П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/100/19
Провадження № 11-151заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправними дій, рішення, зобов`язання вчинити дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 березня 2020 року (судді Олендер І. Я., Бившева Л. І., Гончарова І. А., Шипуліна Т. М., Ханова Р. Ф.),
УСТАНОВИЛА:
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВККС про визнання протиправними дій відповідача щодо недопущення ОСОБА_1 до закінчення тестування морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах оголошеного 2 серпня 2018 року конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; зобов`язання вчинити дії щодо закінчення тестування; визнання протиправним та скасування рішення ВККС від 20 грудня 2018 року № 322/зп-18 у частині рейтингових результатів ОСОБА_1 щодо практичного завдання на етапі іспиту, відмови в допуску до другого етапу іспиту.
Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2019 року визнано неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, позовну заяву ОСОБА_1 і додані до неї документи повернуто позивачу.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2019 року в частині повернення ОСОБА_1 позовної заяви щодо позовних вимог про:
- визнання протиправною відмови Комісії від 29 січня 2019 року надати ОСОБА_1 копії зошитів для виконання практичних завдань 16 учасників конкурсу, які отримали найвищі бали за виконання практичного завдання, та зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 вказані копії зошитів;
- визнання протиправним рішення Комісії від 29 січня 2019 року про відмову переглянути у пленарному складі рішення щодо результатів виконаного ОСОБА_1 практичного завдання під час іспиту в межах оголошеного 2 серпня 2018 року конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду шляхом порівняння виконаного практичного завдання з виконаними практичними завданнями 16 учасників конкурсу, які отримали найвищі бали;
- зобов`язання ВККС у пленарному складі переглянути рішення щодо результатів виконаного позивачем практичного завдання під час іспиту в межах оголошеного 2 серпня 2018 року конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду шляхом порівняння виконаного практичного завдання з виконаними практичними завданнями 16 учасників конкурсу, які отримали найвищі бали, та ухвалити рішення про відповідність виконаного ОСОБА_1 практичного завдання вимогам статті 315 Господарського процесуального кодексу України.
Справу № 9901/100/19 у цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В іншій частині ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2019 року залишено без змін.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 26 грудня 2018 року він направив заяву до ВККС, де просив, зокрема, надати копії практичних завдань 16 учасників конкурсу, які отримали найвищі бали.
29 січня 2019 ВККС відмовила в наданні копій зошитів для практичних завдань, оскільки такі включено до переліку відомостей, що становлять службову інформацію. Однак, на думку позивача, це не відповідає приписам частини другої статті 88 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) у частині зобов`язання забезпечити прозорість іспиту.
Крім того, 26 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ВККС, у якій вимагав переглянути у пленарному складі за його участю рішення щодо результатів іспиту в частині виконаного ним практичного завдання у межах оголошеного 2 серпня 2018 року конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, шляхом порівняння виконаного практичного завдання з виконаними практичними завданнями 16 учасників конкурсу, які отримали найвищі бали, за об`єктивним критерієм щодо застосування практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Однак відповідачем 29 січня 2019 року прийнято рішення, яким протиправно відмовлено у перегляді рішення ВККС щодо результатів виконаного ним практичного завдання. Вказане рішення суперечить частині другій статті 88 Закону № 1402-VIII, оскільки відмова у перегляді фактично дорівнює ігноруванню його заяви, є відмовою відповідача від виконання своєї функції і вказує на свавільне розпорядження своїми повноваженнями. Зазначене рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та порушує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у частині гарантії права на справедливий судовий розгляд, оскільки ВККС, маючи повноваження на перегляд у пленарному складі свого рішення, діє як "суд" і мала забезпечити дотримання всіх вимог справедливого розгляду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 2 березня 2020 року в задоволенні позову відмовив.
Не погодившись із такими висновками суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення цього суду та ухвалити нове - про задоволення позову.
Скарга мотивована неправильним з`ясуванням судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та упередженістю суду, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
На думку ОСОБА_1, відмова ВККС у наданні копій практичних завдань 16 учасників конкурсу, які отримали найвищі бали, не відповідає приписам частини другої статті 88 Закону №1402-VIII у частині зобов`язання забезпечити прозорість іспиту.
До того ж, на думку позивача, Комісія рішенням від 29 січня 2019 року протиправно відмовила у перегляді рішення ВККС від 20 грудня 2018 року щодо результатів виконаного ним практичного завдання, що суперечить частині другій статті 88 Закону № 1402-VIII, адже відмова у перегляді фактично дорівнює ігноруванню його заяви, є відмовою відповідача від виконання своєї функції і вказує на свавільне розпорядження своїми повноваженнями.
На час розгляду справи відзив від відповідача не надійшов.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення аналогічні наведеним в апеляційній скарзі доводам.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення й не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати.
Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням ВККС від 2 серпня 2018 року № 98/зп-17 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, серед них 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
ОСОБА_1 подав до Комісії письмову заяву про участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно нього, а також інші необхідні документи та за рішенням ВККС допущений до участі у конкурсі.
Згідно з рішенням від 18 жовтня 2018 року № 231/вс-18 Комісія визначила дати проведення іспиту як першого етапу кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а саме: 12 листопада 2018 року - складення анонімного письмового тестування; 14 листопада 2018 року - виконання практичного завдання.
12 листопада 2018 року позивач склав анонімне письмове тестування, за яке отримав 75,75 бала, та був допущений до виконання практичного завдання.
14 листопада 2018 року позивач виконав практичне завдання, за підсумками якого отримав 76,5 бала. Загальна кількість балів ОСОБА_1 за іспит становила 152,25 і була більшою мінімально допустимого бала за іспит (126).
Відповідно до пункту 14 Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням ВККС від 4 листопада 2016 року № 144/зп-16 (у редакції рішення від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18; далі - Порядок), до другого етапу кваліфікаційного оцінювання допускаються учасники, які набрали мінімально допустимий і більший бал іспиту (у разі набрання мінімально допустимого і більшого бала анонімного письмового тестування) у кількості, що є втричі більшою від кількості вакантних посад суддів, на які оголошено конкурс, за умови набрання мінімально допустимого бала і більшого бала за іспит.
Кількість учасників конкурсу була втричі більшою від кількості вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, на які оголошено конкурс, - 48. Бал іспиту учасника, позивача у справі, який займає 53 позицію у рейтингу результатів іспиту, становив 152,25.
Оскільки набрана позивачем кількість балів (152,25) не дозволила йому увійти до рейтингового списку учасників іспиту, рішенням Комісії від 20 грудня 2018 року № 322/зп-18 йому відмовлено у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди", визнано таким, що не склав іспиту, не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, та припинено участь у конкурсі.
26 грудня 2018 року позивач звернувся до ВККС із заявою про перегляд рішення про визначення результату практичного завдання, яку він мотивував необхідністю порівняння виконаного ним практичного завдання з виконаними практичними завданнями 16 учасників конкурсу, які отримали найвищі бали, за об`єктивним критерієм щодо застосування практики ЄСПЛ. Позивач також подав заяву про надання копій практичних завдань 16 учасників конкурсу, які отримали найвищі бали.
Рішенням Комісії від 29 січня 2019 року № 130/вс-19 позивачу відмовлено в перегляді рішення ВККС від 20 грудня 2018 року № 322/зп-18 щодо результатів виконаного практичного завдання у межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Приймаючи вказане рішення, ВККС виходила з того, що остаточний результат виконаного ОСОБА_1 практичного завдання визначений спеціальним програмним комплексом на підставі оцінок членів Комісії з урахуванням правил, встановлених Порядком, а підстав для перегляду рішення Комісії від 20 грудня 2018 року № 322/зп-18 про затвердження таких результатів не встановлено.
Листом від 29 січня 2019 року Комісія відмовила ОСОБА_1 у наданні копій зошитів практичних завдань 16 учасників конкурсу, які отримали найвищі бали, оскільки відповідно до наказу голови ВККСУ від 5 квітня 2017 року № 24 інформацію, що міститься у зошитах для виконання практичних завдань, включено до переліку відомостей, що становлять службову інформацію Комісії.
Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом № 1402-VIII визначено організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні.
Частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що ВККС є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
Конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу. Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджується ВККС (частини перша та друга статті 79 Закону № 1402-VIII).
Відповідно до частин дев`ятої, дванадцятої статті 79 Закону № 1402-VIII ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів Верховного Суду на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання. Конкурс на зайняття вакантної посади судді полягає у визначенні учасника конкурсу, який має вищу позицію за рейтингом.
Проведення кваліфікаційного оцінювання є виключним повноваженням ВККС (пункт 7 частини першої статті 95 Закону № 1402-VIII).
За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
На виконання вимог Закону № 1402-VІІІ рішенням Комісії від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 затверджено Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення).
Рішенням Комісії від 4 листопада 2016 року затверджено Порядок.
Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі (пункт 1 частини четвертої статті 83 Закону № 1402-VIII).
Суд першої інстанції встановив, що рішенням ВККС від 2 серпня 2018 року № 98/зп-17 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, серед яких 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
ОСОБА_1 подав до Комісії письмову заяву про участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно нього, а також інші необхідні документи та згідно з рішенням ВККС допущений до участі у конкурсі.
Згідно з рішенням від 18 жовтня 2018 року № 231/вс-18 Комісія визначила дати проведення іспиту як першого етапу кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а саме: 12 листопада 2018 року - складення анонімного письмового тестування; 14 листопада 2018 року - виконання практичного завдання.
На підставі частин першої, другої та десятої статті 85 Закону № 1402-VІІІ кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.
Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Комісія зобов`язана забезпечити прозорість іспиту.