало грошового зобов`язання, тому позивачі мають право на стягнення трьох процентів річних від простроченої суми на підставі статті 625 ЦК України.
Відхиляючи доводи відповідача про те, що частина п`ята статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суди послалися на те, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг у вигляді сплати пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожен день прострочення. Оскільки право на стягнення неустойки (пені) у позивачів виникло з наступного дня після 04 грудня 2014 року, а до суду вони звернулися лише 19 липня 2017 року, то неустойка (пеня) підлягає стягненню лише в межах одного року до дня пред`явлення позову. При цьому розмір неустойки підлягає зменшенню до суми основної заборгованості кожному з позивачів на підставі частини третьої статті 551 ЦК України.
У червні 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 07 червня 2018 року в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове судове рішення, яким передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, не дослідили в повному обсязі доказів і не звернули уваги на те, що спірні договори банківських вкладів були розірвані судовим рішенням, яке набрало законної сили, тому зобов`язання припинилися і вимоги про стягнення процентів за цими договорами є безпідставними. Згідно з рішенням комітету управління активами і пасивами ПАТ КБ "ПриватБанк" від 25 квітня з 04 травня 2017 року у банку встановлена відсоткова ставка за вкладами до запитання в розмірі 0,01 % річних, однак позивачі навели розрахунок процентів за період з 04 грудня 2014 року по 20 липня 2017 року за ставкою 1 % річних, а суди не перевірили вказаний розрахунок. Оскільки позивачі просили стягнути проценти за договорами банківських вкладів на підставі частини п`ятої статті 1061 ЦК України, то стягнення на їх користь ще й 3 % річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України є неправомірним. Також до вимог про стягнення 3 % річних суди не застосували наслідки спливу спеціальної позовної давності. Крім того, на думку заявника, суди не врахували правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 759/13827/15-ц, та дійшли помилкових висновків про стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь позивачів пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року відповідно до частин четвертої - п`ятої статті 403 ЦПК України справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини четвертої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Згідно з частиною п`ятою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Обґрунтовуючи підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду послалася на те, що відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.