Постанова
Іменем України
22 вересня 2020 року
м. Київ
справа №321/1343/17
провадження № 51-2462км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Сингаївської А.О.,
в режимі відеоконференції
захисника Котюкова С.П.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Котюкова С. П. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Великобілозерського районного суду Запорізької області від 04 березня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080290000479, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
За вироком Великобілозерського районного суду Запорізької області від 04 березня 2019 року. засуджено ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 350 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Згідно з вироком суду, 13 вересня 2016 року о 14:00 ОСОБА_1 був запрошений на засідання постійної комісії із земельних питань, яка проходила у приміщенні Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, де у присутності членів комісії та завідувача земельного відділу Михайлівської селищної ради ОСОБА_2 передав на реєстрацію документи для оформлення земельної ділянки на ім`я його дочки ОСОБА_3, але ОСОБА_2 їх не прийняв, обґрунтовуючи свою відмову тим, що документи подаються за 10 днів до засідання комісії. Після чого ОСОБА_1 почав висловлюватися на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою та намагався завдати останньому тілесні ушкодження, однак його дії були зупинені членами комісії.
Далі, цього ж дня приблизно о 16:00, ОСОБА_1 повернувся до приміщення Михайлівської селищної ради, розташованої за адресою: вул. Центральна, 22 в смт Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, зайшовши до кабінету
№ 8 відділу земельних ресурсів вимагав у завідувача земельного відділу Михайлівської селищної ради Запорізької області ОСОБА_2 прийняти у нього на реєстрацію заяву для оформлення земельної ділянки на ім`я ОСОБА_3 - своєї доньки. В свою чергу, ОСОБА_2 відмовив у прийнятті заяви, оскільки ОСОБА_1 не мав законних повноважень подавати заяви від імені своєї доньки.
Далі ОСОБА_1, реалізовуючи свій умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень службовій особі, а саме: завідувачу земельного відділу Михайлівської селищної ради ОСОБА_2, який в цей час виконував свої посадові обов`язки та перебував у своєму службовому кабінеті, наніс останньому один удар кулаком правої руки в нижню губу, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. При цьому вказує на однобічність і неповноту судового розгляду та недоведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочині. Стверджує, що у вироку не надано належної оцінки достовірності показань потерпілого ОСОБА_2, а також суд не дав належної оцінки показанням ряду свідків, не співставив їх з іншими доказами. Апеляційний суд, в свою чергу, не виправив допущених судом першої інстанції порушень і лише формально дав оцінку доводам сторони захисту, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового розгляду заперечень на касаційну скаргу не надходило.
В судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали подану скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливість скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачена.