Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 359/9382/18
провадження № 61-7621св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Громадська організація садове товариство "Дніпровець",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альво",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Громадської організації садове товариство "Дніпровець" до ОСОБА_1, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альво", про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Громадської організації садове товариство "Дніпровець" на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року у складі судді Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року Громадська організація садове товариство "Дніпровець" (далі - ГО СТ "Дніпровець", садове товариство) звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати дії щодо самовільного підключення земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 до електромереж ГО СТ "Дніпровець" незаконними; здійснити відключення земельної ділянки № 316 від електромережі ГО СТ "Дніпровець".
На обґрунтування заявлених вимог ГО СТ "Дніпровець" зазначала про те, що ОСОБА_1 є власником садового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,60 га з цільовим призначенням колективного садівництва, що знаходиться в ГО СТ "Дніпровець" за адресою: с. Проців, Бориспільський район, Київська область.
ОСОБА_1 було повідомлено про те, що її садова ділянка № НОМЕР_1 з 22 липня 2017 року буде відключена від електроліній за несплату боргу за електроенергію.
15 червня 2018 року відповідач уклала договір на виконання монтажних робіт по відновленню електропостачання по об`єкту з Товариством з обмеженою відповідальністю "Альво", не дивлячись на те, що територію садового товариства з приводу електропостачання обслуговує ПАТ "Київобленерго".
15 червня 2018 року від членів садового товариства надійшли заяви щодо перебоїв з електроенергією після монтажних робіт на ділянці, що належить відповідачу.
23 липня 2018 року головою правління садового товариства подано заяву до районного відділу національної поліції у Бориспільському районі щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 та ТОВ "Альва", однак 13 серпня 2018 року отримано відповідь, що відносини носять цивільно-правовий характер та рекомендовано звернутися до суду.
27 серпня 2018 року на адресу відповідача направлено лист від 25 серпня 2018 року із запрошенням на засідання правління ГО СТ "Дніпровець" для обговорення самовільного незаконного підключення її будинку до електромережі третьою особою, проте ОСОБА_1 запрошення проігнорувала.
Ураховуючи наведене, садове товариство просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Солом`янський районний суд м. Києва рішенням від 02 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року зобов`язано ГО СТ "Дніпровець" відновити електрокабель від опори до належного ОСОБА_1 будинку та підключити його до електропостачання.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд ухвалою від 02 березня 2020 року визнав неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року, наведені ГО СТ "Дніпровець". Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГО СТ "Дніпровець" на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року. Повернув ГО СТ "Дніпровець" судовий збір у розмірі 5 286 грн, сплачений за подання апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що наведені садовим товариством причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї та відповіді на відзив, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 30 квітня 2020 року до Верховного Суду, ГО СТ "Дніпровець" просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 рокута направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що повертаючи апеляційну скаргу з підстав не наведення поважних причин пропуску встановленого строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд порушив норми процесуального права.
Так строк на подання апеляційної скарги на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року садовим товариством пропущений з поважних причин - через несвоєчасне отримання оскаржуваного судового рішення, а саме не направлення судом цього рішення в строки та в порядку визначеними ЦПК України, оскільки рішення суду першої інстанції позивачу було направлено лише 14 грудня 2019 року та отримане ним 24 грудня 2019 року.
Апеляційну скаргу позивачем було направлено до апеляційного суду 24 січня 2020 року, тобто в межах строків визначених статтями 352, 354 ЦПК України (30 календарних днів), оскільки останній день згідно з арифметичними календарними розрахунками є саме 24 січня 2020 року.
Однак, Київський апеляційний суд не погодився із вказаними аргументами і визнав неповажними причини пропуску на апеляційне оскарження, про що виніс ухвалу 02 березня 2020 року та відмовив у відкритті провадження.
У вказаній ухвалі від 02 березня 2020 року суд апеляційної інстанції зазначив, що строк на апеляційне оскарження закінчився 23 січня 2020 року.
З указаними висновками суду апеляційної інстанції заявник не погоджується і наголошує на тому, що строк на апеляційне оскарження закінчився саме 24 січня 2020 року, оскільки тридцятиденний календарний день після 24 грудня 2019 року (день отримання судового рішення першої інстанції) є саме 24 січня 2020 року.
Цивільний процесуальний закон не містить вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Під час оцінки наведених позивачем доводів апеляційний суд не врахував обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення цього процесуального питання, зокрема суд зобов`язаний був врахувати, що позивач вчасно, через свого представника подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
17 червня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, який мотивований тим, що наведені позивачем в апеляційній скарзі причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції могли б бути визнані судом поважними у разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту вручення оскаржуваного рішення. Однак апеляційна скарга подана з пропуском цього строку.
29 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла відповідь адвоката Міхальова А. О. як представника ГО СТ "Дніпровець" на відзив на касаційну скаргу, мотивована тим, що відмова у відкритті апеляційного провадження у справі, що стала наслідком безпідставного залишення апеляційної скарги без руху, не відповідає принципу верховенства права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Солом`янського районного суду м. Києва.
15 травня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає