ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
справа № 273/903/17
провадження № 51-6173км19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Шевченко Т.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Руденко О.П.,
виправдана ОСОБА_1,
захисник Войтенко С.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12017060110000242, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася та проживає в АДРЕСА_1 ,
виправданої за пред`явленим обвинуваченням за ч. 1 ст. 310 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло безпідставне виправдання ОСОБА_1 .
На обґрунтування своїх доводів прокурор вказує на порушення судом першої інстанції статей 94, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПКУкраїни) щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, необхідності оцінки доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності й взаємозв`язку. Посилається на те, що вирок містить суперечності. Стверджує, що матеріали провадження містять як письмовий дозвіл обвинуваченої на огляд домоволодіння, так і поліцейський рапорт, з якого вбачається, що огляд земельної ділянки ОСОБА_2 проведено в ході відпрацювання профілактичної операції під умовною назвою "мак". Зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на показання обвинуваченої в апеляційному суді про те, що вона лише одного разу, але ж таки обробляла мак, всупереч приписам ст. 419 КПКУкраїни не надав належної правової оцінки апеляційним вимогам прокурора, не навів в ухвалі достатніх доводів на їх спростування та не вказав переконливих підстав, з яких залишив апеляційну скаргу без задоволення.
Зміст оскаржених судових рішень та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, та виправдано за недоведеністю наявності в діянні обвинуваченої складу цього кримінального правопорушення.
За ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що вона в середині травня 2017 року на присадибній ділянці розміром 0,024 га на АДРЕСА_2, що належить її матері ОСОБА_2, між рядками буряка виявила самовільно насіяні 115 рослин маку снотворного. У подальшому, з часу виявлення до 29 липня 2017 року ОСОБА_1 незаконно вирощувала та доглядала сходи рослин снотворного маку, періодично підпушуючи ґрунт, очищаючи його від бур`янів.
29 липня 2017 року о 10:30 працівниками поліції під час огляду домогосподарства за місцем проживання ОСОБА_1 виявлено та вилучено 115 рослин маку снотворного, які містять наркотичні засоби- наркотично активні алкалоїди опію - морфін, кодеїн, є рослинами виду мак снотворний /Papaver somniferum L/, обіг яких допускається лише для промислових цілей.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу, виправдана та захисник просили залишити судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами статей 91, 92 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, на потерпілого.
На підставі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.