1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


22 вересня 2020 року

м. Київ


справа № 500/5684/16-ц

провадження № 61-917св20


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Воронкова Володимира Олексійовича на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 листопада 2018 року у складі судді Баннікової Н. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Черевка П. М.,


ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Воронкова Володимира Олексійовича на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору про спільне будівництво.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26 грудня 2009 року між ним та відповідачкою було укладено договір № 6 Г/4 "Про участь у спільному будівництві об`єкту "Підземний паркінг" по АДРЕСА_1 .

Вказаним договором встановлено, що будівництво паркінгу здійснюється генпідрядником - ПМВП "Джерело" на земельній ділянці, яка на праві приватної власності належить позивачу ОСОБА_1 .

У відповідності до пункту 3.1 цього договору ОСОБА_2 сплатила відповідну грошову суму за виконання робіт, а ОСОБА_1 сприяв будівництву місця для автомобільної стоянки, розміром 6,0 метрів на 4,5 метра, у паркінгу будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .

Після закінчення будівництва відповідачка повинна була добровільно підписати акт прийому-передачі місця для стоянки автомобіля, або відправити позивачу мотивовану відмову від прийому виконаних робіт, як це встановлено пунктом 7.1 договору, однак ОСОБА_2 постійно уникала прийому виконаних робіт та підписання відповідно акту, незважаючи на фактичне використання місця для стоянки автомобіля її сином впродовж тривалого часу, чим порушила договір.

13 вересня 2016 року ОСОБА_1 направив відповідачці претензію, висловивши прохання прийняти у своє володіння та підписати акт прийому-передачі місця для стоянки у паркінгу будинку, розташованого по АДРЕСА_1, загальною площею 27 кв.м до 01 жовтня 2016 року. На таке прохання ОСОБА_2 ніяк не зреагувала.

Позивач вважає порушення договору відповідачкою істотним, оскільки немотивована її відмова від підписання акту прийому-передачі робіт робить неможливим повне виконання договору сторонами, та позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

З урахуванням викладених обставин, позивач просив суд розірвати договір від 26 грудня 2009 року № 6 Г/4 "Про участь у спільному будівництві об`єкту "Підземний паркінг" по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Воронков В. О. звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Воронкова В. О. залишено без задоволення, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 листопада 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У січні 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Воронкова В. О. засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, представник позивача просив суд оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.


Доводи інших учасників справи


11 лютого 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Воронкова В. О., в якому відповідачка просить суд касаційну скаргу представника позивача залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.


13 лютого 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.


Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 26 грудня 2009 року між ОСОБА_1 (Виконавець) та ОСОБА_2 (Замовник) було укладено договір № 6 Г/4 "Про участь у спільному будівництві об`єкту "Підземний паркінг" по АДРЕСА_1 .

Вказаним договором встановлено, що будівництво паркінгу здійснюється генпідрядником - ПМВП "Джерело" на земельній ділянці, яка належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Відповідно до пункту 3.1 спірного договору ОСОБА_2 сплатила відповідну грошову суму за виконання робіт, що підтверджується розпискою про отримання грошових коштів, а ОСОБА_1 сприяв будівництву місця для автомобільної стоянки, розміром 6,0 метрів на 4,5 метра, у паркінгу будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .

Згідно пункту 7.1 договору Замовник за участі Виконавця приймає роботу та на протязі 3-х календарних днів з дня отримання акта приймання-передачі зобов`язаний направити Виконавцю підписаний акт приймання-передачі або мотивовану відмову від приймання робіт, із зазначенням конкретних зауважень та недоліків.

13 вересня 2016 року ОСОБА_1 відправив відповідачці претензію, з вимогою прийняти у своє володіння та підписати акт прийому-передачі місця для стоянки у паркінгу будинку, розташованого по АДРЕСА_1, загальною площею 27 кв.м до 01 жовтня 2016 року. На вказану претензію ОСОБА_2 було надано відповідь, де зазначено, що місце № 6, яке передбачено в договорі, відповідає місцю № 10 відповідно до робочої схеми паркінгу, тому відповідачем було запропоновано позивачу надати їй схему розташування парко-місць, яка була підписана між сторонами та лише у разі надання відповідних документів про розташування місць, нею буде підписано акт прийому - передачі.

Встановлено, що позивач відповідь на зазначений лист ОСОБА_2 не надав.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.


Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої та третьої статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.


................
Перейти до повного тексту