ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 201/6193/18
провадження № 61-16737св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальний заклад "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради",
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради" на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 5 грудня 2018 року і додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2019 року, ухвалені у складі судді Федоріщева С. С., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради"(далі - КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради") про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 22 квітня 2018 року вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку -
до ІНФОРМАЦІЯ_1 . 8 травня 2018 року відповідачем видано наказ № 112-о про застосування дисциплінарного стягнення в виді звільнення її з посади голови Обласної медико-соціальної експертної комісії № 5 КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради".
Вказувала про неврахування відповідачем під час видання наказу її права на відпустку по догляду за онуком до досягнення ним трирічного віку, гарантованого Конституцією України, Законом України "Про відпустки" і Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), та безпідставно звільнив її на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Позивач зазначала, що в наказі про звільнення не наведено дисциплінарного проступку, за який застосовано дисциплінарне стягнення, строк його відраховування та докази продовження такого строку в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю працівника. Крім того, в день звільнення їй не видано наказ про звільнення і трудову книжку та не проведений розрахунок.
За таких обставин просила скасувати наказ КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради від 8 травня 2018 року № 112-о; поновити її на посаді голови Обласної медико-соціальної експертної комісії № 5 КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради"; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 6 500 грн; відшкодувати судові витрати та покласти на головного лікаря КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради" ОСОБА_2 обов`язок відшкодувати шкоду, завдану закладу у зв`язку з незаконним звільненням.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 5 грудня 2018 року, з урахуванням додаткового рішення цього ж суду
від 11 квітня 2019 року, позов задоволено частково.
Скасовано наказ КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради" від 8 травня 2018 року № 112-о та поновлено ОСОБА_1 на посаді голови Обласної медико-соціальної експертної комісії № 5 КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради".
Стягнено з КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 8 травня 2018 року до 5 грудня 2018 року у розмірі 46 292,22 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведення позивачем належними і допустимими доказами порушення її трудових прав незаконним звільненням на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, тому дійшов висновку про скасування наказу про звільнення позивача, поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову в частині вирішення позовних вимог про покладення на головного лікаря КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради"
ОСОБА_2 обов`язку відшкодувати шкоду, завдану закладу незаконним звільненням позивача, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог в цій частині.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, зазначивши, що такі витрати документально не підтверджені.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2019 рокуапеляційну скаргу КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради" залишено без задоволення, а заочне рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 5 грудня 2018 року - без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов`язків здійснено з порушенням вимог статей 147, 149 КЗпП України, тому погодився із висновком суду першої інстанції про порушення права позивача її незаконним звільненням.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У вересні 2019 року КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 5 грудня 2018 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2019 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник вказує, що апеляційний суд розглянув у спрощеному позовному провадженні справу, яка підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
На думку заявника, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки довідці комісії про результати перевірки роботи обласних комісій медико-соціальної експертизи КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради" від 29 січня 2018 року-31 січня 2018 року, якою встановлено грубі та систематичні порушення в роботі медико-соціальної комісії, керівником якої була позивач. Також суди не врахували, що вказані недоліки в роботі позивача стали підставою для порушення відносно неї кримінальних проваджень № 4201704140000016 та № 42018042640000064 щодо зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Заявник просив врахували, що в провадженні Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська перебуває кримінальна справа № 201/7231/18 за кримінальним провадженням № 42018042640000064.
Також, заявник вказує про неврахування апеляційним судом того, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2019 року у справі № 201/2301/18 скасовано рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська від 15 квітня 2019 року, яким визнано незаконним та скасовано наказ № 9 від 12 січня 2018 року про оголошення догани
ОСОБА_1 з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову про визнання незаконним та скасування цього наказу.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 24 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з
3 березня 2009 року працювала на посаді голови Обласної медико-соціальної експертної комісії № 5 КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради". З 15 січня 2018 року до 7 серпня 2018 року позивач була тимчасово непрацездатною.
18 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про надання відпустки по догляду за дитиною (онуком) до досягнення нею трирічного віку з 22 квітня 2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 . До заяви позивачем долучено копію свідоцтва про народження її дочки - ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про народження дитини, ОСОБА_4 ; довідку з місця роботи ОСОБА_5 (батька дитини); довідку з місця роботи ОСОБА_6 (матері дитини).
Судами встановлено, що 23 квітня 2018 року відповідач надіслав позивачу лист, в якому зазначив про необхідність її особистої присутності при наданні особистих документів, передбачених чинним трудовим законодавством України, для вирішення питання про надання відпустки по догляду за дитиною (онуком) до досягнення нею трирічного віку.
8 травня 2018 року ОСОБА_1 прибула до КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради" та повторно надала копії вказаних документів.
Цього ж дня КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради" видано наказ № 112-о про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Обласної медико-соціальної експертної комісії № 5 КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради" на підставі пункту 3 частини першої